-
1 conceit is the most incurable disease that is known to the human soul
самовдоволення – найневиліковніша хвороба людської душіEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > conceit is the most incurable disease that is known to the human soul
-
2 complacency
n1) самовдоволення, самозадоволення2) задоволеність; вдоволеність; задоволення* * *n2) задоволеність; джерело радості, задоволення -
3 coxcombry
nфатівство; піжонство; самовдоволення* * *nфатівство, піжонство; самовдоволення -
4 plume
1. n1) поет. перо, пір'їна2) оперення3) султан, плюмаж4) перен. самовдоволення5) завиток2. v1) чистити пір'я, чепуритисяto plume oneself upon (on, for) smth. — чванитися, хизуватися чимсь
2) прикрашати пір'ям (плюмажем)* * *I [pluːm] n1) перо ( довге або яскраве); пушок, ( пір'ястий) чубчик2) пoeт. оперення3) султан, плюмаж; прикраса; відзнака; самовдоволення4) струмок; завиток5) гeoл. рифтовий підводний хребет6) стовп диму ( над трубою)7) peaкт. факел розпечених газівII [pluːm] v1) чистити дзьобом пір'я, чепуритися; бути задоволеним ( собою); пишатися2) прикрашати пір'ям або плюмажем3) общипувати; патрати4) утворювати струмки, завитки, султани (диму, пари) -
5 self-approval
-
6 self-complacence
nсамовдоволення, самозаспокоєність* * *= self-complacency; nсамовдоволення, самозаспокоєність -
7 self-conceit
nзарозумілість, пихатість, самовдоволення* * *nзарозумілість, самовдоволення -
8 self-righteousness
n1) самовдоволення; упевненість у своїй правоті2) лицемірство, фарисейство* * *n1) лицемірство, фарисейство2) самовдоволення; упевненість у своїй правоті -
9 self-satisfaction
nсамовдоволення, самозаспокоєність* * *nсамовдоволення, самозаспокоєність -
10 bighead
n1) зарозумілість, пихатість, самовдоволення, гонор2) самовдоволена, пихата людина; хвалько -
11 officialism
n1) бюрократизм2) офіційність, формалізм3) чиновницьке самовдоволення* * *n1) = officialdom II2) офіційність, формалізм3) чиновництво; посадові особи -
12 prick-eared
adj1) з гострокінцевими (нашорошеними) вухами2) насторожений, нашорошений3) самовдоволений* * *a1) з гострими, стоячими вухами ( про собаку); насторожений, який насторожився2) з коротко підстриженим волоссям; icт. "головухий" ( прізвисько пуритан) -
13 priggery
nпедантизм, формалізм; самовдоволення; святенницьке резонерство -
14 self-content
-
15 self-sufficiency
n1) незалежність, самостійність2) самовпевненість; самовдоволення3) ек. самозабезпеченість* * *n1) незалежність, самостійність2) eк. самозабезпеченість; автаркія -
16 swagger
1. n1) пихатий вигляд; чванливі манери2) розв'язність2. adjелегантний, ошатний, чепурний; нарядний; шикарний3. v1) походжати з бундючним виглядом* * *I n; тк.; sing1) сповнена важливості е самовдоволення хода, манера2) розв'язність3) хвастощіII aфрантівський, ошатний, шикарнийIII v1) походжати з поважним виглядом (swagger about, swagger in, swagger out); величатися2) впливати ( на кого-небудь) погрозами, тискомto swagger smb out of opposition — зломити чий-небудь опір
3) ( about) хвастати, похвалятися ( чим-небудь) -
17 bighead
n1) зарозумілість, пихатість, самовдоволення, гонор2) самовдоволена, пихата людина; хвалько -
18 complacency
-
19 coxcombry
nфатівство, піжонство; самовдоволення -
20 plume
I [pluːm] n1) перо ( довге або яскраве); пушок, ( пір'ястий) чубчик2) пoeт. оперення3) султан, плюмаж; прикраса; відзнака; самовдоволення4) струмок; завиток5) гeoл. рифтовий підводний хребет6) стовп диму ( над трубою)7) peaкт. факел розпечених газівII [pluːm] v1) чистити дзьобом пір'я, чепуритися; бути задоволеним ( собою); пишатися2) прикрашати пір'ям або плюмажем3) общипувати; патрати4) утворювати струмки, завитки, султани (диму, пари)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
самовдоволення — я, с. Почуття і стан вдоволення самим собою … Український тлумачний словник
самовдоволення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
знати — зна/ю, зна/єш, недок. 1) перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого , що небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому небудь. •• Зна/ю я вас ірон. уживається як вияв… … Український тлумачний словник
самовдоволений — а, е. Який відчуває вдоволення самим собою і не приховує цього, усвідомлюючи свої достоїнства, заслуги, переваги тощо. || Який виражає самовдоволення, свідчить про нього … Український тлумачний словник
самовпевненість — (наявність аж надто великої впевнености у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), апломб; самовдоволення, самовдоволеність, самозадоволення (неприховане вдоволення собою); самозакоханість (упевненість у власній винятковості) Пор.… … Словник синонімів української мови
