рушати

техн. дви́гать ( двигаться)

рушати

1. n

1) початок

2) вирушання

3) тех. початок руху; пуск; запуск

4) ав. зліт

5) перевага

6) спорт. старт

7) спорт. гандикап

8) здригання; ривок

9) порив, приступ

10) розм. несподіванка

2. v

1) вирушати; рушати в дорогу; рушати (про поїзд тощо)

2) починати; братися (за щось)

3) починатися

4) засновувати, відкривати (підприємство тощо)

5) породжувати; давати початок

6) здригатися; лякатися

7) примусити здригнутися; злякати

8) підскакувати; вискакувати

9) зрушити (з місця); розхитувати

10) вилізати

11) друк. виступати (про аркуші книги)

12) политися, ринути

13) виливати, переливати

14) завести, обзавестися (чимсь)

15) вирощувати, розводити

16) спорт. стартувати; давати старт; бути учасником відбіркових змагань (легка атлетика)

17) заводити; запускати (двигун)

18) заводитися (про двигун)

19) порушувати (питання)

20) послабляти, відпускати (трос тощо)

21) розійтися (про шов)

22) жолобитися (про деревину)

23) виганяти, полохати (дичину)

24) спонукати; примушувати

25) допомагати розпочати щось

26) брати на посаду

* * *

1) початок

2) відправлення

3) тex. початок руху; пуск, запуск; aв. зліт; вiйcьк. початок атаки; кocм. запуск двигуна

4) cпopт. старт

5) перевага; cпopт. гандикап

6) здригання; ривок

7) несподіванка ( часто rum start)

1) відправлятися в дорогу, рушати; відправляти; направлятися, прямувати

2) ( роз) починати; приступати ( до чого-небудь); ( роз)починатися

3) породжувати, започатковувати; запалити

4) здригатися, лякатися ( start up); icт. змусити здригнутися, злякати

5) підхоплюватися; вискакувати ( start up); ( out of) пробудити від чого-небудь

6) зрушувати ( з місця); розхитувати; зрушуватися ( з місця); розхитуватися

7) вилазити, виступати; пoлiгp. виступати ( про аркуші книги)

8) политися, заюшити

9) виливати; переливати

10) завести, придбати ( що-небудь), обзавестися ( чим-небудь)

11) вирощувати, розводити

12) cпopт. стартувати ( start out); давати старт; бути учасником відбірних змагань ( легка атлетика)

13) ( start up) заводити ( механізм); запускати ( двигун); заводитися (про машину, двигун)

14) піднімати, висувати ( питання)

15) засновувати (справу, підприємство)

16) послабляти, відпускати ( трос); мop. попускати (шкот, брас)

17) розходитися ( про шов)

18) коробити ( деревину); коробитися ( про деревину)

19) миcл. піднімати ( дичину)

20) to start smb doing smth спонукувати кого-небудь до якої-небудь дії

21) to start smb (off) in smth допомагати кому- небудь починати, започаткувати що-небудь

22) to start smb (off) on smth змусити кого-небудь говорити про що-небудь

23) to start smb (off) as smth прийняти кого-небудь на роботу на яку- небудь посаду; to start smb at some salary встановити кому-небудь який-небудь оклад; як дієслово-зв'язка починати; передається префіксом за-

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

1) действ. - см. Поднимание, Поднятие. -ём на гору - схід на гору. -ём воды в реке - прибування, прибуття, підходження води в рі(ч)ці. -ём культуры, промышленности, культурный -ём - піднесення культури, промисловости, культурне піднесення. -ём духа, чувств - піднесення (зворушення) духу, почуваннів. Моменты высокого -ёма - хвилі високого піднесення (Єфр.). Испытывать -ём духа - (описат.) рости вгору, душа росте вгору в кого, світ підіймається вгору кому;

2) (отлогая возвышенность, подъём на гору) узвіз (-возу). [Боричів узвіз. Шлях здіймався вгору довгим узвозом];

3) (сборы в путь, выезд, выступление) рушання. Деньги на -ём - подорожні гроші, подорожнє (-нього), кошти на подорож. Лёгок на -ём - швидкий рушати, ворушний, рухливий. Он тяжёл на -ём - важко йому рушати (зрушити);

4) (ноги, сапога) підйом (-му) (ноги, у чоботі), (сапога) підбиття (у чоботі). Сапоги с большим -мом - зазо[у]висті чоботи. Сапоги узки в -ме - чоботи тісні на підйомі (на підбитті);

5) (рычаг) підойма, (для поднимания воза) важниця; см. Рычаг;

6) (ухват) рогач (-ча);

7) (домкрат) лівар (-ра); см. Домкрат;

8) (мера, высота, на сколько что-л. поднято) підвищення;

9) в -ём (вподъём) кому (под силу) - під силу кому, саме враз кому.

* * *

1) ( действие) підніма́ння, підійма́ння, (оконч.) підняття; ( восхождение на гору) схо́дження

2) ( взвоз) узві́з, -во́зу

3) (быстрый рост; воодушевление) підне́сення

4) (ноги, обуви) підйо́м

5) ( сигнал) побу́дка

6) ( подъёмник) техн. підійма́ч, -а; ( рычаг) ва́жіль, -желя, підо́йма

7) лингв. підне́сення, підняття́

пуститься

1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;

2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;

3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];

4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.

* * *

несов.; сов. - пуст`иться

1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити

2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися

3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися

4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

1. шлях, дорога, поїздка, подорож; йол ал- виуршати в дорогу У, СЛ; бир йол ал- іти однією дорогою ВН; йол алыҗы подорожній СГ; йол ач- рушати в дорогу СЛ; йол ашыр- долати шлях У; йол болсун щасливо ї подорожі У; йолуң ачых болсунНМ, йолун ачых осун К щасливої тобі дороги; йол вердавати дорогу, пускати СБ, СЛ; йол йағасы узбіччя У; йол йағасна при дорозі СГ; йол олса якщо випаде поїздка П; йол (ун) олсун щасливої подорожі У, СЛ; т'иттлер бир йол даа вони пройшли ще трохи Г; йола в дорозі СЛ; йола тӱш- переслідувати, гнатися СК; йола чых- рушати в дорогу Г, СЛ, СГ; йолға да хазахчас на вулиці також по-російськи У; йолдан дӧн- / хайт- Г / СК повертатися з поїздки; доғуру йолдан чых- збиватися з пуття СБ; мем т'итмеэ йолум да йох, алым да йох мені і йти нікуди, і змоги немає Г; тэк сен йолума т'ель тільки ти погодься зі мною СЛ; йол т'еспереходити дорогу К; аллах йолуну т'есмесин щасливої дороги СЛ; оон йолуна т'ет- робити по його СМ; энди эпчиимиз шайтанын йолуна йӱрӱйӱк тепер ми всі ходимо шляхами сатани Г.

2. раз; бир хач йол декілька разів ВН; бир йолу да хасталанмады ні разу не захворів ВН; эт'и йол двічі СБ; ӧбӱр йол іншого разу К; бардым бир йолу — йохту я одного разу ходив туди — його не було СБ; эт'инҗи йол другого разу Б; ӱчӱнҗӱ йол на третій раз У; див. ӱчйол.

1) утекти; вислизнути, ушитися

2) вибиратися, іти ( геть), їхати, від'їжджати, виїжджати

3) відвозити

4) допомогти вибратися

5) звільнятися

6) ( with) зробити ( що-небудь) непомітно або безкарно; облагодити яку-небудь справу

7) cпopт. починати; кинутися вперед, рвонути

8) aмep.; aвт.; cпeц. рушати з місця

9) aмep.; aв.; cпeц. злітати

10) мop.; cпeц. випускати, викидати ( торпеду)

11) іди звідси

1. n

даний момент, теперішній час

2. adj

нинішній, нині існуючий

3. adv

1) тепер, зараз, нині

2) тоді, в той момент

4. conj

1) коли; раз; якщо

2) так ось, і ось; а

5. int

будь ласка, ну

* * *

cj коли, якщо, раз ( часто now that); на початку речення зв'язує його з попереднім a, отож, от

int будь ласка; послухайте; ну ( часто now then)

1) здійснити, незважаючи на труднощі; успішно завершити, упоратися

2) виграти ( змагання); отримати приз

3) рушати з місця, від'їжджати, відходити

1) відправлятися, рушати ( в дорогу); іти, рухатися вперед

2) викладати, роз'ясняти

3) висувати, пропонувати

4) переводити вперед ( стрілки)

1) відправлятися, рушати в дорогу

2) починати

3) спонукувати (до чого-небудь, до якої-небудь дії); "завести" ( кого-небудь)

4) підривати

5) відтіняти, вигідно виділяти, підкреслювати

6) відділяти, відокремлювати; виділяти, відзначати, відмічати

7) компенсувати

8) зараховувати ( грошову суму)

9) прикрашати, оздоблювати

10) пoлiгp. забруднити, зіпсувати ( відбиток)

11) похвально відзиватися, хвалити

1. n

1) шлях; дорога

2) бік, сторона; напрям, напрямок

3) (амер., розм., тж pl) віддаль, відстань

4) рух уперед; хід

5) метод, засіб, спосіб; спосіб дії

6) звичай, звичка; особливість, характерна риса

7) спосіб (життя)

8) розм. галузь, сфера; заняття

9) відношення, аспект

10) стан, становище

11) pl тех. полозки, стапелі (на верфі)

12) юр. право проходу (проїзду) (тж the right of way)

2. adv амер.

далеко; на деякій відстані

3. int

тпру!

* * *

1) шлях; дорога; маршрут

2) напрям

3) відстань

4) рух вперед; хід

5) спосіб дії; метод, спосіб

6) особливість, характерна риса

7) ставлення, аспект

8) положення, стан

9) область, сфера; заняття

10) категорія, рід

11) можливість, шлях, засіб

12) мop. стапель

13) тex. направляюча (станк;)

14) юp. право проходу, проїзду

1) далеко; на значній відстані, віддалений

2) повністю, до кінця

3) поблизу

1) утекти; вислизнути, ушитися

2) вибиратися, іти ( геть), їхати, від'їжджати, виїжджати

3) відвозити

4) допомогти вибратися

5) звільнятися

6) ( with) зробити ( що-небудь) непомітно або безкарно; облагодити яку-небудь справу

7) cпopт. починати; кинутися вперед, рвонути

8) aмep.; aвт.; cпeц. рушати з місця

9) aмep.; aв.; cпeц. злітати

10) мop.; cпeц. випускати, викидати ( торпеду)

11) іди звідси

1) здійснити, незважаючи на труднощі; успішно завершити, упоратися

2) виграти ( змагання); отримати приз

3) рушати з місця, від'їжджати, відходити

1) відправлятися, рушати ( в дорогу); іти, рухатися вперед

2) викладати, роз'ясняти

3) висувати, пропонувати

4) переводити вперед ( стрілки)

1) відправлятися, рушати в дорогу

2) починати

3) спонукувати (до чого-небудь, до якої-небудь дії); "завести" ( кого-небудь)

4) підривати

5) відтіняти, вигідно виділяти, підкреслювати

6) відділяти, відокремлювати; виділяти, відзначати, відмічати

7) компенсувати

8) зараховувати ( грошову суму)

9) прикрашати, оздоблювати

10) пoлiгp. забруднити, зіпсувати ( відбиток)

11) похвально відзиватися, хвалити

1) початок

2) відправлення

3) тex. початок руху; пуск, запуск; aв. зліт; вiйcьк. початок атаки; кocм. запуск двигуна

4) cпopт. старт

5) перевага; cпopт. гандикап

6) здригання; ривок

7) несподіванка ( часто rum start)

1) відправлятися в дорогу, рушати; відправляти; направлятися, прямувати

2) ( роз) починати; приступати ( до чого-небудь); ( роз)починатися

3) породжувати, започатковувати; запалити

4) здригатися, лякатися ( start up); icт. змусити здригнутися, злякати

5) підхоплюватися; вискакувати ( start up); ( out of) пробудити від чого-небудь

6) зрушувати ( з місця); розхитувати; зрушуватися ( з місця); розхитуватися

7) вилазити, виступати; пoлiгp. виступати ( про аркуші книги)

8) политися, заюшити

9) виливати; переливати

10) завести, придбати ( що-небудь), обзавестися ( чим-небудь)

11) вирощувати, розводити

12) cпopт. стартувати ( start out); давати старт; бути учасником відбірних змагань ( легка атлетика)

13) ( start up) заводити ( механізм); запускати ( двигун); заводитися (про машину, двигун)

14) піднімати, висувати ( питання)

15) засновувати (справу, підприємство)

16) послабляти, відпускати ( трос); мop. попускати (шкот, брас)

17) розходитися ( про шов)

18) коробити ( деревину); коробитися ( про деревину)

19) миcл. піднімати ( дичину)

20) to start smb doing smth спонукувати кого-небудь до якої-небудь дії

21) to start smb (off) in smth допомагати кому- небудь починати, започаткувати що-небудь

22) to start smb (off) on smth змусити кого-небудь говорити про що-небудь

23) to start smb (off) as smth прийняти кого-небудь на роботу на яку- небудь посаду; to start smb at some salary встановити кому-небудь який-небудь оклад; як дієслово-зв'язка починати; передається префіксом за-

1) шлях; дорога; маршрут

2) напрям

3) відстань

4) рух вперед; хід

5) спосіб дії; метод, спосіб

6) особливість, характерна риса

7) ставлення, аспект

8) положення, стан

9) область, сфера; заняття

10) категорія, рід

11) можливість, шлях, засіб

12) мop. стапель

13) тex. направляюча (станк;)

14) юp. право проходу, проїзду

1) далеко; на значній відстані, віддалений

2) повністю, до кінця

3) поблизу

выступить виступати, виступити. [Виступає як пава. Виступив проти мене. Аж піт виступив]; а теснее -

1) выступать важно, плавно - іти виступці, виступцем;

2) виходжати, виходити, (сов. вийти), вирушати, вирушити, вибиратися, вибратися. [Полковник із намету виходжає. Військо вирушило в бій];

3) резко вперёд - вириватися, вирватися. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся];

4) (из ряда) висуватися, висунутися, вихилятися, вихилитися, виставати, вистати, витикатися, виткнутися. [Наша хата дуже вистає (витикається) проти инших з перії];

5) (в защиту кого, чего) ставати в обороні кого. чого, обставати, обстати за що (за чим, за ким). [За громадську справу обстати (Грінч.). Обстає за ним];

6) (против кого) ставати проти, рушати на кого;

7) (кандидатом) кандидувати (во что - на кого);

8) (пятнами) плямитися;

9) выступать наружу (вынырять) - винурятися. [Річка то ховається поміж деревами, то знов винуряється і блищить проти сонця];

10) (постепенно из воды) витавати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Вода залляла дині, то поки воно витоне з-під води - паростки й погинуть];

11) (из границ приличия) перейти межі пристойности.

* * *

несов.; сов. - в`ыступить