сечовід

См. также в других словарях:

• сечовід — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• сечовідний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• сечовідний — а, е. Прикм. до сечовід …   Український тлумачний словник

• сечовід — во/да, ч. Трубчаста протока нирки людини й хребетних тварин, яка виводить сечу до сечового міхура …   Український тлумачний словник

• сечовий — а/, е/. Прикм. до сеча. •• Сечова/ кислота/ кристалічна речовина, що є продуктом пуринового обміну в організмі людини й хребетних тварин і становить складову частину сечі. Сечови/й запли/в проникнення і скупчення сечі в тканинах та порожнинах… …   Український тлумачний словник

• ЛИТОВСКАЯ СОВЕТСКАЯ СОЦИАЛИСТИЧЕСКАЯ РЕСПУБЛИКА — ЛИТОВСКАЯ СОВЕТСКАЯ СОЦИАЛИСТИЧЕСКАЯ РЕСПУБЛИКА, Литва, расположена на З. Европ. части СССР у юго воcт. берегов Балтийского м. Пл. 65,2 т. км2. Нас 3539 т. ч. (на 1 янв 1984) Столица Вильнюс (535 т. ж. на 1 янв 1984) В февр. авг. 1919 входила в… …   Демографический энциклопедический словарь

• пневматурія — ї, ж. Виділення із сечею газу через сечові шляхи …   Український тлумачний словник

• уретер — а, ч. Сечовід …   Український тлумачний словник

• циліндр — а, ч. 1) мат. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків. || Предмет, споруда, що має форму такої фігури. 2) тех. Деталь або пристрій, що має форму такого тіла. || Основна деталь поршневих машин (двигуна… …   Український тлумачний словник