-
1 рух
ч1) motion; movementрух планет — motion ( revolution) of the planets
рух по спіралі — spiral motion, spiral revolution
зворотно-поступальний рух — alternate/reciprocal motion
обертальний рух — rotation, whirl
плавний рух — gliding motion, glide
турбулентний рух — whirl, eddy
приводити в рух — to put in motion, to set going
прийти в рух — to start moving; to be stirring to action ( активізуватися)
сила руху — impulse, impetus
в русі — astir, afoot, afloat, under way
вільні рухи спорт. — free-gymnastics
2) ( громадський) movementвизвольний рух — liberation ( emancipation) movement
рух на захист довкілля — environmentalist ( ecological) movement, environmentalism
3) ( транспортний) trafficзалізничний рух — railway traffic, train service, railway traffic
рух заднім ходом авт. — backing
правила вуличного руху — traffic regulations; highway code
4) -
2 step
1. n1) крокstep for step (with smb.) — нога в ногу (з кимсь)
2) pl звук кроків3) хода4) коротка відстань; відстань в один крок5) алюр6) па (в танцях)7) просування; поступальний рух; хід8) підвищення по службі9) військ., розм. чергове звання10) вчинок; дія, захід; крок11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом12) pl драбина; тех. стрем'янка13) вкладиш (підшипника)16) муз. ступінь; тон17) інтервал19) реданstep bearing — підп'ятник; упорний підшипник
to follow in smb.'s steps — наслідувати чийсь приклад
one step at a time — хто спішить, той людей смішить
2. v1) крокувати, ступатиto step short — спіткнутися; перен. помилитися
2) розм. іти (собі), виходити3) розм. тікати, дезертирувати4) проходити невелику відстань, робити кілька кроківwill you step inside? — зайдіть, будь ласка
step this way, please — ідіть сюди, будь ласка
5) робити па (в танці)6) рухатися легко і швидко7) наступитиto step on smb.'s foot — наступити комусь на ногу (тж перен.)
8) натискатиto step on a gas — розм. дати газу, поспішати
9) вимірювати кроками (тж step off, step out)10) досягати (одержувати) щось відразу11) робити східці12) іти пішки13) мор. ставити щоглу в степеstep along — амер., розм. швидко рухатися
step aside — відходити убік; посторонитися; дати дорогу іншому
step back — відійти назад, зробити крок назад; перен. поступитися
step down — спуститися; зійти вниз; вийти (з екіпажа); ел. знизити напругу; амер., розм. піти у відставку
step forth, step forward — виступати (висуватися) уперед
step off — сходити; військ., розм. кидатися в атаку; амер., розм. зробити помилку; умерти
step out — виходити, ненадовго вийти з дому; ступати широкими кроками; прискорювати ходу; вийти за межі (from); вимірювати кроками
step over — заступити за лінію (біг); переступити
step up — підніматися угору (по сходах); підійти; залицятися; просувати, висувати; посилювати, підвищувати; прискорювати, збільшувати оберти; ел. підвищувати напругу; військ. кидатися в атаку
step lively! — мерщій!, хутчіше!
step on it! — натискай!, жени щодуху!
* * *I [step] n1) крокstep by step — крок за кроком; поступово; послідовно; східчасто
step for step (with smb) — нога в ногу ( з ким-небудь)
in step with — у ногу з ( ким-небудь); відповідно до ( чого-небудь); pl звук кроків; невелика відстань, відстань в один крок; слід ступні ( на піску)
2) ходаwatch your step! — не спіткніться!; вид кроку, крок
step away — бічний крок ( ковзанярський спорт); алюр; па ( у танці)
3) просування, хід; поступальний рух4)II [step] v1) крокувати, ступатиto step short — оступитися; зробити хибний крок, помилитися
2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків4) робити па; танцювати6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу) -
3 вузлова лінія відношень міри
ВУЗЛОВА ЛІНІЯ ВІДНОШЕНЬ МІРИ - єдність безперервності ("лінія") і перервності ("вузли") у процесі змін явищ на основі переходу кількісних змін у якісні К. ожне явище має певну міру, у межах якої воно може існувати як дане, якісно визначене. Порушення її веде до нової якості і нової міри і т.д. Цей процес безконечний, оскільки рух не може зупинитися на якомусь явищі, бо "все йде, все минає і краю немає". Концепція В.л.в.м. була розроблена Гегелем і спрямована проти однобічно кількісного розуміння руху і розвитку. Ця концепція дає найпростіше уявлення про діалектику кількості та якості. Наявність В.л.в.м. можна прослідкувати в окремих фрагментах природи. Але дійсність, як ціле, не витягнута в одну лінію явищ, процесів, подій. У ній є й інші форми змінювання: кругообіги (напр., кругообіги стихій у Геракліта та Аристотеля), спіралі у розвитку і т.ін. Кожне явище в просторі і часі має безліч взаємозв'язків з іншими явищами, речами та процесами і може в них переходити або з них виникати Ц. ілісну картину вузлів міри можна унаочнити радше за допомогою сітки чи мережі, ліній, які розгалужуються. Така розбіжність між лінійним та сітьовим зображенням вузлових відношень міри пояснюється тим, що в схемі Гегеля йдеться не про окремі явища, а про категорії, поняття якості, кількості і міри К. ожне з цих понять - одне, їх же рух відбиває загальну зміну: одна якість переходить в другу, ця - в третю і т. д., те саме стосується і міри. Навпаки, в реальній дійсності існує безліч якісно визначених речей у просторі і часі, і їх зміну дають мережі, а не лінії. Останні - це лише фрагменти мережі. Зміни, що відбуваються в різних напрямах і перетинах, обумовлюються не лише кількісними змінами, а й переміною місця, розпадом і синтезом речовини, асоціацією й дисоціацією атомів, молекул, взаємодіями речей і т.п К. ількісні зміни - лише одна з багатьох причин універсальної мінливості буття Н. арешті, в навколишньому світі суттєвими передумовами і причинами змін є "стихії", які були і залишаються основами життя людини - земля, вода, повітря, вогонь, сонячне тепло. Стихії, що більш неперервні, ніж речі, є умовами формування і розкладу, посередниками взаємоперетворень. Останні охоплюють не лише кількісно-якісні зміни, а й зміни сутності, форми та змісту і т. ін. Зв'язки між явищами, які приводять до змін буття, поділяються на три головних види: переходи; рефлексивні, співвідносні зв'язки (відбиття одних явищ в інших); розвиток. В.л.в.м. стосується першого виду зв'язків, у рефлексивних зв'язках та процесах розвитку вона становить лише один з елементів більш складних структур мінливості буття.М. ВулатовФілософський енциклопедичний словник > вузлова лінія відношень міри
-
4 хід
ч1) (перебіг, розвиток) course, going, march, currentхід історії — the course ( march) of history
задній хід — backward motion, back-draught, reverse
йти заднім ходом — to back (up)
повним ходом — at full speed, at full pelt
3) ( y грі) innings; шах. move; карт. lead, turnчий хід? (у шахах) — whose move is it?; ( у картах) whose turn ( to play) is it?, who leads?, whose lead is it?
хід конем шах. — move of the knight, knight's move; decisive move
вдалий хід — a fine stroke of policy, a master stroke, a clever move; coup
мертвий хід — no-load машинобуд., open-circuit
хід клавіші — key depression, keystroke, key stroke
7)бути в ходу — to be in demand, to be in vogue, to be popular
давати задній хід — to reverse the engine, to back
з ходу — without a pause; straight off
з чорного ходу — illegally, illicitly
-
5 whirl
1. n1) кружіння, кружляння; швидкий оберт2) вихор; вихровий рух, завихрення; вир; коловорот3) метушня; вир (життя, подій)4) розбрід; плутанина5) сум'яття (почуттів)6) виток (спіралі)1) тех. блок для шнура2. v1) крутити, вертіти; обертати2) кружляти; вертітися, крутитися; обертатися3) бентежитися4) паморочитисяwhirl away — відносити (вітром тощо); мчати щосили (щодуху)
* * *I n1) кружляння; оберти; ( швидкий) оберт2) вихор, завихрення; вир4) спроба5) тex. блок для шнураII v1) вертіти, кружляти; обертати; вертітися, кружитися; обертатися2) відносити (вітром, потоком); відвозити ( на автомашині); забиратися; нестися, помчатися3) бути збентеженим; паморочитися ( про голову) -
6 розвиток
РОЗВИТОК - незворотна, спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеальних об'єктів; один із загальних видів зв'язку. В історії філософської думки вирізняють три основних тлумачення Р.: Р. - як збільшення і зменшення, що знайшло відображення в теоріях преформізму; Р. - як перехід можливості в дійсність, речі в собі в річ для себе, що було характерно для Гегеля, а в більш загальному вигляді - як розуміння руху взагалі - для Аристотеля і аристотелівської традиції філософування; Р. - як виникнення нового, втіленням чого можуть бути численні концепції прогресу в Новий час (Вольтер, Тюрго, Кондорсе та ін.). Як виникнення нового, Р. часто ототожнювали з прогресом, але Р. буває і прогресивний і регресивний, це дві його стадії, бо все, що виникає, приречене на загибель. Поєднання прогресу і регресу уподібнюється "спіралі" Р. З точки зору глибини і швидкості змін розрізняють стадії еволюції і революції: для першої характерні реформи, для другої - докорінні зміни. Якщо реформи відкидаються і абсолютизується революція, то виникає руїна, що є наслідком надмірного розриву з традиціями, заперечення спадкоємності в процесі Р. У світогляді й науці ідея Р. формувалася поступово. В античній думці великої ваги надавалося принципу становлення. Його найбільш виразним втіленням було гераклітівське "все тече, все змінюється" та розгляд виникнення Космосу з хаосу (що було притаманне міфології і натурфілософії). Останній вид становлення є Р., і його стародавній образ став архетипом, взірцем для більшості подальших космогоній. В Античності існувала ідея суспільного Р. - у вигляді ідеї регресу соціуму від золотого до залізного віку (Гесіод). У Новий час концепції Р. з'являються в космогонії (Кант, Лаплас), в історії (згадані концепції прогресу), в біології (Ламарк) та ін. В XIX ст. вони поглиблювались, а в XX ст. поширюються і на фізику та хімію (Вернадський та його послідовники). В еволюції ідеї Р. простежуються дві протилежні тенденції: з одного боку, рух від найзагальніших до часткових, спеціально-наукових розробок; з другого - синтезування, об'єднання останніх в глобальне ціле. Найбільш загальною теорією Р. в сучасному світогляді є теорія ноосфери С. ама ідея Р. по-новому актуалізується і модифікується феноменом глобальних проблем.В. Кизима
См. также в других словарях:
Вайшешика — (санскр. вишеша – ерекшелік, айырмашылық) – үнді философиясының классикалық кезеңіндегі индуистік философиялық мектеп, алты даршаналардың (І мыңжылдықтың ортасына қарай Үндіде қалыптасқан философиялық мектептердің) бірі. Мектептің бұлай аталуына… … Философиялық терминдердің сөздігі