свят.

-ница (пустельник-)мовчальник, (пустельниця-)мовчальниця, німотник, німотниця, мовчун, мовчунка, (насмешл.) мовкун (-на, м. р.). [Преподобні посники та святі мовчальники (Куліш)].

* * *

1) церк. мовча́льник

2) ( молчаливый человек) мовча́льник, мовчу́н, -а, мовчан, -а, мовча́к, -а

черниця, ма[о]нашка, ум. черничка, черниченька, чернушка, чернушечка, ма[о]нашечка. [Якась байдужа, чужа черничка читала сумно святі кантати (Чупр.). Що й у Київі да в манастирі там жила-була чернушечка (Чуб. V)].

* * *

1) рел. черни́ця, мона́шка, уменьш.-ласк. черни́чка

2) энтом. мона́шка

нрч. думкою, на думці, в думці, в думках, подумкою, подумки, подумно, в мислі, думано, гадано, мислено. [Можеш яку хоч присягу складати, тільки разом думкою навпаки повертай (Рада). Мовив собі на думці (Кониськ.). Казав він собі в думці (Васильч.). Подумкою додав (Крим.). Подумки сердився (Крим.)]. -но ставить себя (в положение) - ставитися думкою (в якесь становище). Я -но присутствовал на вашем празднике - я думкою був (присутній) на вашому святі.

* * *

1) тиждень (р. тижня), (редко) неділя (р. мн. неділь). [Тиждень пролежала Олеся в постелі (Н.-Лев.). Більш неділі, як нема їх дома (Квітка). І минуло неділь кілька, кілька літ минає (Рудан.)]. На прошлой, на этой -ле - на тому (тім), на цьому (цім) тижні, того (минулого), цього тижня. С будущей -ли - знеділі. На будущей (следующей) -ле - на тому (тім) тижні, другого тижня, знеділі, (диал.) назнеділі. [Певно на тім тижні приїде (Кониськ.) Другого таки тижня ми захтіли знов зробити те саме (Крим.). Знеділі почнуть орати (Київщ.). Назнеділі поїду до Київа (Липовеч.)]. За -лю - за (у) тиждень. [Не скінчить у тиждень цієї роботи (М. Вовч.)]. Через -лю - за (через) тиждень. [За тиждень великдень (Приказка). Через тиждень у неділю (в воскресенье) (Гнід.)]. -ли через две - тижнів за (через) два. Каждую -лю - що-тижня, кожного тижня. Каждые две, три -ли - що-другого, що-третього тижня. -лю недельски (недельску, недельскую) - цілий (цілісінький) тиждень, (грубо) цілу тижняку. Проводить, провести -лю где - тижнювати, перетижнювати де. Семь пятниц на -ле - см. Пятница. Мели, Емеля, твоя -ля - мели, Іване, доки вітер не стане (вітру стане);

2) (в назв. церк. седмиц) тиждень, (редко) неділя. Вербная -ля - см. Вербный. Крестопоклонная -ля - см. Крестопоклонный. Светлая -ля - великодні свята (р. свят). Страстная -ля - білий тиждень. Фомина -ля - провідний тиждень, проводи (-водів и -від).

* * *

1) пожертвування, офірування; пожертва, офіра; см. Жертва 1;

2) пожертва, жертва, дар, даровина, подання, даток, (на церковь) посвят (-ту), (приношение) принос (-су). См. Жертва 2.

* * *

1) ( действие) поже́ртвування, офірува́ння

2) (дар, жертва) поже́ртвування, поже́ртва, офі́ра; церк. по́свят, -у

почтить

I. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].

II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].

* * *

праведність, спасенність, святість; справедливість. Срв. Праведный.

* * *

1) пра́ведність, -ності

2) справедли́вість, -вості

святний (ум. святненький), святковий, празниковий, (реже) святечний, святочний, посвятний, святчаний, (только об одежде, гуц.) прилюдний. -ная одежда, -ные наряды - святна (святкова, посвятна, святечна, празникова) одежа, святні вбрання. [Кожух мав будний і святний, свити будну й святну (Липовеч.). На голові хитро вив'язана шовкова хустина, на ногах нові черевички; сяє в святковому вбранні (Васильч.)]. -ные игры, танцы - святкові, святечні ігри (ігрища), танці. [Стародавня віра слов'янська по сей час у піснях, святкових ігрищах, звичаях і забобонах поміж селянами осталася (Куліш)]. -ное настроение - святковий, празниковий, святочний настрій (-рою). -ный день - святний день, свят-день. По -ному - по-святному, по-святковому, по-празниковому. Провести день по -ному - спразнити день. [П'ятницю спостила, неділю спразнила (Чуб.)]. -ный подарок - празникове (-вого). [Дав празникового три карбованці (Ум.)].

* * *

предтеча, предотеча (-чі). [А ви, святії предотечі, по всьому світу розійшлись (Шевч.). І не судилось їм бути предтечами часу прийдешнього (Ніков.)].

* * *

презреть

1) кого, что (пренебрегать, считать ничтожным) - гордувати, згордувати, гордити, погорджувати и -джати, погордити ким, чим, зневажати (поневажати), зневажити кого, що, нехтувати, знехтувати ким, чим и кого, що, ганьбувати, зганьбувати ким; см. Пренебрегать. [Мову українську серед панства за мужицьку мали й гордували нею (Єфр.). Погорджує недужим і дітвора (Св. П.). Їх я зневажаю з цілого серця (Крим.). Святі права зневаживши народні, мене замкнули у темницю (Грінч.). Чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб.)]. -рать почести, богатство, славу - погорджувати шаною, багатством, славою;

2) что (считать нипочём, не бояться) - не дбати про що, на що, не вважати на що, не боятися чого. Презирать угрозы, опасность, смерть - не вважати (не дбати) на погрози, на небезпеку, на смерть, не боятися погроз, небезпеки, смерти. [Ой п'є вдова, гуляє, вона на смерть не дбає], Презираемый - нехтуваний, погорджуваний від кого (кем). Презренный (прич.) - погоджений, згордований, з[по]неважений, (сильно) упосліджений від кого. -ться - зневажатися, поневажатися, нехтуватися, бути з[по]неваженим, знехтуваним.

* * *

несов.; сов. - презр`еть

1) (несов.: относиться с презрением) ста́витися з прези́рством (до кого-чого); ( считать недостойным уважения) зневажа́ти (кого-що), гордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти (ким-чим), поневажа́ти (кого-що), диал. ганьбува́ти (ким-чим); диал. упосліджа́ти и упослі́джувати (кого-що)

2) (считать недостойным внимания; отвергать; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); ( пренебрегать) зневажа́ти, знева́жити (кого-що)

(презираемый) згордований, погорджений, знехтуваний [Будеш ти згордованим рабом хилитися під нагаєм турецьким (Грінч.)]; (ничтожный) нікчемний, хирний, плюгавий, злиденний; (позорный) ганебний. -ный металл - святі отці-карбованці, золоті круглячки. -ный человек, -ная личность - поганець (-нця), нікчема, паскуда (общ. р.).

* * *

1) прич. зне́хтуваний; знева́жений

2) в знач. прил. оги́дний, оги́дливий; паску́дний; ( мерзкий) мерзе́нний, мерзо́тний; ( никчёмный) нікче́мний

1) (титул) велебність, превелебність (-ности), преподобіє (-бія);

2) (праведность) преподобність, святість, праведність (-ности).

* * *

удавання, удання, прикидання, прикиди (-дів), облуда. [Це ваша вигадка його в святі запише, а він - облуда ввесь і нею тільки дише (Самійл.). І знову щебетаннячко, і смішки, і лестки, і прикиди (М. Вовч.)]. Без -ва - невдано. [Спробуймо побалакати щиро, відкрито, невдано (Крим.)].

* * *

правосл. праздник) Дух, Святий Дух [До Духа не знімай кожуха], другий день Зелених свят.

- бог весть

- бог дал

- бог дал, бог взял

- бог знает

- бог знает что

- бог миловал

- бог мне судья

- бог не выдаст, свинья не съест

- бог не дал

- бог не обидел

- бог обидел

- бог несёт

- бог подаст

- бог помочь

- бог прибрал

- бог с тобой

- бог тебя храни!

- бог-то бог, да сам не будь плох

- бог троицу любит

- бог мой!

- бог шельму метит

- видит бог

- вот тебе бог!

- вот бог, вот порог

- где бог пошлёт

- давай бог ноги

- дай бог

- дай бог всякому

- дай бог память

- даст бог

- и бог велит

- избави бог

- истинный бог!

- как бог

- как бог на душу положит

- как бог свят

- не бог весть как

- не бог весть какой

- не бог весть сколько

- не бог весть что

- не дай бог

- не дал бог свинье рог

- не приведи бог

- не приведи бог сколько

- покалечить как бог черепаху

- помилуй бог

- помогай бог

- приведёт бог

- прости бог

- сам бог велел

- счастлив твой бог

- убей бог

- упаси бог

- чем бог послал

- что бог даст

- побойся бога!

- ради бога

- брать на бога

- заставь бога молить

- молить бога

- на бога надейся, а сам не плошай

- нечего бога гневить

- хватать бога за бороду

- не боги горшки обжигают

- богом обиженный

- богом убитый

- под богом ходим

- забытый богом

- как перед богом

- с богом!

- богу молиться

- кто богу не грешен

- ни богу свечка ни чёрту кочерга

- ну его к богу!

- одному богу известно

- отдавать богу душу

- боже мой!

- боже упаси

- дай боже

- избави боже

- на тебе, боже, что нам не гоже

- ни боже мой

- упаси боже

- почить в бозе

разг., уст.

lit. oblige me to pray for you all my life long; I'll be eternally grateful!

м худо, оллоҳ, яздон, изад, эзид <> боже!, боже мой!, бог мой! в знач. межд. худоё!, ё оллоҳ!, парвардигоро!, алҳазар!, тавба!;бог знает (бог весть) кто (что, куда) 1) худо медонад кӣ (чӣ, ба кучо)… 2) чандон хуб нест; бог послал уст. неъмати худодод; бог прибрал кого прост. худо гирифт; не бог весть что (как, какой) чандон хуб нест, кирои не; бог с тобой 1) (как можно) ин чӣ гап?, ба ту чӣ шуд?; бог с тобой, что ты говоришь? ба ту чӣ шуд, чиҳо гуфта истодаӣ? 2) (как хочешь) ихтиёрат, майлат, ҳаволаат ба худо; поезжай, бог с тобой рафтан гир, ёрат худо; давай бог ноги бо тамоми қувват давидан, ҷуфтак кашида гурехтан; дай бог кому худо расонад, илоҳи ҳамин тавр шавад, худо зиёда кунад; ейбогу!, истинный бог ! ба худо!, ба ростӣ!, худо шохид!; как бог свят уст. бешакку шубҳа, худо хозир, ки…; как бог на душу положит хар тавре ки шавад; не дай бог (боже), избави (сохрани) - (боже) худо накунад, худо нишон надиҳад, худо нигоҳ дорад; не приведи бог ! худо накунад\я худо нишон надихад!; одному богу известно худо медонад; отдать богу душу чон ба ҷаббор супурдан; ради бога! аз барои худо!; побойся (побоитесь) бога! аз худо тарс(ед)!, раҳм (инсоф) кун(ед)!; привёл - уст. худо расонд, тақдир мададгор шуд; с богом! уст. худо ёрат!; сяава богу 1 е жт. сшз. (хорошо) худоро шукр 2) вводн. сл. (к счастью) шукр, шукр ки…, хушбахтона; опасность, слава богу, миновала шукр ки хатар гузашт; убей меня бог ! худо занад, ки…; царь и бог худаш подшоҳу табъаш вазир; чем бог послал уст. ҳар чӣ, ки худо расондааст; вот бог, а вот порог погов. кафшатон пеш мондагӣ; чор тарафатон қибла; на бога надейся, а сам не плошай по-гов. ба умеди худо нашаву буттаро дор; не боги горшкй обжигают погов. ин кор аз дасти хар кас меояд