-
1 rzeźba
-
2 rzeźbienie
[жежьбєнє]n
См. также в других словарях:
різьблення — Спосіб обробки каменя, деревини, метала та інших матеріалів шляхом вирізання орнаментальних мотивів або певних зображень. Для дерев яних елементів будівель притаманно розмаїття видів, серед яких існували: різьблення глухе виконується на цільній… … Архітектура і монументальне мистецтво
різьблення — я, с. 1) Дія за знач. різьбити. 2) Мистецтво вирізування малюнка, візерунка на якому небудь твердому матеріалі; різьба (у 1 знач.). •• Худо/жнє рі/зьблення вид декоративно ужиткового мистецтва; оздоблення виробів з дерева, кості, каменю та ін.… … Український тлумачний словник
різьблення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ламбрекен — (фр. різьблення) 1. Покров з фестонами, що став одним з декоративних мотивів бароко і пластики, притаманної стилю рококо. 2. Верхня частина драпіровки, що знизу вирізана зубцями, прикрашена китицями і вишивками. 3. Декоративна завіса над ліжком,… … Архітектура і монументальне мистецтво
антропопластика — и, ж. Різьблення людських фігур … Український тлумачний словник
вирізки — зок, мн., рідко. Різьблення, різьба … Український тлумачний словник
вирізний — а/, е/. Зробл. за допомогою різьблення. || Який має вирізи (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
гліптика — и, ж. Мистецтво різьблення на коштовному та напівкоштовному камінні … Український тлумачний словник
камея — ї, ж. Виріб із каменю або черепашки, що має художнє рельєфне різьблення; уживається як прикраса (у брошках, перснях і т. ін.); брошка з такою прикрасою … Український тлумачний словник
косторізний — а, е. Стос. до різьблення по кістці, виготовлення з кістки художніх виробів … Український тлумачний словник
літогліфіка — и, ж. Різьблення на камені … Український тлумачний словник