самозабуття

См. также в других словарях:

• самозабуття — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• самозабуття — я/, с. 1) Стан забуття себе, своїх турбот, думок, переживань і т. ін. || Стан глибокої задуми. 2) Найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження, що призводить до граничної зосередженості на чому небудь. •• До самозабуття/ а) із великим… …   Український тлумачний словник

• самозабуття — 1) (найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження), самопосвята, екстаз; чад (перев. з відтінком несхвалення) 2) (добровільна відмова від своїх особистих інтересів в ім я кого / чого н.), самопожертва, самозречення …   Словник синонімів української мови

• хмільний — а/, е/. 1) Який сп янів від уживання алкогольних напоїв; п яний, нетверезий. || Власт. п яній, нетверезій людині. || Такий, в якому беруть участь п яні, нетверезі люди. 2) Який викликає сп яніння, п янить (про напій). || у знач. ім. хмільне/,… …   Український тлумачний словник

• зачитуватися — уюся, уєшся, недок., зачита/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) тільки 3 ос. Читатися, оголошуватися для загального відома (на зборах, засіданнях і т. ін.). 2) Читаючи що небудь, дуже захоплюватися, читати до самозабуття. || ким, чим. Захоплюватися… …   Український тлумачний словник

• лютий — I а, е. 1) Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). || Який виражає хижість. || Безжалісно жорстокий, нещадний (про людину). || Який виражає або в якому виявляється жорстокість, нещадність. || Доведений до розлюченості, гніву; дуже сердитий …   Український тлумачний словник

• одержимий — а, е. 1) Який перебуває в полоні якого небудь почуття, ідеї, пристрасті, настрою і т. ін. 2) у знач. ім. одержи/мий, мого, ч.; одержи/ма, мої, ж., заст. Причинна, божевільна людина. 3) у знач. ім. одержи/мий, мого, ч.; одержи/ма, мої, ж. Той, хто …   Український тлумачний словник

• оп'яніти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати п яним; сп яніти, захмеліти. || Дійти до стану запаморочення, який нагадує сп яніння. 2) перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття …   Український тлумачний словник

• оп'яняти — я/ю, я/єш і рідко оп я/нювати, юю, юєш, недок., оп яни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Робити п яним, доводити до стану оп яніння. || Доводити до стану запаморочення, який нагадує сп яніння. 2) перен. Доводити до стану екстазу, самозабуття …   Український тлумачний словник

• самозабутній — я, є. Сповнений самозабуття …   Український тлумачний словник

• схмеліти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати п яним; сп яніти, захмеліти. 2) перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття …   Український тлумачний словник