Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

семена+(

  • 1 семена

    см. семя 1), 3)

    Русско-украинский словарь > семена

  • 2 взять

    узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).
    * * *
    узя́ти, мног. побра́ти; ( забрать) забра́ти; (крепость, город) здобу́ти

    Русско-украинский словарь > взять

  • 3 заделывать

    заделать
    1) (проём, дыру) заробляти и зароблювати, заробити, залатувати, залатати, забивати, забити що, (плотно) затушковувати, затушкувати що, (заложить) закладати, закласти що чим, (только камнем) замуровувати, замурувати. -лать окно - забити (закласти, замурувати) вікно. -вать щели в чём-л. чем-л. - зашпаровувати, зашпарувати що чим:
    2) строит. (вделать внутрь стены) - заправляти, заправити, вмуровувати, вмурувати, вмазувати, вмазати що (в стіну);
    3) (долг) відробляти, відробити. Заделанный - зароблений, залатаний закладений, затушкований, зашпарований; заправлений, вмурований, вмазаний; відроблений.
    * * *
    несов.; сов. - зад`елать
    1) ( забивать) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; ( закрывать) затуляти, затули́ти и мног. позатуля́ти; ( закладывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( замуровывать) замуро́вувати, замурува́ти и мног. позамуро́вувати; ( замазывать) зама́зувати, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати, (трещины, щели) зашпаро́вувати и шпарува́ти, зашпарува́ти и мног. позашпаро́вувати и пошпарува́ти; ( запаковывать) запако́вувати, запакува́ти и мног. позапако́вувати и попакува́ти; ( заравнивать) зарі́внювати, зарівня́ти и мног. позарі́внювати

    \заделывать лать решёткой — заґратува́ти

    2) ( семена) с.-х. загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти

    Русско-украинский словарь > заделывать

  • 4 занятие

    I. робота, праця, працювання, зайняття, (о ремёслах) промисл (-ла). -тия в школе - наука, навчання, вчиття. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кониськ.). Навчання по школах уже почалося (Київ.)]. Учебные -тия - навчання. Научные -тия - наукова праця, наукові студії, наукове працювання. Род -тий - праця. Время -тий - час праці, час працювання. Без определённых -тий - без певної праці. Избрать себе -тие - вибрати собі працю. См. Заниматься чем.
    II. Занятие -
    1) (земли, леса) займання, зайняття, осягнення. [Земля вольна, усякому рівна, нікому до осягнення не заказана (Куліш)]; (как следствие занятия) заїмка, займанщина;
    2) - тие города, крепости и т. п. - здобуття, зайняття, осягнення, опанування міста, фортеці.
    * * *
    1) ( действие) заня́ття, (неоконч.) займа́ння; посіда́ння; захо́плення; заняття́, (неоконч.) займа́ння
    2) (дело, времяпрепровождение) заня́ття; (труд, работа) пра́ця, робо́та

    литерату́рные \занятие тия — літерату́рна пра́ця (робо́та), літерату́рні заня́ття

    Русско-украинский словарь > занятие

  • 5 засылать

    заслать
    1) (в ссылку) засилати, заслати, завдавати, завдати, (грубо) запро(в)торювати, запро(в)торити, запроваджувати, запровадити, (многих) позасилати, позавдавати, позапро(в)торювати, позапроваджувати кого; см. Ссылать. [Семена Палія на Сибір завдав (Макс.). За віщось запроваджено його сюди, одірвано від рідного краю, від сем'ї (Грінч.). Вас до Сибіру запроторити буде мало (Крим.). Нашого національного генія і кращих людей завдавав у неволю (Грінч.)];
    2) -ть по ошибке что - засилати, заслати помилкою, помилково. [Листа помилкою аж у Сахару було заслано (М. Грінч.)];
    3) -ть сватов - засилати, заслати, присилати, прислати старостів, слатися, прислатися з старостами. [З старостами до дівчини шлеться (Пісня)]. Засланный - засланий, завданий и (реже) завдатий, запро(в)торений; засланий помилкою, помилково куди.
    * * *
    несов.; сов. - засл`ать
    засила́ти, засла́ти (зашлю́, зашле́ш) и мног. позасила́ти; ( кого куда) завдава́ти, -даю́, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́

    Русско-украинский словарь > засылать

  • 6 колоть

    I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].
    II. кольнуть
    1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;
    2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;
    3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;
    4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.
    * * *
    несов.; сов. - кольн`уть
    коло́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти

    Русско-украинский словарь > колоть

  • 7 липа

    человек)
    I. прилипа, липко (-ка), причепа, прилипайло, підлипайло.
    II. Липа -
    1) (дерево) липа, (собир.) лип'я (-п'я). [З однієї липи двічі лика не деруть (Номис)]. Семена -пы - липове насіння, липиці;
    2) (подложн. документ) липа, луб (-бу), луб'я (-б'я).
    * * *
    I
    ( дерево) ли́па, ли́пина
    II
    ( фальшивка) ли́па, фальши́вка

    Русско-украинский словарь > липа

  • 8 накидывать

    накидать (много чего)
    I. накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати и понакидувати чого; срв.
    I. Набрасывать. [А лисичка все кида по рибці на дорогу, все кида; от як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла (Рудч.)]. Накиданный - накиданий, понакид(ув)аний. -ться - накидатися, накидатися, понакидатися и понакидуватися; бути накиданим, понакид(ув)аним.
    II. Накидывать и Накидать, накинуть -
    1) что на кого, на что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що, (об одежде ещё) скидати, скинути, напинати, напнути и нап'ясти, нахоплювати и нахопляти, нахопити що на кого, на що, (на самого себя ещё) накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим, (о мног.) поскидати, понапинати, понахоплювати що на кого, на що, понакидатися, пообкидатися чим; срв.
    II. Набрасывать 1. [Скинув наопашки одежину і вибіг на вулицю (Кониськ.). Одежину якусь нахоплять, що аж глянути гидко (Номис). «Накинься чим, а так не виходь.» - «Ой, нема-ж чим накинутися!» (Звин.)]. -ть узду на кого - закидати, закинути, напинати, напнути (нап'ясти) гнуздечку (оброть) на кого, кому. [Закинув на чорта оброть (Рудан.)]. -ть петлю на шею кому - накидати, накинути, закидати, закинути петлю (зашморг) на шию кому. -ть горшок, банки кому - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки кому;
    2) (работу на кого) накидати, накинути працю (роботу) кому, звертати, звернути працю (роботу) (з себе) на кого. [Я не хотів цієї роботи, мені її накинули (Київ). Сам він нічого не робив, а все діло звернув на старшину (Грінч.)];
    3) накидати, накинути; см. Набавлять. [Мало, накинь ще хоч трохи! (Київщ.)]. Накинутый -
    1) накинутий и накинений, скинутий, напнутий и нап'ятий, нахоплений, понакиданий, понапинаний, понахоплюваний; закинутий и закинений;
    2) накинутий и накинений, звернутий и звернений;
    3) накинутий. -ться -
    1) накидатися, накинутися, понакидатися; бути накиданим, накинутим и накиненим, понакиданим и т. п.;
    2) (агрессивно) накидатися, накинутися, нападати(ся), напасти(ся), (зап.) вергатися, верг(ну)тися, (только о людях) наштопуватися, наштопатися, (словесно) нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на (до) кого, прискіпуватися, прискіпатися до кого, насідати, насісти на кого, накопуватися, накопатися на кого, (зверем) визвірятися, визвіритися на кого; срв.
    II. Набрасываться 2. [Собаки накинулися на нас (Сл. Ум.). Поліціяни, як звіри, верглися на Бовдура (Франко). Наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить (Новомоск.). «Чого стоїш? Іди!» - грубо напавсь Шмідт на слугу (Крим.). Ми тут гуляли, до нас наскіпались: де та й де мою дочку діли? (Мирний). «Не віриш?» - прискіпавсь він до мене, побачивши, що я посміхаюсь (Черкас.). Найбільше-ж накопується на Хіврю (Крим.). Чого ти визвірився на дітей? (М. Левиц.)];
    3) (на роботу, на еду и т. п.) допадатися, допастися до чого; срв.
    II. Набрасываться 2 (-ться на еду). [Допався до книжок (Крим.). Допався до борщу так, що й за вуха не одтягнеш (Богодух.)].
    * * *
    I несов.; сов. - накид`ать
    накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти
    II несов.; сов. - нак`инуть
    1) (что) накида́ти, наки́нути и мног. понакида́ти (що); ( одежду) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш, мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим)
    2) ( набавлять) накида́ти, наки́нути

    Русско-украинский словарь > накидывать

  • 9 налётный

    налітний; (налетевший) налетілий, (о мног.) поналіталий; (пролётный) перелітний. -ные листья, семена, -ная пыль - налетіле (поналітале) листя, насіння, налетілий порох. -ные птицы - перелітні птахи (пташки). -ный рой - приблудний рій (р. роя).
    * * *
    1) ( налетевший) який (що) налетів, налеті́лий
    2) ( перелётный) перелі́тний

    Русско-украинский словарь > налётный

  • 10 осеменяться

    осемениться засіватися, бути засіяним. См. Обсеменяться.
    * * *
    биол., с.-х.; несов.; сов. - осемениться
    1) заплі́днюватися, заплідни́тися; ( приносить семена - о растениях) дава́ти насі́ння, да́ти насі́ння
    2) строит. (несов.) шту́чно заплі́днюватися

    Русско-украинский словарь > осеменяться

  • 11 пересевать

    пересеять (семена в землю, муку) пересівати, пересіяти, (о мног.) попересівати, пересіювати, пересіяти, (о мног.) попересіювати. [Випріло жито - пересіяв вівсом. Борошно все пересіяла]. Пересеваемый - пересіваний, пересіюваний. Пересеянный - пересіяний.
    * * *
    несов.; сов. - перес`еять
    пересіва́ти и пересі́ювати, пересі́яти и попересіва́ти и попересі́ювати

    Русско-украинский словарь > пересевать

  • 12 плод

    1) (результат, произведение, последствие) плід (р. плоду), виплід (-оду), витвір (- вору), вицвіт, овоч[щ]. [Сторичний плід давали всі труди (Франко). Це вже виплід, витвір твоєї фантазії. У душі тій родить віру, - вицвіт віри тої - Бог (Франко)];
    2) плід (-оду), овощ, (косточковый) бубка, бубочка. [Чий корінь, того й плід. Цього року великий урожай на овощ]. Садовые -ды - садовина. Огородные -ды - городина. -од, оставленный на семена - насінник. Первый -од - первоплід (-оду), новинка. Осыпавшиеся -оды - падалиця, падалишні (груші, яблука), (стрясенные) струс, струсанина. Принести -оды - (ви)дати плоди. Густо покрыться -дами - зарясніти плодами. Делать обильным -дами - рясити плодами. Обильный -дами - рясний. [Рясна яблуня]. -од, незреющий до морозов - зазимкуватий. Запрещённый -од сладок - кортить, як не можна.
    * * *
    1) плід, род. п. плода́ и пло́ду; ( о фрукте) о́воч, -у

    плоды́ — мн. плоди́; о́вочі, собир. садовина́

    2) перен. плід, род. п. плода́; (последствие, результат) на́слідок, -дку; ( достижение) здобу́ток, -тку; ( порождение) ви́плід, -плоду
    3) биол. плід, род. п. плода́

    Русско-украинский словарь > плод

  • 13 поджигать

    поджечь
    1) (дрова в печи, костёр) підпалювати, підпалити, підтопляти, підтопити, розтопляти, розтопити (в печі). -гать, -жечь кого, что - підпалювати, підпалити, палити, спалити кого, що; червоного півня пустити кому; огонь пустити кому. [Ходять палії, підпалюють (палять); учора Семена Гриву спалили: все згоріло - і хата, і тік, і хлівці]. При степном пожаре -гать, -жечь траву, чтобы встречным огнём прекратить распространение пожара - відпалюватися, відпалитися;
    2) (к мятежу, бунту, неповиновению и т. п.) підпалювати, настренчувати, підбурювати, (вульг.) підцьковувати, піддрочувати кого. [Сей хан підпалював у Орди дикий завзятий дух (Куліш). Такі ходять, що проти начальства піддрочують]. Срв. Подстрекать. Подожжённый - підпалений, підбурений, настренчений, підцькований, піддрочений.
    * * *
    несов.; сов. - подж`ечь
    1) підпа́лювати, підпали́ти
    2) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підпа́лювати

    Русско-украинский словарь > поджигать

  • 14 предполагать

    предположить (полагать, расчитывать) гадати, думати, подумати, мати на думці (на гадці, на мислі), покладати, покласти що (що робити), (намереваться) мати, мати на думці (що робити), (допускать) припускати, припустити що, ставити, поставити (перед собою) гадку про що, мислити перед собою що, містити в собі гадку про що. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кон.). Через тиждень мав виїхати до Київа (Н. Лев.). Наука ставить перед собою гадку і про працівників (мислить перед собою і працівників), які-б її розробляли (Крим.)]. Основательно -гать - слушно гадати. Это и -жить нельзя было - цього й припустити не можна було. Нужда -гает лишения - коли (як) нестатки, то й злидні, в нестатках і злидні. Человек -ет, а бог располагает - крути не крути, а буде так як Бог дасть; чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Предположим - припустімо, покладімо, кладімо, даймо (на теє) що. [Ну, а покладім, що хтось вам довів, що вони (класичні мови) просто шкодливі (Крим.). Даймо, що він продасть жито (Він. п.)]. -жим, что ваши надежды основательны - припустімо, даймо (на теє), що ваші надії мають підстави. Предполагаемый - гаданий, здогадний, думаний, припусканий. [Це дата здогадна й непевна (Крим.)]. -мое путешествие - гадана подорож. -мая сумма - гадана, припускана сума. Предположенный - загаданий, задуманий, припущений. -ный на первое июня съезд не состоится - загаданий на перше червня з'їзд не відбудеться. -ться гадатися, думатися, матися; припускатися. -гается что-н. сделать - гадається (є думка, гадка) щось зробити. -галось - думалось, була думка, малося. [Малося йти на ярмарок, та дощ не пустив. Була думка так зробити, а вийшло инакше].
    * * *
    несов.; сов. - предполож`ить
    1) припуска́ти, припусти́ти
    2) (несов.: думать) ду́мати, гада́ти; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
    3) (несов: предусматривать) передбача́ти; ( иметь предпосылкой) ма́ти передумо́вою

    Русско-украинский словарь > предполагать

  • 15 рассеивать

    несов.; сов. - расс`еять
    1) розсіва́ти и розсі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш, розсі́яти

    \рассеивать се́ивать семена́ — розсіва́ти насі́ння

    2) физ. розсі́ювати, розсі́яти

    \рассеивать се́ивать све́т — розсі́ювати сві́тло

    \рассеивать се́ивать эне́ргию — розсі́ювати ене́ргію

    3) ( разгонять) розганя́ти и розго́нити, розігна́ти (розжену́, розжене́ш); ( развеивать) розві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, розві́яти; (горе, тоску; тучи) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розіб'є́ш); розто́чувати, -чую, -чуєш, розточи́ти, -точу́, -то́чиш

    ве́тер \рассеивать се́ял ту́чи — ві́тер розігна́в (розві́яв, розби́в) хма́ри

    войска́ \рассеивать се́яли неприя́теля — війська́ розігна́ли во́рога

    \рассеивать се́ять сомне́ния — розві́яти (розігна́ти) су́мніви

    4) ( распылять) розпоро́шувати, -шую, -шуєш, розпороши́ти, -рошу́, -ро́шиш

    \рассеивать се́ять внима́ние — перен. розпороши́ти ува́гу

    5) (перен.: развлекать) розважа́ти, розва́жити

    Русско-украинский словарь > рассеивать

  • 16 Проращать

    -щивать, прора[о]стить
    1) (что) ростити, зростити, вирощувати, виростити, (о мн.) повирощувати що; см. Произращать, Выращивать;
    2) (семя зерно) кільчити, покільчити, проростити. [Насипала насіння в черепки, присипала землею і полила та проростила (Лев.)]. -щивать семена - кільчити насіння на пробу, пробувати, випробовувати насіння.

    Русско-украинский словарь > Проращать

  • 17 насенне

    насіння
    семена

    Білорусько-український словник > насенне

См. также в других словарях:

  • Семена —         Масса одного семени в коробочке орхидных составляет от десятых до тысячных долей миллиграмма. Около 76 96% объема семени занимает воздух. Ботаники XVI в., составители травников полагали даже, что орхидные вообще не имеют семян, а… …   Биологическая энциклопедия

  • семена — то же, что семенной материал. * * * СЕМЕНА СЕМЕНА, то же, что семенной материал (см. СЕМЕННОЙ МАТЕРИАЛ) …   Энциклопедический словарь

  • семена — мовра, суперэлита Словарь русских синонимов. семена сущ., кол во синонимов: 3 • мовра (1) • …   Словарь синонимов

  • Семена — части растений (клубни, луковицы, плоды, саженцы, собственно семена, соплодия, части сложных плодов и другие), применяемые для воспроизводства сортов сельскохозяйственных растений или для воспроизводства видов лесных растений;... Источник:… …   Официальная терминология

  • СЕМЕНА — растений ботанически могут быть определены как образования, развивающиеся из особых многоклеточных зачатков семяпочек почти всегда половым путем и содержащие вну тр и зародыш. Они служат для размножения и при созревании отделяются от материнского …   Большая медицинская энциклопедия

  • семена — СЕМЕНА, мян, менам, мн (ед семя, мени, ср). Зерно, предназначенное для посева. Часть урожая была оставлена на семена …   Толковый словарь русских существительных

  • семена — Категория товара, обозначающая семена, предназначенные для посева, а не для употребления в пищу или переработки (см. зерно) (ФАО, 1990; пересмотрено ВКФМ, 2001). [Mеждународные стандарты по фитосанитарным мерам МСФМ № 5. Глоссарий фитосанитарных… …   Справочник технического переводчика

  • СЕМЕНА — то же, что семенной материал …   Большой Энциклопедический словарь

  • Семена — мн. 1. Зерна, предназначенные для посева. 2. Части растений (плоды, клубни, луковицы и т.п.), предназначенные для посева. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Семена — (Semele, Σεμέλη). Дочь Кадма и Гармонии и мать Диониса, от Зевса. Ревнивая Гера уговорила ее просить Зевса явиться ей во всем своем величии. Зевс исполнил ее просьбу, но она не вынесла лицезрения божества и умерла. Сын ее, Дионис, остался жив.… …   Энциклопедия мифологии

  • семена — семена, см. Семенной материал …   Сельское хозяйство. Большой энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»