-
1 семя
1) бот. насіни́на, сі́м'я, род. п. сі́м'я и сі́мені, собир. насі́ння, сі́м'я2)\семя мена́ — (мн.: для посева) насі́ння, сі́м'я; ( зерно) зерно́
3) ( о зёрнах подсолнуха) насі́ння; зе́рнята, -нят; со́нях4) фиоиол. сі́м'я, спе́рма5) перен. сі́м'я ед., собир., насі́ння (собир.)благо́е \семя мя — до́бре сі́м'я
\семя мена́ раздо́ра — сі́м'я (насі́ння) ро́збрату
каково́ \семя мя, таково́ — и
пле́мя — погов. яке́ насі́ння, таке́ й поколі́ння; яки́й ко́рінь, таки́й одро́сток; яке́ корі́ння, таке́ й насі́ння; яка́ ще́па, така я́блуня
-
2 розсів насіння
рассе́в семя́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > розсів насіння
-
3 воробьиный
гороб'ячий, горобиний, горобинячий. -ный горох, бот. - горобиний (гороб'ячий, гадючий) горошок, дикий горошок. -ное семя - см. Воробейник. -ная ночь - горобина ніч (р. ночи). -ный носок - з комаре[о]ву ніжку.* * *гороби́ний, гороб'я́чий, гороби́нячий -
4 каменный
1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.* * *кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний -
5 канареечный
канарковий. -ный цвет - канарковий колір (-льору). -ное семя - см. Канарейник. -ное дерево, бот. Canarium commune - канаркове дерево.* * *кана́рковий -
6 кермес
червець (-рцю); канцельне сім'я; Канцелярское семя 1.* * *техн.керме́с -
7 конопляный
конопляний, (из волокон конопли) прядив'яний; (из коноплян. семени также) сім'яний. -ное семя - (конопляне) сім'я. -ное масло - конопляна (сім'яна) олія.* * *коно́пляний и конопля́нийконопля́ное ма́сло — конопля́на (сім'яна) олія
\конопляный се́мя — картопляне сім'я
-
8 крапивный
кропив'яний. -ная лихорадка - см. Крапивница. -ная малина, Cuscuta L. - повитиця, привитиця, привитуха, берізка, кропив'яний цвіт, сороча пряжа, сорочий льон. -ное семя (перен.) - чорнильне кодло, писарчуки, ярижки (-жок).* * *крапи́вная лихора́дка — мед. кропи́в'яна пропа́сниця, кропи́в'янка, кропи́вниця
-
9 льняной
(і)лляний, (і)льняний, лянний, льонний. [Поший мені, мати, лляную сорочку (Чуб. V). Льонна олія (Червоногр.)]. -ной холст - (і)лляне (лянне) полотно. -ное семя - (і)лляне, льонне сім'я.* * *лляни́й, льняни́й -
10 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
11 разброс
ро́зкид, -у\разброс с семя́н — ро́зкид насі́ння
-
12 семена
см. семя 1), 3) -
13 Канарейник
Канарейкина трава, бот. Phalaris canariensis (растение и его семя) канаркове сім'я. -
14 Канцелярское
Канцелярное семя1) (краска кошениль) кошеніля, червець (-рцю), (ум.) черчик, канцельне насіння. [У нашого свата світлиця не хата, черчиком обсипана, калиною обтикана (Пісня)];2) (пренеб. о канц. чиновниках) посіпаки, сіпаки (-пак), посіпацьке (сіпацьке) кодло, (по)сіпацька віра. -
15 Ошелушать
ошелушивать, ошелушить (горох, семя, зерно) облускувати, облускати, полускати, вилускувати, вилускати, лущити, облущити, вилущити, полущити, лузати, облузати, полузати. Ошелушённый - облущений, вилущений, полущений, облузаний. -
16 Проращать
-щивать, прора[о]стить1) (что) ростити, зростити, вирощувати, виростити, (о мн.) повирощувати що; см. Произращать, Выращивать;2) (семя зерно) кільчити, покільчити, проростити. [Насипала насіння в черепки, присипала землею і полила та проростила (Лев.)]. -щивать семена - кільчити насіння на пробу, пробувати, випробовувати насіння.
См. также в других словарях:
СЕМЯ — ср. вещество, содержащее в себе зародыш животный или растительный. От семени дерево, от дерева плод, от плода семя. Каково семя, таково и племя, и наоборот. Всякое былие свое семя приносит. | Потомки, нисходящее поколенье. Всем, яко семя… … Толковый словарь Даля
Семя — Семена саговниковых крупные. Эллиптические, продолговато яйцевидные или шаровидные по форме, они обычно имеют длину 3 4 см при толщине 2 3 см. Но отдельные виды имеют или более мелкие, или более крупные семена. Так, семена замии… … Биологическая энциклопедия
СЕМЯ — СЕМЯ, род. и дат. семени, семенем, семени, мн. семена, семенам, ср. 1. Орган размножения растения, зерно, из которого развивается новое растение. Семя развивается из семяпочки. В ядре семени находится зародыш. Растение дало семена. Селекционные… … Толковый словарь Ушакова
семя — Зерно, косточка. См … Словарь синонимов
СЕМЯ — (ботаническое), орган воспроизведения и расселения у семенных растений. Развивается из семяпочки, обычно после оплодотворения. У покрытосеменных растений семя заключено в плоде, у голосеменных формируется открыто на семенных чешуях и… … Современная энциклопедия
СЕМЯ — в ботанике орган воспроизведения, расселения и переживания неблагоприятных условий у семенных растений. Развивается из семяпочки, обычно после оплодотворения. В семени различают зародыш, кожуру (оболочку) и у многих растений ткани с запасными… … Большой Энциклопедический словарь
Семя... — семя... Начальная часть сложных слов, вносящая значение слова: семя 1., 4. (семядоля, семяизлияние, семяпочка и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
СЕМЯ — (semen), орган полового размножения и расселения растений, развивающийся из семязачатка (семяпочки) в завязи у цветковых, у к рых оно заключено в плод, или открыто на мегаспорофилле у голосеменных. Иногда развивается без оплодотворения (см.… … Биологический энциклопедический словарь
Семя — (ботаническое), орган воспроизведения и расселения у семенных растений. Развивается из семяпочки, обычно после оплодотворения. У покрытосеменных растений семя заключено в плоде, у голосеменных формируется открыто на семенных чешуях и… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
СЕМЯ — СЕМЯ, часть цветковых растений (ПОКРЫТОСЕМЕННЫХ), содержащая ЗАРОДЫШ и запасы питания. Образуется в ЗАВЯЗИ путем ОПЛОДОТВОРЕНИЯ женской ГАМЕТЫ. Питательные вещества могут запасаться в специальной ткани, называемой ЭНДОСПЕРМОЙ, или же… … Научно-технический энциклопедический словарь
СЕМЯ — СЕМЯ, мени, мн. мена, мян, менам, ср. 1. Орган размножения у растений, зерно. Конопляное с. 2. мн. Зёрна, предназначенные для посева. Огородные семена. Оставить растение на семена (чтобы получить из него семена для посева). 3. перен., чего.… … Толковый словарь Ожегова
