-
1 self-condemnation
-
2 self-flagellation
-
3 self-reproach
-
4 self-flagellation
-
5 self-torture
nсамобичування* * *nсамобичування, самокатування -
6 flagellation
nбичування; шмагання* * *nбичування, лупцювання, биття; самобичування -
7 self-abuse
n1) зловживання своїми силами (здібностями)2) мастурбація, онанізм3) самообман* * *n1) зловживання своїми силами, здібностями2) мастурбація, онанізм3) самознищення, самобичування -
8 self-castigation
-
9 self-reproach
n1) самоосудження2) докори сумління* * *nсамоосудження; самобичування; каяття совісті -
10 flagellation
nбичування, лупцювання, биття; самобичування -
11 self-abuse
n1) зловживання своїми силами, здібностями2) мастурбація, онанізм3) самознищення, самобичування -
12 self-castigation
-
13 self-flagellation
-
14 self-reproach
nсамоосудження; самобичування; каяття совісті -
15 self-torture
nсамобичування, самокатування
См. также в других словарях:
самобичування — я, с. Дія за знач. самобичуватися … Український тлумачний словник
самобичування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
флагелант — а, ч. Релігійний аскет фанатик, що проповідує публічне самобичування заради спокутування гріхів … Український тлумачний словник
флагелантство — а, с. Публічне самобичування заради спокутування гріхів … Український тлумачний словник
флагеляція — ї, ж. 1) Публічне самобичування заради спокутування гріхів. 2) Статеве збочення, яке характеризується виникненням статевого збудження при побитті партнера або при побитті партнером … Український тлумачний словник
