-
1 деревенщина
(о людях) селюк, ж. селючка, мугир (р. -ря), (увел.) мугиряка, ж. мугирка.* * *прен. -
2 кисель
кисіль (-селю); (из молока) молочний кисіль, (из вишень) вишневий кисіль, (из бузинных ягод) бузинник; (из слив, груш или яблок приправленный мукой) киселиця.* * *кисі́ль, -селю́ -
3 кисель
техн.кисі́ль, -селю́ -
4 кисель
техн.кисі́ль, -селю́ -
5 заселять
заселить залюднювати и залюдняти, залюднити, заселяти, заселити обселяти, обселити, (гал.) замешкувати, замешкати; (колонизовать) осаджувати, осадити, осісти що ким. [Латинська раса залюднила Італію (Башт.). Ой, сажав-же він та три слободи: одну слободу старими людьми (Пісня). Вони узграниччя людом осадили (Куліш). Ляхва осіла межиріччя від Буга до Висли, а осівши повернула багацько й питомої Русі у польщину (Куліш)]. Заселённый - залюднений, заселений, оселений, обселений, (гал.) замешканий. - ное место - заселене місце, селище, осада, жилля.* * *несов.; сов. - засел`итьзаселя́ти и засе́лювати, засели́ти, -селю́, -се́лиш и мног. позаселя́ти, оселя́ти, осели́ти -
6 мужик
1) мужик (-ка), чоловік (-ка), (зап. и гал.) хлоп (-па), (крестьянин) селянин, (стар.) посполитий (-того). [Коли-б не мужик (не хлоп) та не віл, не було-б панів (Приказка). Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (Приказка). До панів - пан, а до мужиків - мужик (Номис). Доля, як лихоманка, не розбира, на кого насідається: чоловік, чи пан - їй все однаково (Основа 1861). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис).]. Нас хлопами взивали, канчуками сікли нас (Франко). Ой, задумав селянин міщаночку брати, вона-ж йому відказала: «я не вмію жати» (Пісня)]. Быть -ком - бути мужиком, мужикувати, мужичити. [Тут мужикував, там пануватимеш (Мирн.)];2) (пренебр.: неуч, невежа) селюк, простак, сіряк (-ка), чубрій (-рія), очкур (-ра), ціпов'яз, мазниця, (вахлак) ґевал, (зап.) мудь (-дя). [Батько його був селюк, якого-ж ти поводження від його сподівався? (Київщ.). Для нас ви ворог, зрадник і простак (Франко). Сам крепак, неодукований сіряк (Шевч.). Міщанин називає селянина - очкур, чубрій, а селянин міщанина - салогуб (Основа 1862). Чи ти-ж, мазнице, вчився в школі? (Н.-Лев.). З виду він і по одежі не ґевал, а щось не просте (Стор.) Хлоп хлопом! мудь мудьом! - Не дай боже з хлопа пана! (Франко). Мудя масти лоєм, а він смердить гноєм (Номис).]. -жик сиволапый - мужлай (-лая), мугир (-ря), мурло. [Треба, каже, вас, мужлаїв, провчити, щоб ви знали, як слухатися (Грінч.). Бо він, бачте, пан, а ми мугирі (Звин.)];3) народн. - мужик, чоловік; срв. Муж 2.* * *1) ( крестьянин) дорев. мужи́к, -а2) ( неотёса) бран. мужи́к, селю́к, -а3) ( мужчина) чолові́к, мужчи́на; мужи́к4) ( муж) мужи́к; чолові́к -
7 мужиковатость
мужикуватість, простакуватість, (презр.) мугирякуватість (-тости).* * *мужикува́тість, -тості, селю́цтво -
8 мужиковатый
мужикуватий, простакуватий, (презр.) мугирякуватий.* * *мужикуватий, селю́цький -
9 мужичка
1) мужичка, (зап.) хлопка, (крестьянка) селянка. [Де таки сьому статись, щоб пан та взяв мужичку? (Квітка)];2) (презр.) селючка, простачка, (бранно) ґевалка, мугирка. [В такії то руки повезла пані-матка свою Масю, вирвавши її з-межи дівчат-селючок (Свидн.). «Так і видно, що хамка!» - гримнула Печержинська, - «що простачка!» (Свидн.)].* * *1) мужи́чка2) мужи́чка, селю́чка -
10 населять
населить1) (водворять жителей) заселяти и заселювати, заселити, обселяти, обселювати, обселити, залюднювати и залюдняти, залюднити, (колонизовать) осаджувати, осадити, (о мног.) позаселяти и позаселювати, пообселяти и пообселювати, позалюднювати, поосаджувати що ким; срв. Заселять;2) -лять что (жить где) - жити, проживати, сидіти де, оселяти и оселювати, залюднювати и залюдняти що. [Молдовани оселяють частину Подолії понад Дністром (Сл. Ум.). Залюдняли її (подніпрянську землю) наші хліборобні предки (Куліш)]. Населённый - заселений, обселений, залюднений, осаджений, позаселюваний, пообселюваний, позалюднюваний, поосаджуваний ким. -ться -1) (стр. з.) заселятися, бути заселюваним, заселеним, позаселюваним и т. п. Голландия густо -лена - Голандія - густо залюднена країна. Северо-западная Франция -лена бретонцами - північно-західню Францію оселяють (залюднюють, залюдняють) бретонці, у північно- західній Франції сидять бретонці,2) (поселяться) оселятися, оселитися, осідати, осісти де.* * *несов.; сов. - насел`итьнаселяти, насели́ти, -селю́, -се́лиш и мног. понаселя́ти; ( заселять) заселя́ти и засе́лювати, -люю, -люеш, засели́ти и мног. позаселя́ти, оселя́ти, осели́ти; (несов.: жить) жи́ти (живу́, живе́ш), прожива́ти, ме́шкати -
11 поселянин
-нка селянин, -нка, селюк, селючка.* * *селяни́н; селю́к, -а; поселя́нинвое́нный \поселянин — ист. військо́вий поселе́нець
-
12 поселянка
селя́нка; селю́чка; поселя́нка -
13 расселять
несов.; сов. - рассел`итьрозселя́ти и розсе́лювати, -люю, -люєш, розсели́ти, -селю́, -се́лиш -
14 сельчанин
1) селяни́н; селю́к, -а2) см. односельчанин -
15 сельчанка
1) селя́нка; селю́чка2) см. односельчанка -
16 селянин
диал.селяни́н; селю́к, -а\селянин ля́не — мн. селя́ни, -ля́н; селюки́, -кі́в
-
17 селянка
I диал.селя́нка; селю́чкаII кул.соля́нка -
18 сель
-
19 селить
См. также в других словарях:
кисіль — селю/, ч. Драглиста страва з ягідного або фруктового сиропу, молока тощо з домішкою крохмалю. Молочний кисіль … Український тлумачний словник
селити — селю/, се/лиш, недок., перех. Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти. || Давати житло, розташовувати на постій тощо … Український тлумачний словник
селитися — селю/ся, се/лишся, недок. 1) Влаштовуватися жити на незаселених місцях; оселятися, поселятися. || Займати приміщення під житло, розташовуватися на постій і т. ін. 2) Розміщуватися, гніздитися де небудь (про птахів, тварин і т. ін.). 3) перен. З… … Український тлумачний словник
Селюк — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
селюк — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
селюх — іменник чоловічого роду, істота селюк діал … Орфографічний словник української мови
селюцтво — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
селюцький — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
селючка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
увеселити — селю, лиш, Рс. Розвеселити, впровадити в добрій настрій … Словник лемківскої говірки
Селюцкий Г. Н. — СЕЛЮ́ЦКИЙ Геннадий Наумович (р. 23.12.1937, Петрозаводск), сов. артист, педагог. Засл. деят. иск в Тадж. ССР (1973). С 1956, по окончании Ленингр. хореографич. уч ща (педагог Ф. И. Балабина), в Т ре им. Кирова. Танцевал в балетах, пост. Р. В.… … Балет. Энциклопедия