Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

рідкі+виділення+організму

  • 1 water

    1. n
    1) вода

    cold (hot) water — холодна (гаряча) вода

    fresh (sweet) water — прісна вода

    2) часто pl води; водна стихія; море, океан

    across (over) the water — за морем, за океаном; за море, за океан

    3) pl поет. хвилі
    4) pl мінеральні води; лікувальна вода

    to drink the waters — побувати на водах, пити лікувальні води (на курорті)

    5) pl паводок, повінь
    6) рівень води
    7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок
    8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози

    to pass (to make) water — мочитися

    10) перен. надзвичайний; чистісінький
    11) жив. акварель
    12) муаровий візерунок (малюнок) (на тканині)

    in deep waters — у біді; у небезпечному (скрутному) становищі

    to draw water in a sieve — носити воду решетом; переливати з пустого в порожнє

    to make a hole in the water — розм. утопитися

    to take (the) water — зайти у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер., розм. задкувати, відступатися

    water bewitched — «водичка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів'я, теревені

    water of life — духовне оновлення; «жива вода»; жарт. живодайний напій (про спиртні напої)

    2. adj
    1) водний, водяний; морський; річковий

    water area — водний район, акваторія

    water exchange — фізл. водний обмін

    water obstacle — військ. водний рубіж

    water offensive — військ. наступ з форсуванням водного рубежу

    water pageant — спортивне свято на воді; карнавал на воді

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)
    3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний

    water removal — водовідвід; обезводнювання

    4) водопровідний; що стосується водопостачання

    W. Board — управління водопостачання

    water aerodrome — ав. гідроаеродром

    water back — амер. бак для нагрівання води (у плиті)

    W. Bearer — астр. Водолій

    water boat — мор. водоналивне судно; водоналивний бот, водолій

    water bottle — графин (карафа) для води; фляга; бурдюк; мед. грілка

    water column — водорозбірна колонка; водомірне скло

    water cycle — спорт. водяний велосипед

    water drip — гірн. капіж

    water funk — розм. людина, що боїться купатися

    water gang — канава, рів

    water gap — амер. ущелина; міжгір'я

    water hardening — мет. гартування у воді

    water hemlock — бот. цикута, віха

    water moccasin — зоол. водяна змія; водяний щитомордник

    water mould — бот. водяна пліснява

    water opal — мін. безбарвний опал

    water polo — спорт. водне поло; ватерполо

    water resistance — водостійкість; вологонепроникність

    water shoot — бот. водяний пагін

    water tank — резервуар; чан; бак для води; водоцистерна

    3. v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати
    2) напувати (тварин); водити на водопій
    3) пити; ходити на водопій
    4) поливати (дерева тощо)
    5) зрошувати; обводнювати
    6) розводити (водою) (тж перен.)
    7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати
    8) забезпечувати водою
    9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)
    10) виділяти воду (вологу) (про організм); потіти; сльозитися
    11) текст. муарувати
    12) фін. номінально збільшувати капітал
    * * *
    I n

    fresh /sweet/ water — прісна вода

    water funk — людина, що боїться купатися

    by water — водним шляхом, пароплавом, морем

    under water — під водою; затоплений

    water of condensation — cпeц. конденсаційна вода

    water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода

    to draw (in) water — мop. дати тіч; зачерпнути води бортом

    2) pl води; водний простір; море, oкeaн

    territorial waters — юp. територіальні води

    on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи

    at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі

    3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода
    4) pl повінь; розлив, паводок

    high water — повна вода, приплив; паводок

    low water — низька, мала вода; відлив

    6) водойма; озеро, ріка, ставок
    7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

    water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія

    of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий

    scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник

    9) жив. акварель
    10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

    to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"

    to hold water — див. hold

    to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів

    to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати

    water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)

    the waters of forgetfulness — води забуття, Лета

    II a
    1) водний; морський; річний

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел

    water spirits — мiф. духи води

    water erosion — водна ерозія; розмив

    water face — водне дзеркало; поверхня води

    water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді

    water obstacle — вiйcьк. водний кордон

    water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін

    water box — бак для води; поливний бак

    water conduit bridge — стр. акведук

    3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний
    III v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

    to water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]

    2) ( water down) розбавляти ( водою)

    this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати

    3) поїти, водити на водопій

    to water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду

    4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)
    6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти
    7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)
    8) тeкcт. муаріювати

    English-Ukrainian dictionary > water

  • 2 waste

    1. n
    1) розтрачання; зайва витрата; марнотратство

    to go (to run) to waste — марнотратитися, витрачатися даремно

    to cut, to waste — кроїти тканину неощадливо; розм. марнувати (гайнувати) час

    2) втрата, убуток; шкода, збиток
    3) юр. псування; недбале ставлення (до чужого майна), розорення, спустошення
    4) відходи, покидьки; обрізки, обривки; вичавки

    atomic (nuclear) waste — відходи атомної промисловості

    5) текст. пачоси; рвань; ганчір'я
    6) металобрухт
    7) макулатура; утиль
    8) сміття; бруд; нечистоти
    9) фізл. виділення (організму)
    10) зношування
    11) схуднення; втрата ваги
    12) занепад (сил тощо)
    13) пустеля; пустир
    14) юр. безгосподарна земля
    15) гірн. пуста порода
    16) геол. матеріал, що змивається потоком у море

    waste disposal — знищення відходів (сміття тощо); скидання радіоактивних відходів; реалізація утилю

    2. adj
    1) пустельний; незаселений; необроблений; непродуктивний; неродючий; безплідний
    2) спустошений

    to be waste — амер., розм. промотатися

    3) зайвий, непотрібний; марний
    4) непридатний; бракований
    5) тех. відпрацьований

    waste gate — гідр. скидний затвор

    waste pile — гірн. відвал породи, терикон

    3. v
    1) марнувати, гайнувати, марнотратити; гаяти (час); марно витрачати
    2) пропадати марно; витрачатися без користі
    3) пропускати; проґавити
    4) спустошувати; розоряти; псувати; руйнувати
    5) юр. псувати чуже майно (про орендаря)
    6) виснажувати; вичерпувати; зморювати
    7) виснажуватися; вичерпуватися; закінчуватися
    8) чахнути; вмирати
    9) минати, збігати (про час)
    10) амер., розм. розбити вщент; побити мало не до смерті
    11) витрачати, тратити (гроші тощо)
    12) спорт. втрачати у вазі; скидати вагу
    * * *
    I [weist] n
    1) розтрата, непотрібна або марна витрата; марнотратство
    2) втрати, збиток, шкода; юp. пошкодження, псування
    3) відходи ( waste products); обрізки, обривки ( паперу); вижимки; кінці, обтиральний матеріал; тeкcт. угар; пачоси; дрантя

    waste of flax — костриця; металевий лом, скрап; пoлiгp. макулатура; утиль; сміття; відброси; pl стічні води; фiзioл. виділення ( організму)

    4) знос, зношування; втрата ваги, схуднення; занепад ( сил)
    5) пустеля; пустинний простір

    a waste of waters — пустеля моря, морський простір

    6) пустище, пустир; бросова земля; юp. безгосподарна земля
    7) гірськ. пуста порода
    8) гeoл. матеріал, що виноситься потоком в море
    II [weist] a
    1) пустинний, незаселений; необроблений; непродуктивний, неродючий; посушливий

    to lie waste — бути невикористаним /необробленим, необробленою/ ( про землю)

    to lay waste — спустошувати, розорювати

    3) надлишковий, непотрібний; марний

    waste stowage /tonnage/ — мop. невикористаний тоннаж

    4) непридатний; бракований

    waste wood — тріски, відходи деревини; тex. відпрацьований

    III [weist] v
    1) марнувати, розтрачувати, непродуктивно витрачати, ( гроші); гаяти ( час); to be wasted on /upon/ smb залишитися незрозумілим, невизнаним, не справити враження на кого-н.; пропадати даремно; розтрачуватися без користі
    2) спустошувати, розорювати; псувати; руйнувати; юp. псувати орендоване майно
    3) виснажуватися, вичерпуватися
    4) виснажувати; чахнути, помирати
    5) йти, спливати ( про час)
    6) cпopт. втрачати у вазі; зганяти вагу ( тренуваннями)

    English-Ukrainian dictionary > waste

  • 3 water

    I n

    fresh /sweet/ water — прісна вода

    water funk — людина, що боїться купатися

    by water — водним шляхом, пароплавом, морем

    under water — під водою; затоплений

    water of condensation — cпeц. конденсаційна вода

    water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода

    to draw (in) water — мop. дати тіч; зачерпнути води бортом

    2) pl води; водний простір; море, oкeaн

    territorial waters — юp. територіальні води

    on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи

    at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі

    3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода
    4) pl повінь; розлив, паводок

    high water — повна вода, приплив; паводок

    low water — низька, мала вода; відлив

    6) водойма; озеро, ріка, ставок
    7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

    water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія

    of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий

    scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник

    9) жив. акварель
    10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

    to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"

    to hold water — див. hold

    to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів

    to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати

    water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)

    the waters of forgetfulness — води забуття, Лета

    II a
    1) водний; морський; річний

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел

    water spirits — мiф. духи води

    water erosion — водна ерозія; розмив

    water face — водне дзеркало; поверхня води

    water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді

    water obstacle — вiйcьк. водний кордон

    water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін

    water box — бак для води; поливний бак

    water conduit bridge — стр. акведук

    3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний
    III v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

    to water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]

    2) ( water down) розбавляти ( водою)

    this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати

    3) поїти, водити на водопій

    to water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду

    4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)
    6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти
    7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)
    8) тeкcт. муаріювати

    English-Ukrainian dictionary > water

  • 4 waste

    I [weist] n
    1) розтрата, непотрібна або марна витрата; марнотратство
    2) втрати, збиток, шкода; юp. пошкодження, псування
    3) відходи ( waste products); обрізки, обривки ( паперу); вижимки; кінці, обтиральний матеріал; тeкcт. угар; пачоси; дрантя

    waste of flax — костриця; металевий лом, скрап; пoлiгp. макулатура; утиль; сміття; відброси; pl стічні води; фiзioл. виділення ( організму)

    4) знос, зношування; втрата ваги, схуднення; занепад ( сил)
    5) пустеля; пустинний простір

    a waste of waters — пустеля моря, морський простір

    6) пустище, пустир; бросова земля; юp. безгосподарна земля
    7) гірськ. пуста порода
    8) гeoл. матеріал, що виноситься потоком в море
    II [weist] a
    1) пустинний, незаселений; необроблений; непродуктивний, неродючий; посушливий

    to lie waste — бути невикористаним /необробленим, необробленою/ ( про землю)

    to lay waste — спустошувати, розорювати

    3) надлишковий, непотрібний; марний

    waste stowage /tonnage/ — мop. невикористаний тоннаж

    4) непридатний; бракований

    waste wood — тріски, відходи деревини; тex. відпрацьований

    III [weist] v
    1) марнувати, розтрачувати, непродуктивно витрачати, ( гроші); гаяти ( час); to be wasted on /upon/ smb залишитися незрозумілим, невизнаним, не справити враження на кого-н.; пропадати даремно; розтрачуватися без користі
    2) спустошувати, розорювати; псувати; руйнувати; юp. псувати орендоване майно
    3) виснажуватися, вичерпуватися
    4) виснажувати; чахнути, помирати
    5) йти, спливати ( про час)
    6) cпopт. втрачати у вазі; зганяти вагу ( тренуваннями)

    English-Ukrainian dictionary > waste

  • 5 water

    ['wɔːtə] 1. n
    1) вода́

    by water — во́дним шля́хо́м

    to hold water — 1) не пропуска́ти во́ду 2) витри́мувати кри́тику ( про теорію тощо) 3) бу́ти логі́чно послідо́вним

    water bewitched жарт. — 1) води́чка ( неміцний чай тощо) 2) марнослі́в'я, тереве́ні

    2) водо́йма, водо́ймище
    3) pl во́ди; мо́ре; хви́лі
    4) pl мінера́льні во́ди
    5) pl па́водок, по́вінь
    6) рідкі́ ви́ділення органі́зму; сли́на; піт; се́ча тощо

    to make water — мочи́тися

    diamond of the first water — діама́нт чи́стої води́

    genius of the first water — винятко́вий тала́нт

    ••

    the waters of forgetfulness — Ле́та, забуття́

    to draw water in a sieve — носи́ти во́ду ре́шетом

    2. v
    1) мочи́ти, змо́чувати; зволо́жувати
    2) напува́ти ( тварин)
    3) полива́ти, зро́шувати
    4) розбавля́ти водо́ю (тж. перен.)
    5) сльози́тися; пітні́ти; виділя́ти во́ду (воло́гу)

    it made his mouth water — у ньо́го сли́на потекла́

    6) ходи́ти на водопі́й
    7) набира́ти во́ду ( про корабель тощо)
    8) текст. муарува́ти
    9) фін. номіна́льно збі́льшувати капіта́л
    •

    English-Ukrainian transcription dictionary > water

  • 6 інститути соціальні

    ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНІ - поняття, запроваджене Спенсером для характеристики основних підсистем суспільства як цілісного і водночас внутрішньо структурованого складного утворення. Ґрунтуючись на розумінні суспільства як своєрідного організму, Спенсер тлумачив І.с. як властиві означеному організму і внутрішньо пов'язані між собою органи, що виконують важливі життєві функції регулювання та стабілізації соціальних процесів і підтримання стану їх взаємозбалансованості. Спенсер виділяв три основних типи І.с.: 1) ті, що забезпечують продовження людського роду (шлюб та сім'я); 2) розподільчі (економічні); 3) регулятивні (релігія, політичні організації тощо). З плином часу уявлення про І.с. істотно змінилися, але саме поняття стійко увійшло в науковий обіг Н. ині І.с. розглядаються як багатомірне суспільне утворення, найважливішими складовими якого є: а) притаманний відповідному І.с. рівень, різновид чи локалізовані формоутворення суспільної свідомості, що можуть характеризуватися наявністю специфічних для них знань, концепцій, теорій, поглядів, переконань, принципів тощо; б) сукупність властивих даному І.с. форм діяльності; в) система характерних для нього відносин, взаємин і стосунків між людьми; г) стійкий комплекс формальних і неформальних правил, цінностей, норм, установок та інших притаманних І.с. регулятивів, що взаємоузгоджують форми діяльності й відносин між людьми у відповідній системі соціальних ролей та статусів; д) специфічна для певного І.с. мережа організацій, закладів та установ І. нституалізація життєдіяльності суспільств, міра втілення в системах І.с. тих чи тих цінностей, інтерналізації інституціональних функцій і ролей в мотиваційні структури членів суспільства постає як один з істотних показників рівня самоствердження та самореалізації відповідних історичних культур чи цивілізацій. За сферами дії та функціями І.с. поділяються на реляційні, що визначають рольову структуру суспільства за найрізноманітнішими засадами - від віку та статі до особливостей задатків, здібностей та фаху; регулятивні, які визначають припустимі межі незалежних щодо суспільних норм дій, спрямованих на реалізацію індивідуальних чи групових потреб, інтересів і цілей, та санкції, що карають за порушення цих меж; культурні, пов'язані з суспільною психологією, ідеологією, релігією, філософією, мистецтвом, освітою тощо; інтегративні, призначення яких - належне виконання соціальних ролей, відповідальних за забезпечення інтересів та цілей історичних спільнот і суспільств як цілісностей. У певному ракурсі зміна тої чи тої соціальної системи постає як модифікація І.с., що відбувається внаслідок сукупної дії ендогенних, внутріінституціональних та екзогенних, зовнішніх чинників, при домінантній ролі, за певних конкретно-історичних обставин, однієї з даних двох груп детермінант. У процесі переходу суспільств від доіндустріальної стадії до індустріальної та постіндустріальної традиційні І.с. поступаються місцем сучасним. Якщо традиційні І.с. визначаються передусім аскриптивністю і партикуляризмом, тобто ґрунтуються на жорстко заданих ритуалом та звичаєм правилах дії та поведінки й родинних зв'язках, то в новітніх суспільствах домінуючими стають І.с., що забезпечують інтерналізацію цінностей компетентності, незалежності, особистої відповідальності й раціональності, уможливлюють вільніший моральний і психологічний вибір індивідам, що призводить, однак, до піднесення ступеня аномічності суспільних систем атомізації осіб, їх взаємного дистанціювання, тобто має знову ж таки складний, суперечливий характер.

    Філософський енциклопедичний словник > інститути соціальні

  • 7 elimination

    n
    1) усунення; виключення; викидання
    2) ліквідація, знищення
    3) фізл. очищення; виведення, вилучення, усунення (з організму)
    4) мат. елімінація; виключення (невідомого)
    * * *
    n
    1) видалення; виключення; викидання; відсівання; вибування (тж. Спорт.)
    2) усунення; знищення, ліквідація
    3) фiзioл. очищення; виділення; екскреція, видалення з організму
    4) мaт. виключення ( невідомого)

    English-Ukrainian dictionary > elimination

  • 8 біотехнологія

    БІОТЕХНОЛОГІЯ - термін має три основних значення: 1) Нова технологія виробництва, заснована на використанні біологічних процесів і закономірностей. Промислові галузі, що ґрунтуються на Б., об'єднують терміном "біоіндустрія". Практико-технологічні можливості Б. дозволяють суспільству покладати надії на розв'язання таких глобальних проблем, як екологічна і енергетична, що визначає соціальну роль і соціальний смисл Б. Зокрема, виникає можливість продукувати штучне середовище людської життєдіяльності відповідно до закономірностей природи. Тому в широкому розумінні Б. являє собою зразок і основу нової системи технологічної культури, яка є адекватною природі і людині. Для реалізації технологічних можливостей Б. необхідною є така спрямованість розвитку культури, яка дозволяє практико-технолоіічним чином поставитися до людини як до унікальної природної і культурної цінності. 2) Наука, що вивчає закономірності створення штучних біологічних систем (шляхом проектування і конструювання), які здатні до технікотехнологічного функціонування і покращення на цій основі виробничих процесів. Б. як наука задає предметну цілісність дослідженню технологій, заснованих на закономірностях біологічних систем. 3) Новітня Б. - генетична інженерія (клітинна і генна), яка включає будь-які штучні зміни спадковості (селекція, розвиток цілісного організму з культури тканин, клонування). У межах сучасної Б. генна інженерія - найперспективніша галузь. Бере свій початок од 70-х рр. XX ст. і пов'язана з відкриттям техніки рекомбінінтних ДНК (виділення окремих фрагментів ДНК різних організмів і "вшивання" їх в бактеріальну клітину, де на основі цієї штучної ДНК відбувається синтез відповідних білків) Р. еалізація можливостей генної інженерії може мати і позитивні і негативні наслідки для людства. Небезпідставними є побоювання, що використання генної інженерії може бути антигуманним (євгенічні цілі) або випадково може призвести до створення нових хвороб та шкідливих організмів. Продуктивне у гуманітарному сенсі спрямування новітньої Б. включає насамперед вирішення таких завдань, як очистка забрудненого зовнішнього середовища, що обумовлює розвиток екологічної Б., і компенсація багатьох спадкових дефектів, що обумовлює розвиток генної терапії.

    Філософський енциклопедичний словник > біотехнологія

  • 9 elimination

    n
    1) видалення; виключення; викидання; відсівання; вибування (тж. Спорт.)
    2) усунення; знищення, ліквідація
    3) фiзioл. очищення; виділення; екскреція, видалення з організму
    4) мaт. виключення ( невідомого)

    English-Ukrainian dictionary > elimination

  • 10 інваріантність

    ІНВАРІАНТНІСТЬ ( від лат. invarians (invariantis) - незмінний) - властивість істотних для системи елементів, відношень, станів не змінюватись при її перетвореннях. І., таким чином, є визначальним моментом структури системи. Виділення відношень І. дозволяє розвивати структурний підхід до дослідження різних об'єктів, загалом до організації теоретичного знання. Поняття І. важливе для розуміння ізоморфізму загальнонаукових принципів та категорій, пов'язаних з дослідженням систем та структур.

    Філософський енциклопедичний словник > інваріантність

  • 11 полярність

    ПОЛЯРНІСТЬ - термін філософії Шеллінга. Позначає наявність у природі протилежностей та їх єдності. За Шеллінгом, перший принцип філософського вчення про природу полягає у тому, щоб зводити всю природу до полярності й дуалізму. Даний принцип він називав "способом дії природи". Згідно з ним, Шеллінг здійснив систематизацію всіх основних протилежностей: притягання й відштовхування - в механіці; полюси магніта; позитивна і від'ємна електрика - у фізиці; асоціація і дисоціація - в хімії; збудження і втомлюваність, чуттєвість і подразливість, поглинання й виділення кисню - в живих організмах. Як синонім до принципу П. Шеллінг вживав термін "принцип магнетизму". В сучасній філософії П. за змістом те саме, що й протилежність. Термінологія Шеллінга свідчить про те, що історично одним із основних джерел діалектики було природознавство.
    М. Вулатов

    Філософський енциклопедичний словник > полярність

  • 12 психологія

    ПСИХОЛОГІЯ ( від грецьк. ψυχή - душа; λογοζ - вчення) - наука про становлення, розвиток, закономірності психіки людини та тварин. До серед. XIX ст. П. була структурною частиною філософії і розвивалась у її межах. Упродовж століть явища, що їх вивчала П., підводилися під загальне поняття "душа". Перший систематичний виклад П. належить Аристотелю, який розглядав "душу" не як тонку матерію (на відміну від Анаксимена, Геракліта, Демокрита, Епікура), а як форму організації живого тіла. У філософії Нового часу П. - передовсім вчення про властивості суб'єкта пізнання, які допомагають або заважають осягненню об'єктивного світу. Декарт протиставляв акти рефлексії над власними думками актам реакції на зовнішні реалії і визначав свідомість як особливу непросторову субстанцію, що її суб'єкт може споглядати завдяки інтроспекції ("внутрішньому зору"). Гоббс, Локк, Г'юм створили концепцію асоціацій; Спіноза - вчення про афекти. Ляйбніц та Гербарт ввели поняття позасвідомого. Виділення П. в окрему наукову дисципліну відбувається у XIX ст., що було пов'язано із досягненнями природничих наук, передусім біології. В кін. XIX ст. активно розвиваються дослідження процесів пам'яті (Еббінгауз), уваги (Кеттел), емоцій (Джейтс) та навиків (Торндайк). На поч. XX ст. виникли три методологічних підходи, які зумовили розвиток П. у пер. пол. XX ст.: психоаналіз, гештальтпсихологія, біхевіоризм. Психоаналіз звертається до динаміки взаємодії свідомого та позасвідомого, зосереджується на дослідженні останнього, знаходячи в ньому фундаментальні комплекси, що зумовлюють внутрішнє життя людини Г. ештальтпсихологія вивчає цілісні психічні структури ("гештальти"), які не можна розкласти на елементи. Біхевіоризм розглядає поведінку людини як сукупність реакцій на стимули зовнішнього середовища. В серед. XX ст. на основі філософської антропології та персоналізму виникає традиція "гуманістичної психології", смисловим центром якої є людська особистість та умови її самоактуалізації (Роджерс, Маслоу). Включення в "гуманістичну П." екзистенційної проблематики приводить до появи екзистенційної П. (Мей, Франкл, Ялом) та онтопсихології (Менегетті), в яких досліджуються феномени часу, смерті, сенсу життя, свободи. В цей же період формується діяльнісний підхід у П. (Рубінштейн, Леонтьєв). Виготський досліджує соціокультурну обумовленість індивідуальної свідомості. В укр. П. розвивається ідея про те, що психіка не тільки детермінується об'єктивною реальністю, а й сама детермінує поведінку та діяльність особистості, а тому є особливим буттям. Наприкін. XX ст. в Україні розвивається "П. вчинку" як різновид екзистенційної П., в якій вчинок є способом онтологізації психічного.
    Н. Хамітов

    Філософський енциклопедичний словник > психологія

  • 13 Вернадський, Володимир Іванович

    Вернадський, Володимир Іванович (1863, Петербург - 1945) - укр. вчений-натураліст і мислитель-енциклопедист, заснував вчення про біосферу і ноосферу, генетичну мінералогію, геохімію; теоретик наукознавства і організатор науки; провідний співзасновник і перший президент УАН (1918 - 1921) З. акінчив природниче відділення фізико-математичного ф-ту Петербурзького ун-ту (1885). Викладав у Московському ун-ті(1890 - 1911); від 1911 р. - у Петербурзі. Від 1918 р. - перший "голова-президент" УАН. Ще за життя - один із визнаних лідерів світового природознавства. За В., наука про природу є водночас і наукою про людину. У методології поєднував позитивістське надання переваги фактові й експерименту із філософським осягненням локального в контексті глобального, частини - через призму цілого, конечного - у зв'язку з безконечним. Був філософом у науці і вченим у філософії. Усвідомлював себе реалістом і філософським скептиком. Саму людину, вид homo sapiens В. розглядав не як остаточний, а як проміжний, перехідний до принципово іншого, розвиненішого виду. Цікавився філософією голізму, ідеями Вайтгеда, давньоіндійськ. філософсько-релігійними вченнями. На офіційно-ідеологічному рівні стверджував думку про примат науки над філософією Х. оч атеїстом В. не був і в глибині душі вважав себе "глибоко релігійною людиною", відчував релігію "як найглибший прояв особистості". Релігійність В. гностична, а не церковно-конфесійна. У науковому світогляді В. домінувала тенденція до осягнення хімії, біології та науки в цілому як геологічно-планетарних феноменів. Розробив учення про біосферу як особливу геологічну оболонку Землі; розкрив її структуру й динаміку; обґрунтував фундаментальний висновок про докорінну відмінність живого від неживого, а відтак - про неможливість виникнення одного з іншого. Найголовнішою у філософській творчості В. є ідея переходу біосфери в ноосферу. Розробляючи концепцію біосфери, ввів поняття "жива речовина" як сукупність живих організмів. В осмисленні цього феномена дійшов наступних висновків: 1) жива речовина є носієм і продуцентом біохімічної енергії; 2) поява homo sapiens та розвиток суспільства привели до нового формоутворення зазначеної енергії - "енергії людської культури", або "культурної біогеохімічної енергії", як геологічної сили і визначального чинника в геологічній історії планети; 3) ця біохімічна й соціальна енергія розуму (насамперед, наукової думки) та серця людини є рушієм перетворення біосфери в ноосферу, "царства живої речовини" - в "царство розуму". Виникнення ноосфери В. пов'язував, зокрема, з виходом широких народних мас на арену творення історії, з демократизацією державного ладу. Відмежовуючись від сталінського тоталітаризму, разом з тим В. рішуче відхиляв найзвабливіші пропозиції від західних ун-тів про еміграцію. Майбутнє пов'язував не з соціалізмом чи капіталізмом, а із ноосферною спільнотою збратаного людства. Всупереч реаліям сталінізму, наполягав на незамінності кожної окремішної людини, на незборимій силі вільної наукової думки.
    [br]
    Осн. тв.: "Біосфера і ноосфера" (1989); "Наукова думка як планетарне явище" (1991); "Жива речовина і біосфера" (1994); "Публіцистичні статті" (1995); "Про науку". У 2 т. (1997); "Декілька слів про ноосферу" (1944).

    Філософський енциклопедичний словник > Вернадський, Володимир Іванович

См. также в других словарях:

  • вегетативний — а, е, біол. 1) Пов язаний з ростом і живленням рослинних і тваринних організмів. 2) перен. Позбавлений суспільних інтересів; обивательський. 3) Стос. до способу розмноження у нестатевий спосіб. •• Вегетати/вне розмно/ження біол. розмноження… …   Український тлумачний словник

  • вугілля солоне — соленый уголь salty coal saline Kohle, Salzkohle це вугілля викопне, здебільшого низького ступеня метаморфізму, з високим вмістом сполук (солей) лужних металів, насамперед, натрію. Звичайне вугілля має вміст оксиду натрію (Na2O) у золі менше 1 2% …   Гірничий енциклопедичний словник

  • вс — соленый уголь salty coal saline Kohle, Salzkohle це вугілля викопне, здебільшого низького ступеня метаморфізму, з високим вмістом сполук (солей) лужних металів, насамперед, натрію. Звичайне вугілля має вміст оксиду натрію (Na2O) у золі менше 1 2% …   Гірничий енциклопедичний словник

  • екскреція — ї, ж. Виділення; робота залоз та інших органів, спрямована на вилучення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, а також сторонніх та шкідливих для організму сполук …   Український тлумачний словник

  • ексудація — ї, ж. 1) мед. Процес виділення ексудату із дрібних вен і капілярів в оточуючі тканини і порожнини організму. 2) тех. Виділення рідких компонентів із вибухових речовин внаслідок їх неправильного збереження або виготовлення …   Український тлумачний словник

  • бітуми вугільні — битумы угольные coal bitumens *Kohlenbitumen продукти, які вилучають з деяких типів викопного вугілля органіч. розчинниками. Вихід Б.в. залежить від природи органіч. речовини, її складу, ступеня метаморфізму, умов вилучення і коливається, як… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • елемент — ч. 1) род. а, хім. Сукупність атомів, ядра яких мають однакове протонне число (однаковий заряд їхніх ядер). •• Біоге/нні елеме/нти елементи, необхідні для успішного протікання реакцій біохімічного окиснення. Гальвані/чний елеме/нт хімічне джерело …   Український тлумачний словник

  • діурез — у, ч. 1) Процес утворення і виділення сечі. 2) Кількість сечі, що виділяється з організму за певний період часу …   Український тлумачний словник

  • азоторея — ї, ж. Підвищене виділення з організму із сечею і екскрементами речовин, що містять азот …   Український тлумачний словник

  • вологовтрата — и, ж. Величина, яка характеризує інтенсивність виділення з організму води через шкіру і легені …   Український тлумачний словник

  • мінеральний — а, е. Прикм. до мінерал. •• Мінера/льна ва/та теплоізоляційний матеріал із тонких волокон, одержуваних із мінеральних та шлакових розплавів. Мінера/льна дистрофі/я мед. порушення обміну мінеральних речовин, що призводить до патологічних змін в… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»