-
81 густой
густий, рясний, ряснистий. [Рясні крапельки поту на чолі. Садочки рясні (ряснисті)]. О тесте, месиве, варёном яйце - крутий. О дожде, слёзах - дрібний, дрібен, дрібнистий. Густой и высокий (о траве, злаках, волосах) - буйний. О голосе - грубий. [Що більший дзвін, то грубший голос]. О мехе густом и всклоченном - кучматий. Не густой - рідкий, негустий. Густо - густо, рясно, тісно, щільно. [Людей тісно. Ягід рясно. Щільно записано]. Густо растущий - корча[и]стий. [Садочок вишневий корчастий]. Не густо - рідко, негусто.* * *густи́й; ( обильный) рясни́й; ( о разросшихся кустах) корча́стий -
82 изобиловать
чем рясніти чим, бути багатим на що, мати вдозвіль, здобіль чого; см. Избыточествовать. [Турецькі ринки рясніють нашим людом українським (Куліш). Дія одбувається мляво й рясніє випадковими пригодами (Єфр.). Україна багата на хліб]. Этот лес -лует дичью - цей ліс багатий на дичину, в цьому лісі дичини густо. Изобилующий чем, в знач. прил. - рясний чим, багатий на що, достатній на що.* * *(чем) бу́ти бага́тим (на що, чим); (о плодах, перен.) рясні́ти (чим); (о буйном росте и перен.) буя́ти (чим) -
83 махровый
1) (бахромчатый) торочкуватий, бахрімчатий, пацьорчастий, з торочками, з бахромою, з пацьорками;2) (о цветке) повний, повноквітий, повноцвітний, рясний, рясноцвітний. [Повний мак (Сл. Ум.). Повні гвоздики (Богодухівщ.). Здавалася якоюсь рясноцвітною ніжною весняною квіткою (Грінч.)]. -вый дурак - тричі дурень, несосвітенний дурень (-рня); см. Дурак набитый. -вая реакция - повна (чорна) реакція.* * *1) ( о цветке) по́вний, махро́вий2) ( о ткани и изделиях из неё) махро́вий; ( мохнатый) мохна́тий, волоха́тий -
84 многоплодный
1) (о земле: плодоносный) дуже (вельми) родючий (родовитий, хлібородний, хлібодайний, хлібний, урожайний);2) (о растениях - как свойство) дуже (вельми) родючий; (с обильными плодами) (дуже, вельми) рясний, багатоплідний. [Дуже родючі в нас кульки та кобильохи (сорта слив) (Брацлавщ.). Сади рясні похилились (Шевч.)];3) (плодливый) дуже (вельми) плодюч[щ]ий (плодливий, плодовитий, плідний). [Свині дуже плодючі (Київщ.)].* * *багатоплі́дний, плодю́чий; ( о растениях) родю́чий -
85 многочисленный
численний; (обильный) рясний. [Покоління українських восьмидесятників не дуже численне (Єфр.). Календар з численними ілюстраціями (Рідний Край). Рясні видержки з перекладу (Крим.)].* * *числе́нний -
86 плод
1) (результат, произведение, последствие) плід (р. плоду), виплід (-оду), витвір (- вору), вицвіт, овоч[щ]. [Сторичний плід давали всі труди (Франко). Це вже виплід, витвір твоєї фантазії. У душі тій родить віру, - вицвіт віри тої - Бог (Франко)];2) плід (-оду), овощ, (косточковый) бубка, бубочка. [Чий корінь, того й плід. Цього року великий урожай на овощ]. Садовые -ды - садовина. Огородные -ды - городина. -од, оставленный на семена - насінник. Первый -од - первоплід (-оду), новинка. Осыпавшиеся -оды - падалиця, падалишні (груші, яблука), (стрясенные) струс, струсанина. Принести -оды - (ви)дати плоди. Густо покрыться -дами - зарясніти плодами. Делать обильным -дами - рясити плодами. Обильный -дами - рясний. [Рясна яблуня]. -од, незреющий до морозов - зазимкуватий. Запрещённый -од сладок - кортить, як не можна.* * *1) плід, род. п. плода́ и пло́ду; ( о фрукте) о́воч, -уплоды́ — мн. плоди́; о́вочі, собир. садовина́
2) перен. плід, род. п. плода́; (последствие, результат) на́слідок, -дку; ( достижение) здобу́ток, -тку; ( порождение) ви́плід, -плоду3) биол. плід, род. п. плода́ -
87 плодовитый
плідний, плодюч[щ]ий, пло[і]дливий, плодовитий, родовитий, родючий, сіменистий, рясний, (о кошке, овце) котючий, (о свинье) поросливий; (о земле, крае) родючий, хлібний, хлібородний, хлібодайний, в[у]рожайний, тучний.* * *1) плодю́чий, плі́дний, плодови́тий, плідли́вий; ( о свинье) поро́сливий; (о почве, крае, растении) родю́чий2) перен. плодови́тий, плі́дний3) ( многословный) багатослі́вний4) ( плодовый) плодо́вий -
88 полный
полон1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].* * *1) по́вний, по́вен, -вна, -вне2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий -
89 Многообильный
дуже рясний чим, дуже багатий на що. -
90 Набористый
1) (богатый складками) збористий, фалдований, рясний. [Збористі рукава (Сл. Ум.). Рясна свита (Звин.)];2) (ёмкий) вбирущий. [Вбируща губка (Київ)]. -
91 Острови(с)тый
острівний, багатий на острови, рясний островами. -
92 Острови(с)тый
острівний, багатий на острови, рясний островами. -
93 obfity
[обфіти]adj -
94 бухматы
густийгустійгустоїгустоюпишнийпухкийпухлийряснийряснійрясноїрясною -
95 бучны
буйнийгустийгустійгустоїгустоюпишнийряснийряснійрясноїрясною -
96 густы
густийгустійгустоїгустоюряснийряснійрясноїрясною -
97 fyldig
буйний; рясний -
98 obfity
багатий, щедрий, рясний -
99 rzęsisty
1. рясний (дощ);2. бурхливий (оплески);3. яскравий (світло) -
100 бол
См. также в других словарях:
рясний — а/, е/. 1) Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. || Скупчений у великій кількості. || Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт). || Який складається з… … Український тлумачний словник
рясний — [р асни/й] м. (на) сно/му/ с(‘)н і/м, мн. с(‘)н і/ … Орфоепічний словник української мови
рясний — I (про дощ, сльози, піт який безперервно падає, ллється), густий, ревний, щедрий, щедротний II ▶ див. багатий 3), густий I, 2), збірчастий … Словник синонімів української мови
рясний — прикметник … Орфографічний словник української мови
рісний — рясний [X] … Толковый украинский словарь
густий — I 1) (про туман, дим тощо який складається з близько розташованих дрібних краплин, часток), щільний Пор. непроглядний 2) (про гілки, рослини тощо, розташовані близько одне від одного), рясний, ряснистий; купчастий, у[в]рунистий, рунистий (про… … Словник синонімів української мови
біднуватий — а, е. 1) Незаможний. 2) Недорогий, не пишний, не рясний … Український тлумачний словник
заливний — а/, е/. 1) Дуже рясний і довготривалий (про дощ). 2) Який заливається, затоплюється навесні водою. 3) Залитий спеціальною приправою або наваром, що загусає. || у знач. ім. заливне/, но/го, с. Холодна страва з м яса або риби, залита наваром, що… … Український тлумачний словник
пороти — I порю/, по/реш, недок., перех. 1) Розшивати, розривати шви. 2) розм. Розрізати чимсь гострим що небудь. || Робити розріз на тілі; розтинати. II порю/, по/реш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Бити різками, сікти, шмагати кого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
порошити — ро/шить, недок. 1) перех. Засипати, покривати порохом, пилом. || у сполуч. зі сл. око, очі. Запорошувати. 2) неперех. Вкриватися вихорами пилу, куряви; куритися. 3) неперех. Іти, сипати (про дрібний сніг). || безос. || чим. Сипати на землю… … Український тлумачний словник
посипати — I пос ипати див. посипати. II посип ати а/ю, а/єш, недок., поси/пати, плю, плеш, док. 1) перех. і без додатка.Кидати, розкидати що небудь сипке; сипати. 2) перев. док., перех. і без додатка, розм. Дати сипкий корм деяким тваринам, звичайно птиці … Український тлумачний словник
