силікат

См. также в других словарях:

• силікат — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• силікатний — а, е. Прикм. до силікати. || Вигот. із силікатів. •• Силіка/тний бето/н бетон автоклавного тверднення на основі вапняно кремнеземистої в яжучої речовини. || Який містить силікати. || Який виготовляє матеріали, вироби з силікатів. Силікатний завод …   Український тлумачний словник

• силікатовий — а, е. Стос. до силікатів. ||Який складається з силікатів. Силікатові маси …   Український тлумачний словник

• силікатовмісний — а, е. Який містить силікат …   Український тлумачний словник

• силікатози — ів, мн. Хронічні професійні захворювання легень, які розвиваються при тривалій дії на органи дихання пилу силікатів …   Український тлумачний словник

• силікатокальцій — ю, ж. Силікат кальцію …   Український тлумачний словник

• силіманіт — у, ч. Мінерал класу силікатів, з якого отримують вогне й кислотривкі матеріали …   Український тлумачний словник

• Кат Иль-хан Багадур-шад — 頡利可汗 4 й Каган восточных тюрок 620   630 …   Википедия

• лужно-силікатний — а, е. Стос. до силікатів і лугів …   Український тлумачний словник

• алюмоборосилікат — у, ч. Мінерал або штучний матеріал, найчастіше силікатне скло, що містить також Алюміній і Бор …   Український тлумачний словник

• газосилікат — у, ч. Силікатний бетон з газоутворювальними домішками для створення пористої структури. Цегла з газосилікату …   Український тлумачний словник