-
101 який встановлює санкцію
Українсько-англійський юридичний словник > який встановлює санкцію
-
102 грошова санкція
money penalty, pecuniary penalty -
103 штрафна санкція
penalty provision, punitive measure -
104 штрафні санкції
penalty, fine -
105 перешкоджання санкціонованому доступу
Українсько-англійський словник > перешкоджання санкціонованому доступу
-
106 судова санкція
-
107 штрафна санкція за прострочення
late payment penalty; penalty for delayУкраїнсько-англійський словник > штрафна санкція за прострочення
-
108 სანქცია
санкція -
109 sanktion
санкція -
110 assent
санкція, схвалення, дозвіл, зволення, згода, погодження; виказувати згоду, погоджуватися, схвалювати, санкціонувати, дозволяти, зволити- assent to an act -
111 incarcerative sanction
санкція ув'язнення, ув'язнювальна санкція -
112 authorised allocation
санкціонована сума; виділена сума; санкціоноване асигнування -
113 amercement
санкція ( за провину); накладання штрафу ( за розсудом штрафувальника); накладання штрафу в сумі, не визначеній законом; штраф, призначений судом; накладання штрафу (за розсудом того, хто штрафує); грошовий штраф ( що накладається штрафувальником на свій розсуд); грошовий штраф, розмір якого встановлюється не законом, а тим, хто штрафує -
114 approbate
-
115 approbateed
санкціонований, схвалений; дозволений -
116 approbateion
санкція, схвалення, дозвіл, згода -
117 authorization of appropriation
English-Ukrainian law dictionary > authorization of appropriation
-
118 authorize an arrest
санкціонувати арешт, давати дозвіл на арешт -
119 authorized consignor
-
120 binding sanction
санкція, що має обов'язкову силу
См. также в других словарях:
санкція — ї, ж. 1) Схвалення. 2) Затвердження чого небудь вищою інстанцією; визнання законності чогось. || Дозвіл, схвалення. 3) юр. Заходи впливу, покарання за порушення закону. Кримінальна санкція. || У міжнародному праві – заходи впливу щодо держави,… … Український тлумачний словник
санкціонований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
санкціонування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
санкціонувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
санкціонування — я, с. Дія за знач. санкціонувати. || У системах обробки інформації – надання права користування послугами системи, наприклад, права доступу до даних. •• Санкціонува/ння да/них визначення і встановлення ступеня приватності даних у базі даних.… … Український тлумачний словник
санкціонований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до санкціонувати. || санкціоно/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
санкціонувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Давати санкцію на що небудь; визнавати щось законним, правильним, затверджувати, схвалювати щось … Український тлумачний словник
санкціонуватися — у/ється, недок. Пас. до санкціонувати … Український тлумачний словник
Санкції економічні — заходи примусового впливу, які застосовуються до підприємств, що допускають порушення у фінансово господарській діяльності, завдають втрат своїм партнерам або державі. Розрізняють договірні, банківські та фінансові санкції … Міжнародне комерційне право
санкція — [са/нкц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
санкція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови