-
1 сарацин
ист.сараци́н\сарацин ны — мн. сараци́ни, -нів
-
2 саракинос
сарацин Г. -
3 Saracen
n іст.сарацин* * *n; іст. -
4 Saracen
n; іст. -
5 Saracen
[сарацен]m -
6 Saracen
ч сарацин (істор.) -
7 Печерський, Феодосій
Печерський, Феодосій (бл. 1036, м. Василів, побл. Києва - 1074) - києворуський релігійний мислитель, ігумен, активний опорядник Києво-Печерського монастиря; автор багатьох послань і повчань, що мали значне поширення: "Слово про терпіння і про любов", "Повчання про терпіння і про смиріння", "Слово про віру християнську і про латинську" та ін. Утверджував у монастирському житті і в київському християнстві загалом аскетичні традиції, напрацьовані візантійським, насамперед афонським, чернецтвом (саме за його ігуменства в Печерському монастирі було запроваджено суворий Студійський статут); разом з тим, продовжив зусилля свого вчителя Антонія, спрямовані на створення в Печерському монастирі духовно-моральної атмосфери терпіння й жертовної любові, що поєднувала братію у її подвижництві. Як літературні твори П.Ф., так і відомості про його життя і діяльність засвідчують його вдачу активного полеміста - критика "латинян" і юдеїв; з останніми він, за свідченням його житія, мав звичку потай зустрічатися і сперечатися про Христа В. одночас послання П.Ф. містять заклики до милосердя і співчуття стосовно усіх, хто страждає, перебуває у скруті, незалежно від того, чи це юдей, сарацин, болгарин, єретик, латинянин або будьякий поганин, за що, на думку П.Ф., милосердному віддячить Господь. "Житіє Феодосія Печерського", написане Нестором, ймовірно, у 80-ті рр. XI ст. (за іншою версією, на поч. XII ст.) - один із найвизначніших творів давньокиївської агіографії, що виразно засвідчує її моральну орієнтацію і жанрову специфіку.
См. также в других словарях:
сарацин — араб, мусульманин Словарь русских синонимов. сарацин сущ., кол во синонимов: 2 • араб (6) • мусульманин … Словарь синонимов
сарацин — а, м., одуш. (ср. лат. saracēnus … Словарь иностранных слов русского языка
Сарацин — Сарацины (греч. Σαρακηνός «восточные люди») народ, упоминаемый древнеримскими историками IV века Аммианом Марцеллином и Птоломеем. Кочующее разбойническое племя, бедуины, жившие вдоль границ Сирии. Со времени крестовых походов европейские… … Википедия
Сарацин (бронетранспортёр) — У этого термина существуют и другие значения, см. Сарацин (значения) … Википедия
сарацин — араб, мусульманин , прилаг. сарацинский, также сарачинский; сарацинское пшено рис , русск. цслав. сракининъ, саракининъ, ст. слав. срацине мн. ᾽Αγαρηνοί (Супр.), наряду с др. русск. сорочининъ. Заимств. из ср. лат. saracēnus, а формы на к –… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
САРАЦИН — название, употреблявшееся в 4 в. по отношению к бедуинам, живущим вдоль границ Сирии. В Средние века сарацинами называли арабов и всех мусульман. Этот термин обычно используется современными историками в отношении населения мусульманской империи… … Энциклопедия Кольера
Сарацин — м. см. сарацины Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
сарацин — сарацин, сарацины, сарацина, сарацин, сарацину, сарацинам, сарацина, сарацин, сарацином, сарацинами, сарацине, сарацинах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
сарацин — (2 м); мн. сараци/ны, Р. сараци/н … Орфографический словарь русского языка
сарацин — див. сарацини … Український тлумачний словник
сарацин — см. сарацины; а; м … Словарь многих выражений
