Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

самый

  • 1 самый

    1) са́мий (ж. са́ма, с. са́ме мн. са́мі), усилит. самі́сінький; (сам) сам

    в (на) \самый ом де́ле — спра́вді, наспра́вді

    в \самый ом нача́ле — на са́мому (на самі́сінькому) поча́тку

    в \самыйый раз — якра́з; са́ме в раз, у са́мий раз

    в тот же \самыйый день — того́ ж са́мого дня, у то́й же са́мий день

    порази́ть в \самыйое се́рдце — ура́зити в са́ме (в самі́сіньке) се́рце

    по сему́ \самый ому — через це (те) са́ме

    у \самый ой доро́ги — ко́ло (бі́ля) само́ї доро́ги, при самі́й доро́зі

    э́то он \самыйый — и

    есть — це він са́мий (сам) і є

    2) (в сложных формах превосх. ст. прил. передаётся соответствующими укр. простыми формами, образуемыми путём присоединения к форме сравн. ст. префикса най...)

    \самыйый че́стный — найчесні́ший

    Русско-украинский словарь > самый

  • 2 величайший

    1) (самый большой) найбільший; (самый великий) найбільш великий. [За найбільш велику треба вважати одну з його найменших поем];
    2) (огромный) величезний, превеликий, незмірний. [Боротьба вимагала величезної напруги національних сил. Незмірний подвиг]. К величайшему сожалению - на превеликий жаль.
    * * *
    найбі́льший, якнайбі́льший, щонайбі́льший; ( огромный) величе́зний, превели́кий; ( самый выдающийся) найвидатні́ший, найвизначні́ший

    Русско-украинский словарь > величайший

  • 3 первенствующий

    1) прич. яки́й (що) веде́ (де́ржить) пере́д, яки́й (що) першенству́є
    2) в знач. прил. найпе́рший; ( главный) головни́й; ( самый главный) найголовні́ший; ( самый важный) найважливі́ший, якнайважливі́ший; (ведущий) провідни́й; ( превосходящий) переважа́ючий

    Русско-украинский словарь > первенствующий

  • 4 последний

    1) останній, остатній, послідній (-нього), кінцевий, крайній. [Я останні квітки у саду позривав (Грінч.). Остатню корову продам (Шевч.)]. Быть -дним - бути на останку, пасти задню (задніх). -дний номер газеты - останнє число газети. -дняя четверть луны - остання кватира місяця. В -днее время - останніми часами, останнім часом. В -дний раз - в- останнє. До -днего - до останку (до останку), до жадного. [Все знищили до останку. Де що знайдуть, то і там хазяйство до жадного забирають (Квітка)]. Писатель -днего времени - письменник останніх часів; новітній письменник. В -днюю минуту - останньої хвилини, на останці. -днее усилие - останнє зусилля. Защищаться до -дней крайности - оборонятися до останку. Самый -дний (по порядку) - найостанніший. -днюю душу тянет - останні кишки вимотує. Пробил -дний час для кого - прийшла остання година на (для) кого;
    2) (наихудший) останній, остатній, послідущий, (гал., о выражениях) крайній. [Лаяв його останніми словами. Сказав йому крайнє слово. Найпослідущий лиходій (Грінч.)]. Самый -дний человек - найпослідуща людина. Не из -дних - незгірший, несогірший, не аби-який. [Газдівство у старої Лесихи несогірше (Франко). Наш мірошник горлан не з аби-яких (Корол.)]. -дний дурак - дурень довіку, найперший дурень. -днее дело - найгірша (найпоганша) справа. -дние времена - останні часи, врем'я люте (Шевч.), лютий час. -дний ребёнок - (ласк.) мезинчик, (насм.) вишкребок (-бка), вишкварок (-рка).
    * * *
    оста́нній; оста́тній; посліду́щий

    до после́дней кра́йности — до кра́ю; ( вконец) вкрай; ( предельно) грани́чно

    после́днее де́ло — оста́ння річ, найгі́рша спра́ва

    \последний по счёту, но не по значе́нию — оста́нній че́ргою, але́ не ваго́ю

    уничто́жить до после́днего — зни́щити до оста́ннього (до оста́нку, до ноги́)

    [са́мый] \последний челове́к — найпосліду́ща люди́на

    Русско-украинский словарь > последний

  • 5 всевозможный

    всякий-можливий, всякий-превсякий, геть усякий, всеможливий. -ные места - всі усюди. [З усіх усюд(ів) народу йде].
    * * *
    всіля́кий, уся́кий, уся́к, уся́кий можли́вий; ( самый разнообразный) найрізномані́тніший

    Русско-украинский словарь > всевозможный

  • 6 гвоздь

    гвоздик
    1) цвях, цвяшок (р. -шка), гвіздок (р. -здка); (самый большой) смертельник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретналь, бренталь; (для обивки) цвяшок; (подковный) ухналь, вухналь; (для шин) шиналь; (для тёса) ґонталь; (большой и загнутый) костиль; (для прибивания лат на стропилах) латовець (р. -вця), латник; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволічка; (у сапожников) шпилька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньок; (деревянный для обивания) тибель; (деревянный гвоздь-вешалка) кілок (р. кілка), кілочок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) загвіздок;
    2) (втулка в бочке) чіп (р. чопа). Гвозди, соб. - гвіздя. Забивать (забить) гвоздём что - загвозджувати, загвоздити що, ввігнати гвіздок у що. Украшенный гвоздиками - цвяхований, вицвяхований, гвіздкований.
    * * *
    1) цвях, гвіздо́к, -дка́
    2) перен. головне́, -о́го, основне́, осно́ва; ( самое главное) найголовні́ше

    Русско-украинский словарь > гвоздь

  • 7 запрещение

    1) (действ.) боронення, заборонювання, заборонення, заказування чого кому;
    2) (действие или самый запрет) заборона, заказ (-зу), (диал.) спрет, зарік (-року); юрид. заборона; см. Запрет. -ние печатного слова, произведения - заборона друкованого слова, твору. На книгу было наложено -ние - на книгу було накладено заборону или книгу було заборонено. Снять -ние - зняти заборону.
    * * *
    заборо́на; зака́з, -у

    Русско-украинский словарь > запрещение

  • 8 исчерпываться

    исчерпаться
    1) стр. з. вичерпуватися, вибиратися, бути вичерпаним, вибраним;
    2) (иссякать в букв. и перен. знач.) вичерпуватися, вичерпатися; (оканчиваться) кінчатися, (с)кінчитися. [Не вичерпається й не засохне джерело духової діяльности серед українського народу (Єфр.). Увесь вік не вичерпувались жарти цього гумориста (Н.-Лев.). Зате Іцькові капітали кінчилися (Франко)]. Самый интересный человек -вается - найінтересніша людина вичерпується (Крим.). Я -пался в догадках (стал в тупик) - я геть вичерпав усі здогади; я не знаю, що і чинити.
    * * *
    несов.; сов. - исчерп`аться
    виче́рпуватися, ви́черпатися; вибира́тися, ви́братися, -береться

    вопро́с (инциде́нт) \исчерпываться тся — пита́ння (інциде́нт) виче́рпується, ви́черпається

    Русско-украинский словарь > исчерпываться

  • 9 ковкий

    ковний, ковкий. [Це залізо ковке, а це ломке (Дніпропетр.)]. Золото самый -кий металл - золото - найковніший метал.
    * * *
    ко́вкий

    Русско-украинский словарь > ковкий

  • 10 контрабанда

    1) пачкарство, контрабанда;
    2) (самый товар) контрабанда, контрабандне (- ного). Троцкистская -да - троцькістська контрабанда;
    3) (ремесло контрабандиста) пачкарство, пачкарювання. Заниматься -дой - пачкарювати, провадити контрабанду, пачкувати. [Він уже ввесь вік пачкує (М. Левиц.)].
    * * *
    контраба́нда; ( занятие контрабандиста) пачка́рство

    контраба́ндой — в знач. нареч. контраба́ндою

    Русско-украинский словарь > контрабанда

  • 11 красивый

    гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).
    * * *
    1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний
    2) (блестящий, эффектный) краси́вий

    Русско-украинский словарь > красивый

  • 12 лучший

    1) (ср. ст. от Хороший) чем кто, что - кращий, ліпший, луччий за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, проти кого, проти чого, як хто, як що, ніж хто, ніж що. [Хіба краща є за тебе? (Шевч.). Коли люди до тебе добрі, ти будь ліпший (Номис). Лучча солом'яна згода, як золота звада (Номис). Він кращий од Балабухи (Н.-Лев.). Добрий пес луччий, як злий чоловік (Номис)]. -шее враг хорошему - кращеє (ліпшеє) - ворог гарному. За неимением -шего, сойдёт и это - як немає кращого, то й це гаразд буде. Я ожидал -шего - я сподівався кращого. В ожидании -шего - сподіваючись кращого (ліпшого), маючи надію на краще (на ліпше). Он изменился к -му - він змінився на краще (на ліпше). Считаю за -шее - вважаю (маю) за краще (за ліпше);
    2) -ший, как превосх. степень, самый -ший - найкращий, найліпший, (сильнее) як-найкращий, як-найліпший, що-найкращий, що- найліпший. Всего -шего! - всього найкращого! Это -ший из людей - це (з його) найкраща людина. Дайте мне -шего (самого -шего) вина - дайте мені (як-)найкращого вина. -шая (отборная) часть чего-л. - чоло, виборна частина (частка). [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Грінч.). Історія письменства це виборна частка духового життя народу (Єфр.)].
    * * *
    1) сравн. ст. кра́щий, лі́пший
    2) превосх. ст. найкра́щий, якнайкра́щий, щонайкра́щий, найлі́пший, якнайлі́пший, щонайлі́пший

    Русско-украинский словарь > лучший

  • 13 любимый

    1) (излюбленный, дорогой) улюблений, люблений, укоханий, коханий, любий, уподі[о]бний. [Заграв свою улюблену пісню (Крим.). Уважав М. Вовчка за любленого в народі письменника (Грінч.). Пан-отченьку ти наш коханий! (Куліш). Чи я в батька не кохана була? (Пісня)]. -мый автор, -мое произведенне - улюблений, уподі[о]бний автор, твір. [Своїх уподобних авторів узяла з собою (Н.-Лев.)]. -мое чтение - улюблене читання. - мый вождь - улюблений проводир. -мое занятие, дело - улюблена, люба робота. -мое блюдо, кушанье - улюблена страва, їжа. -мая лошадь - улюблений кінь. -мое дитя - кохана (люба) дитина; найулюбленіша дитина. Самый -мый - найулюбленіший, найукоханіший, найулюблений, найлюбіший, наймиліший. [З своєю найулюбленішою лялькою (Грінч.). Найулюблена дитина (Вороний). Се була його найлюбіша робота (Стефаник)]. -мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. - росичка круглолиста, росянка;
    2) (возлюбленный, милый) коханий, укоханий, милий, любий, люблений, (возлюбленная) кохана, люба (-бої и -би), мила, люблена, (сущ.) любко, любчик, коханок (-нка), кохана людина. [Прощатись прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.). Силкувалася виправдати вкохану людину бідолашна дівчина (Грінч.). Жінка суджена, а кума люблена (Приказка). Та вже мені не стояти із моїм коханком (Пісня)].
    * * *
    1) прич. лю́бий; коха́ний
    2) (в знач. прил.: излюбленный) улю́блений; ( милый) лю́бий, ми́лий; ( возлюбленный) коха́ний

    люби́мое де́ло — улю́блена спра́ва

    \любимый челове́к — лю́ба (ми́ла, коха́на) люди́на

    3) в знач. сущ. лю́бий, -ого, ми́лий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > любимый

  • 14 медленный

    1) (не скорый, постепенный) повільний (ум. повільненький), (с)проквільний, длявий, (о ходьбе ещё) тихий; (вялый) млявий; (о работе) забарний, загайний, (пров.) пинявий, (морочливий, докучливый) марудний. [Це не життя, а повільне вмирання (Л. Укр.). Спроквільне наростання досвіду (Єфр.). Наближались до неї длявою, лінивою ходою (Н.- Лев.). Дуже це велика й забарна робота - словарі складати (Єфр.). Загайна робота (Черкащ.). Пір'я дерти - пинява робота (Сл. Гр.)]. Итти -ным шагом - іти тихою (повільною) ходою. - ный огонь - повільний (малий) огонь (-гню). Сгорать на -ном огне - згоряти на повільному (на малому) огні, спалюватися повільним огнем. [Немов повільним спалююсь огнем (Франко)]. Более -ный - см. Медленнее 1. Самый -ный - найповільніший, найпроквільніший и т. п.;
    2) (мешкотный) см. Медлительный 1.
    * * *
    пові́льний; га́йний

    Русско-украинский словарь > медленный

  • 15 меньший

    1) (ср. ст. от прлг. Малый в аттрибут. функции) менший (-ша, -ше), ум. меншенький; (младший ещё) молодший; (более низкий ещё) нижчий; (более короткий ещё) коротший; (худший) гірший, (зап.) згірший. [З меншої події часом бувають більші наслідки, ніж з великої (Пр. Правда). Старший не буде меншим (Чуб.)]. -шая часть - менша частина; см. ещё Меньшинство. По меньшей -ре - см. Мера 5. Мы люди -шие - ми люди маленькі. Всё -ший и -ший (все) менший та (і) менший, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де- далі) менший. [Ті самі операції давали що-разу менше число золотих зернят (Ніков.)];
    2) (превосх. ст., самый -ший) найменший, що-найменший; наймолодший; найнижчий; найкоротший; найгірший. Он -ший среди братьев - він найменший (наймолодший) серед братів. Самое -шее, что вы можете сделать - найменше(є), що ви можете зробити.
    * * *
    сравн. ст.
    ме́нший

    по ме́ньшей ме́ре — прина́ймні, щонайме́нше

    Русско-украинский словарь > меньший

  • 16 милый

    прлг.
    I. 1) (любый, любимый, дорогой) любий, милий, коханий. [Доню моя, дитя моє любе! (Шевч.). Прости мені, мій голубе, мій соколе милий! (Шевч.). Добри-вечір, милий сину! (Рудан.). Вибачай, невісточко кохана! (Самійл.)]. -лый друг - любий (милий, коханий) друг. [Друзі кохані! (Грінч.)]. -лый дружок - любчик (любий), любко, милий, миленький, коханий (-ого); срв.
    II. Милый. Мой -лый! - а) (ласк.) мій милий! (мій) любоньку (им. любонько)! мій любцю! (моє) серденько! б) (пренебр., снисход.) (мій) голубе! (мій) голубе милий! (мій) лебедику! чоловіче (добрий)! дядечку! [А чого тобі треба тут, голубе? Іди собі, звідки прийшов (Брацлавщ.). Не баріться, чоловіче, як хочете жити (Кінець Неволі)]; срв. Милейший 2. Моя -лая! - а) (ласк.) моя люба! (моя) любонько (им. любонька)! (моє) серденько! небого! [«Сховайте мене!» - «Де-ж я тебе, любонько, сховаю?» (Франко)]; б) (пренебр.) моя люба! небого! [Чого це ви, небого, плюєтеся? Плюнуть і я вмію (Крим.)]. Мои -лые! - мої любі! люб'ята! (пренебр.) голуби (голуб'ята) мої! лебедики! Более -лый - см. Милее 1. Самый -лый - см. Милейший 1. Чрезвычайно -лый - надзвичайно любий (милий), любісінький, милісінький. Насильно мил не будешь - на милування нема силування (Крим.). Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий;
    2) (привлекательный) любий, милий, (доставляющий приятность) утішний, утішливий; (любезный) люб'язний, ґречний; (благосклонный) ласкавий, прихильний; (красивый, хороший) гарний, гожий. -лое дитя - люба (мила, втішна, втішлива) дитина. [Що то за люба дитина мій Карпо! (Н.-Лев.). Учителі аж нарадуватися не могли на втішну дитину (Крим.)]. -лый человек - мила людина. Она очень - ла - вона дуже мила. [Дівчата такі милі, скромні (Ол. Пчілка)]. -лый взгляд, голос, -лая улыбка - милий (любий) погляд, голос, усміх. Как это -ло! - як це гарно! як це любо! як це гоже!
    3) (приятный кому) любий, милий, приємний, люб'язний, (редко) коханий кому. [Працюю над любою мені наукою (Крим.). Кожній матері своя дитина мила (Квітка). Хоч за самого біднішого, аби тобі люб'язний (Квітка). Оця сорочка така мені люб'язна (Борзенщ.). Валерова сестра така мені кохана (Самійл.)]. Ему ничто не -ло - йому ніщо (в світі) не миле. [Усім людям тепер не дуже що миле (Чигиринщ.). Як злучаться по любові, то все миле буде (Чуб. V)]. Свет мне стал не мил - світ мені не милий став, світ мені знемилився (и не змилився).
    II. Милый, сщ. - милий (-лого), любий (-бого), люб (-ба), любко, (редко) любець (-бця), коханий, коханок (-нка), ласк. миленький, любенький, любонько, любцьо, любчик, коханочок (-чка). [(Море) знає, де мій милий, бо його носило (Шевч.). Піду шукать миленького, втоплю своє горе (Шевч.). А без любого сама горе я горюю (Боров.). На що люба любувала? (ЗОЮР. II). Прощалася зі своїм любком (Франко)]. Милая, сщ. - мила (- лої), люба (-бої и -би), любка (-ки), кохана (-ної), ласк. миленька, любенька, любочка, любонька, любця. [Милий милу покидає (Пісян). Підійшов під двері милої (Крим.). Тепер свою любу я везу до шлюбу (Рудан.). Моя далека любка (Вороний). Прощатися прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.)]. Милые, сщ. - коханці (-ців), коханки (-ків), закохані (-них), люб'ята (-б'ят). -лые бранятся, только тешатся - милі посваряться - ще краще помиряться. -лого побои не долго болят - милого друга мила й пуга.
    * * *
    1) прил. ми́лий; (дорогой, любимый) лю́бий, коха́ний; ( любезный) люб'язний, ласка́вий; ( красивый) га́рний; ( доставляющий удовольствие) уті́шний
    2) (в знач. сущ.: возлюбленный) милий, -ого, лю́бий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > милый

  • 17 младший

    1) (летами) молодший, менший, ум. меншенький, меншечкий. [Молодші сестри спали з старшою (Кониськ.). Менша сестра літ не дійшла (Пісня). Та самий-же меншенький, та такий-же розумний синочок мій (Тесл.)]. Плиний -ший - Пліній Молодший. Самый -ший - наймолодший, найменший;
    2) (положением, чином) менший, (реже) молодший, (низший) нижчий, (не слишком) підстарший. [Самі, мовляв, і старші й менші (Номис). Майстри бувають старші, підстарші і менші (Київ)]. -ший помощник капитана - менший помічник капітана. -ший командный состав - нижчий (молодший) командний склад (-ду). -шие классы школы - нижчі класи школи.
    * * *
    моло́дший; ( по возрасту) ме́нший

    Русско-украинский словарь > младший

  • 18 молодой

    1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;
    2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].
    * * *
    1) прил. молоди́й

    \молодой челове́к — а) (о юноше, холостом мужчине) па́рубок, -бка, юна́к, -а, молоди́й чолові́к, коза́к, -а, молоде́ць, -дця́; молоди́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґеня; б) (обращение к юноше - зват.) па́рубче, юна́че, хло́пче, молоди́й чолові́че, коза́че, моло́дче

    2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > молодой

  • 19 наибольший

    найбільший, (сильнее) як[що]найбільший; (самый сильный) найдужчий; (наихудший) найгірший. [Найгіршу кару зухвальством заробив - його живцем спечуть (Л. Укр.)].
    * * *
    превосх. с.
    найбі́льший, усилит. якнайбі́льший, щонайбі́льший

    \наибольший ий о́бщий дели́тель двух или не́скольких чи́сел — мат. найбі́льший спі́льний дільни́к двох або кілько́х чи́сел

    Русско-украинский словарь > наибольший

  • 20 наискорейший

    найшвидший, найшвидкіший, найскоріший, найскорший, найхутший, найхутчіший, (самый быстрый) найпрудкіший, найпрудший, (сильнее) як[що]-найшвидший и т. п.
    * * *
    превосх. ст.
    найшви́дший усилит. якнайшви́дший, щонайшви́дший; см. скорый

    Русско-украинский словарь > наискорейший

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • САМЫЙ — самая, самое, местоим. определительное. 1. Употр. для уточнения при указат. местоим.: этот, тот, сей, в знач. именно, как раз. Тот самый человек. Эта самая книга. Те же самые вещи. «Этот то самый гнев и развязал его, в обыкновенное время не очень …   Толковый словарь Ушакова

  • Самый — Самый, самый, самый, самый (мультфильм) Самый, самый, самый, самый Тип мультфильма рисованный Режиссёр Василий Ливанов Автор сценария Василий Ливанов Роли озвучивали …   Википедия

  • САМЫЙ — САМЫЙ, ая, ое, определит. 1. Употр. для уточнения при словах «этот», «тот», а также (прост.) при личном местоимении в знач. именно. Эта самая книга. В этом самом месте. Так это вы и есть Петров? Я с. 2. Употр. для уточнения места и времени в знач …   Толковый словарь Ожегова

  • самый — См. настоящий, очень в самом деле, в самую пору, говорит само за себя... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. самый наиболее, в наибольшей степени; самый что ни на есть (разг.) …   Словарь синонимов

  • самый — Греческое – «один и тот же, одинаковый». Индоевропейское – somos (одинаковый). Общеславянское – samhjь (самый). Древнерусское – самый. Слово «самый» известно еще в древнерусском языке (с XI в.), куда пришло из старославянского. Старославянское и… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • самый — см.: На самый пожарный случай; По самые не балуйся; По самые не хочу; По самые уши; По самый сникерс; Юбка по самый сникерс …   Словарь русского арго

  • самый — ая, ое; местоим. прил. 1. (при указат. и личн. местоим.). Употр. при уточнении; именно, как раз. Эта с ая книга. В этом самом месте. В эту самую минуту. Тот с. человек. Вы товарищ Иванов? Я самый (разг.). Эта с ая любовь и свела его с ума. 2.… …   Энциклопедический словарь

  • самый — ▲ больший ↑ остальной самый превышающий всех в каком л. отношении; имеющий предельную величину, граничное значение (# маленький). самый что ни на есть (разг). первый (первая красавица). в особенности. особенно. предельный (# значение).… …   Идеографический словарь русского языка

  • самый — местоим. прил.; ая, ое см. тж. самое большее, самое меньшее, в самом деле 1., в самом деле 2., в самом деле 3., на сам …   Словарь многих выражений

  • Самый умный — Самый умный …   Википедия

  • Самый лучший фильм — Жанр комедия, пародия Режиссёр Кирилл Кузин Продюсер Артак Гаспарян Гарик Харламов Тимур Хван Александр Дулерайн Дмитрий Троицкий …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»