син-

Крепь

1) (состояние) міць (р. моци), кріпость (-сти), (пров.) креп (-пу); (прочность) міцність, міцнота, кріпота, держава, державо. [Якась незвичайна сміливість і духова міць (Мирний). Може вже силу й кріпость ісходив? (М. Вовч.). Мій син таки був здоровенький і креп був у руках у його, робити не боявся він (Катеринославщ.). Для міцности зашито двічі (Конгр. п.). Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав (Дінщина). Треба взяти дошку товстішу, бо з оцією тонкою держави не буде: ніякого путнього гвіздка заб'єш (Звин.). Старі дошки, - нема в їх держави (Звин.)]. -пость постройки, здоровья, вина и т. п. - міцність, кріпкість (-ости) будівлі, здоров'я, вина то-що;

2) (укрепление) фортеця, замок, (стар.) кріпость (-сти), твердиня;

3) купчая -пость, юрид. - купча (р. -чі и -чої), купчий лист (запис). Закладная -пость - заставна (-ної), заставний лист.

* * *

1) (мельчить ломая, разбивая, и т. п.) кришити, трощити, (и зубами при жевании) локшити, сікти, кавальцювати що, (капусту на крошиле) шаткувати (капусту). [Кришив гострим ножем тютюн (М. Грінч.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш). П'яний трощив палицею миски та горщики (М. Грінч.). Голодні трощили, аж у зубах хрущало (Н.-Лев.). Так в гніві сильно їх локшив (Котл.). Будем ляхів, вражих синів, як капусту сікти (Пісня). Народ пам'ятає, як шаткував своїх ворогів (Н.-Лев.)]. Крошённый - кришений, січений, шаткований;

2) (сорить крошками) кришити. [Їж так, щоб не кришити хліба додолу (М. Грінч.)].

* * *

I. кубовий; (о перегонном кубе) (а)лембиковий. -вое железо - грубе (казанове) залізо.

II. Кубовый (о краске из растения индиго) - індиґовий, калієвий. -вая краска - калія. [Синій як калія (Номис)].

* * *

1) Scirpus L. - комиш (-шу), куга (-ги);

2) Typha L. - рогіз (-гозу), куга. [Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю (Шевч.)].

* * *

куркульський, (уничиж.) куркулячий, куркулівський, (мироедский) глитайський, жмикрутський, дерилюдський; срвн. Кулак 5. -кий слой села - куркульська верства села. -кий сын - куркульський син. -кий характер - куркуляча вдача. По-цки - по- куркульському, по-куркулячому; по-глитайському.

* * *

купецький, крамарський. [Де кораблі купецькії стають (Грінч.). Говорив про свої крамарські діла (Мирн.). Крамарський віз простугонить (М. Вовч.)]. -кий сын - купецький син, купченко, крамаренко. [Вона панночка, а я - крамаренко (Кониськ.)]. -кая дочь - купцівна, крамарівна. -кий банк - купецький банк. -кое судно - торговельне судно. - кий быт - купецький (крамарський) побут. По -чески - по-купецькому, по-крамарському.

* * *

тж. куп`ецкий

баня, ум. банька; (маковка) маківка. [Стара дубова церква з п'ятьма банями (Н.- Лев.). А на нашій церковці що за банька хороша (Сл. Гр.)]. Небесный -пол - небесна баня, небесне шатро. [Блакитна баня спускається все нижче (Коцюб.). Під синім зоряним шатром неба було тихо та тепло (Коцюб.)]. Гранный -пол - гранчаста баня. Сферический -пол - сферична баня.

* * *

лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.

* * *