-
1 відомий
матем. изве́стный -
2 невідомий
матем.; физ. неизве́стный -
3 неизвестный
сщ.I. невідомий, незнаний, (незнакомый) незнайомий (-ого), незнайома людина. [Закон не вимагає одвічати незнаному на визов (Куліш)].II. Неизвестный и Неизвестен, прлг. -1) невідомий, незнаний, незвісний, беззвісний, (незнакомый) незнайомий, несвідомий (кому), (преимущ. непостижимый) недовідомий; срв. Неведомый. [Що там, на тих невідомих річках, якими пливе чужий тобі народ? (Коцюб.). Зовсім невідомий мені чоловік (Кониськ.). Перша причина речей нам невідома (В. Підмог.). Незнані таємниці (Дніпр. Ч.). Доля незнана (Л. Укр.). Я приїхав у незнаний край (М. Рильськ.). Незнані досі твори Шевченка (Доман.). Незвісне досі чуття любови (Франко). Дивився на незнайому йому молодицю (Кониськ.). Манастир той недалечко, а дорога несвідома, стежками (М. Вовч.). Діло нове, або й зовсім недовідоме (Куліш)]. -ное будущее - невідоме (недовідоме) майбутнє, (описат.) безвість (-ти) віків. -ная величина, мат. - невідома величина. -ное время - невідомий час. -ный народ - невідомий народ (гал. нарід). Он никому -тен - його ніхто не знає, він нікому невідомий. Мне это -но - мені це невідомо, я цього не знаю, (пров.) я про (за) це (те) не (з)вістен (не звісний, не відомий). [Чи вона їх знівечила, - я про те не вістен (Кониськ.). Може хто і вбив, а ми про те не відомі (Кониськ.)]. Мне -но это дело - мені невідома ця справа, я не знаю цієї справи. Имя его -но - ім'я його невідоме (незнане);2) (незнаменитый) невідомий, незнаний. [Не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). Брут скоріше буде незнаним селюхом, ніж… (Куліш)].* * *1) прил. невідо́мий; незна́ний; недовідо́мий2) в знач. сущ. невідо́мий, -ого; ( незнакомец) незнайо́мий -
4 известный
1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;4) мат. - відомий.* * *1) відо́мий, зна́ний; зві́сний\известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно
\известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́
2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсьв \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках
до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі
-
5 неведомый
1) (неизвестный) невідомий, незнаний, (изредка) незвісний, (редко) недовідомий, несвідомий (кому); (малоизвестный) маловідомий, малознаний. [В руках невідомих братів станеш ти (зброя) кращим мечем на катів (Л. Укр.). В ньому живе щось велике, невідоме (Коцюб.). Із далекої, невідомої країни (Васильч.). Невідоме йому життя, незнані країни (Грінч.). Лечу в краї таємні і незнані (Олесь). Шукання незнаного щастя (Дніпр. Ч.). Не сумуй, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). В тобі, мистецтво, є захист: у красі незнаних слів (М. Рильськ.). Незвісне досі (йому) чуття любови (Франко). Ті недовідомі добре часи, як Україна поміж татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Недовідома далечінь (Корол.). Це діло мені овсі несвідоме (Сл. Гр.)]. -мая даль - невідома (незнана, недовідома) далечінь, безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). -мое место - см. Место 1;2) (непонятный, непостижимый) недовідомий (кому), (таинственный) таємничий. [Славили недовідомого їм бога (Куліш). Мене якась недовідома сила одвернула од його (Кониськ.). Якийсь тайний, недовідомий голос шепче йому, що… (Франко). Лечу в таємничу безодню (Франко)].* * *невідо́мий, незна́ний; поэз. незна́ємий; ( таинственный) таємни́чий\неведомыйая си́ла — невідо́ма (таємни́ча) си́ла
\неведомыйые места́ — невідо́мі місця́
\неведомыйый кому́-чему́ — невідо́мий кому́-чому́, незна́ний ко́му-чо́му (ким-чим)
-
6 notorious
adj1) що користується лихою славою; сумнозвісний; горезвісний2) загальновідомий3) знаменитий, відомий* * *a1) який користується поганою славою; сумно відомий; горезвісний3) знаменитий, відомий -
7 well-known
adj1) відомий, знаменитий; популярний, славетний2) добре відомий (знайомий)it is a well-known fact — про цей факт усі знають, це відомий факт
* * *a1) відомий, популярний2) широко відомий ( про факти) -
8 inconscient
adj1) підсвідомий2) неусвідомлений, несвідомий* * *aпідсвідомий; неусвідомлений, несвідомий -
9 known
-
10 nameless
adj1) безіменний; що не має імені (назви)2) неназваний; анонімний3) невідомий, маловідомий4) невимовний, несказанний5) що не піддається описові; огидний, противний, бридкий6) незаконнонароджений, позашлюбний* * *[`neimlis]a1) безіменний; який не має імені, назви2) неназваний; анонімний3) невідомий, маловідомий4) невимовний, несказанний5) який не піддається опису, огидний, противний6) який не має права носити прізвище батька; незаконнонароджений, позашлюбний -
11 unconscious
adj2) непритомний; що втратив свідомість3) мимовільний, несвідомийunconscious act — несвідомий (неумисний) вчинок
* * *I a1) що знаходиться без свідомості, що втратив свідомість2) невільний, недовільний; несвідомий3) (of) що не усвідомлює, що не знає (чого-н.); to be unconscious of danger не усвідомлювати небезпекиunconscious matter — фiлoc. немисляча матерія
5) пcиx. неусвідомлений, підсвідомийII nunconscious motivation — неусвідомлена /підсвідома/ мотивація
( the unconscious) підсвідомість ( в психоаналізі) -
12 vulgate
1. n3) (v.) розмовна мова2. adj1) що стосується Вульгати; що зустрічається у Вульгаті2) (v.) загальновизнаний, загальновідомий* * *I n.1) (the V.) вульгата, латинськая біблія2) загальноприйнятий варіант; загальновідомий текстII a1) (V.) що відноситься до вульгати; що зустрічається в вульгаті2) загальноприйнятий, загальновідомий -
13 blazing
adj1) яскраво палаючий2) явний, очевидний, наперед відомийblazing scent — мисл. гарячий слід
3) кричущий, страшенний* * *a1) яскраво палаючий; палахкотливий2) явний; ( добре) відомий, свідомий; кричущий3) емоц.- посил. бісів -
14 famous
adj1) славетний, уславлений, славний; знаменитий; відомийto be famous for smth. — славитися, бути відомим (чимсь)
2) розм. відмінний, чудовий3) горезвісний, досить відомий* * *a1) знаменитий, прославлений, славний, відомий2) відмінний, чудовий -
15 unforeknowable
adjзаздалегідь невідомий* * *aзаздалегідь невідомий, невідомий -
16 unknown
1. n1) (the unknown) невідоме2) (the unknown) незнайомий, незнайомецьthe Great U. — Великий Незнайомець (прізвисько В. Скотта до розкриття його псевдоніма)
3) мат. невідоме, невідома величина2. adj1) невідомийthe U. warrior (soldier) — Невідомий солдат
2) незвіданий* * *I n1) ( the unknown) невідоме; незвідане2) ( the unknown) незнайомець; the Great U. "великий незнайомець" (прізвисько В. Скотта)3) мaт. невідоме, невідома величинаII a1) невідомийwhat he wanted was unknown to me — я не знав, чого він хоче
x, y, г are the unknown quantities x, y, z — є невідомими величинами
2) незвіданий3) юp. невстановлений -
17 witting
1. n розм.1) знання, обізнаність2) відомості; вісті2. adj1) що знає, що відає2) наперед відомий; навмисний; свідомий3. advсвідомо; умисно, навмисно* * *I [witiç] n; діал.1) знання, обізнаністьat /by/ one's witting — з чийого-н. відома
2) відомості, вістіII [witiç] aредк.1) знаючий2) навмисний; свідомийIII [witiç] = wittingly -
18 world-famous
adjвсесвітньо відомий; славетний на весь світ; відомий в усьому світі* * *aщо користується світовою популярністю, всесвітнбо відомий -
19 notorious
a1) який користується поганою славою; сумно відомий; горезвісний3) знаменитий, відомий -
20 знакомый
1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.* * *1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця
См. также в других словарях:
недовідомий — а, е, розм. Якого важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. || рідко. Невідомий … Український тлумачний словник
несвідомий — 1) (який виникає, виявляється без контролю свідомости, не залежить від неї), неусвідомлений, позасвідомий; безконтрольний (який не спрямовується свідомістю); рефлективний, рефлекторний (перев. про рухи, реакцію на що н. який відбувається… … Словник синонімів української мови
загальновідомий — а, е. Усім відомий … Український тлумачний словник
маловідомий — а, е. Відомий небагатьом. || Такий, про особу або діяльність якого мало знають … Український тлумачний словник
малосвідомий — а, е. Недостатньо свідомий … Український тлумачний словник
півсвідомий — а, е, рідко. Те саме, що напівсвідомий … Український тлумачний словник
свідомий — а, е. 1) Який має свідомість (у 1, 2 знач.). 2) Пов язаний з розвитком свідомості (у 2 знач.), розуму; усвідомлений, розумний. Свідоме життя. || Який спирається на систему певних поглядів. 3) Який має свідомість (у 2 знач.); який правильно… … Український тлумачний словник
відомий — 1) (який зустрічався, траплявся / якого знали раніше), знайомий 2) (якого знає багато людей; який має популярність, славу), визначний, великий, блискучий, відомий, чільний, знаменитий, славний, славетний … Словник синонімів української мови
загальновідомий — (який усім відомий, визнаний і не потребує пояснень), ходячий; абетковий, азбучний, прописний (перев. зі сл. істина ) Пор. абетковий 2), банальний 2), безсумнівний … Словник синонімів української мови
завідомий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
відомий — а, е. 1) Про якого знають; знайомий. || Якого добре знають з певного боку. •• Відо/ма річ уживається як вставне словосполучення в значенні відомо, звичайно. 2) Якого знає багато людей, який користується популярністю, славою; знаменитий, славетний … Український тлумачний словник