росту

1) (состояние) надростання, надріст (-росту) над чим, поверх чого, наростання, наріст (-росту) на чому, над чим;

2) (надросток) надріст (-росту), наріст (-росту), надросток, наросток (-тка).

1) ( действие) ви́ріст, -росту, (неоконч.) вироста́ння; зроста́ння

2) (отросток, нарост) ви́ріст, -росту, на́ріст, -росту

заросль (-слі), заро[і]ст (-росту), заросні (-нів), поро[і]ст (-росту), порости (-тів), хащ (-щи), хащник (-ку), чагарі (-рів), чагарник (-ку); (мелкая лесная хворостовая) хмизни[я ]к (-ку), хворостиння (-ня); (молодая, в свеже срублен. лесу) запуст (-ту); (густая лесная чаща, дебрь) нетря, (обыкн. мн.ч.) нетрі (-рів), пуща, гущавина; (на берегу реки) бережняк (-ку). Камышевые и тростниковые -сли в перемежку с сенокосами заливными - плавні (- нів).

* * *

1) за́рості, -тей; ( кустарник) чагарни́к, -а, чага́р, -я; ( густая) за́пуст, -у, ха́щі, -щів, ха́ща, диал. хащ, -у, хащина́

2) (перен.: о большой бороде, усах) за́ріст, -росту

1) (действие) наростання, наріст (-росту);

2) (наросшее) наріст (-росту, м. р.) и (реже) нарість (-рости, ж. р.) наросля, (часто) наростень (-тня), (на кости ещё) накістник, (на дереве ещё, диал.) япина, (в виде кольца, пров.) перещик, (на плоде ещё) струп (-па); специальнее: (шишка, преим. на теле) ґ[г]уля, (пров.) морґуля, ґурґуля, (мозольный) мозоля (-лі), (пров.) могодзуля, мудзуля; (на трубе) налипень (-пня). [Мертва, для всіх руських племен однакова чужа мова, скільки вона не оживлялась свіжими місцевими наростами (Р. Край). На нозі завелась якась нарість (Н.-Лев.). Кістяні наростні вкидаються переважно у робочих коней (Корольов). Вапнякові наплави чи наростні звуть сталактитами (Троян.) Дуплинасті з наростнями буряки (Урядж. Лабор.). Бачите, які в осокора вітровини скрізь та япини (Новомоск.)]. Покрытый -ми - вкритий наростами (наростнями и т. п.)]; (диал.) япинуватий; струпуватий; ґ[г]улюватий;

3) доточка, надточка; см. Надстав 2 б;

4) (зародыш в яйце) заплід (-плоду), заплідок (-дка).

* * *

1) процент (-ту), відсоток (-тку). [Мусить він позичатися та на свою шию боргів за великі проценти набирати (Єфр.). Позичала гроші за великий відсоток, колишній його няньці (Крим.). Почав він людям гроші у позику за проценти давати (Маркович)]. Он берёт по десяти -тов - він бере по десять відсотків (процентів). Поместить капитал на -ты - покласти капітал на проценти, на відсотки. -ты по займу - позичкові проценти, відсотки, відсотки за позичку. -цент на -цент - відсоток на відсоток;

2) (рост, лихва) процент (-ту), надсоток, поступок, верхи (-хів, мн.), лихва, ріст (р. росту), (диал.) камата. [Вигодніше громаді ту землю продати та мати з грошей процент (Грінч.). Великий надсоток бере на стовп (Липовеч.). Позичали людям гроші і росту не брали (Гр.). Він хоч і жид, а не бере собі поступку (Ніжен.). Позичив на лихву у жида три карбованці (Кам'ян.). Росту ще не виплатив, а стовп само собою стоїть (Левч.)]. Давать деньги на -цент - гроші на процент давати. [Гроші давав людям під застав на процент або на відробіток (М. Левч.)].

* * *

n біол.

ауксанометр (прилад для визначення процесу росту)

* * *

n; біол.

n мед.

порушення (розлад) росту

* * *

n; мед.

1. n

1) ріст, зростання

2) вирощування

2. adj

1) зростаючий; що зростає; що росте

2) що стимулює ріст; що сприяє росту

* * *

1) ріст

2) вирощування

1) який росте (нaпp., про дитину); який зростає

2) який сприяє росту, який стимулює ріст

3) який вирощує, який виробляє ( той або інший вид сільськогосподарської продукції)

n бот.

точка росту

* * *

n; бот.

верхня межа росту лісу

* * *

1) (польза, добыча) користь (-ти), (з)добуток (-тку) кому з чого, на що. [Стільки з його користи, як з чорта смальцю (Приказка). Вперта коза - вовкові користь (Приказка)]. На старости жениться - не себе -рысть - старому женитися - тільки журитися; за старим жінка плаче та через його иншого баче (Приказки);

2) (выгода, барыш) користь, зиск (-ку), бариш (-шу), заробіток (-тку). [Тільки й зиску, що в писку (Приказка)]. Без -сти торговать нельзя - без заробітку шкода й торгу; без баришу шкода й часу (Приказки);

3) (рост. проценты) процент (-ту), надсоток (-тку), лихва, ріст (р. росту). [Мати з грошей процент (Грінч.). Великий надсоток бере за стовп (Липовеч.). Росту ще не виплатив, а стовп (капитал) само собою стоїть (Левч.)];

4) (любостяжание) корисливість (-ости), користолюбство, (сильнее) зажерливість, неситість (-тости); срвн. Жадность. Его -рысть одолела - зажерливість (неситість) його посіла.

* * *

1) ( выгода) ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́

2) см. корыстолюбие

пагін (-гону), ум. пагонець (-гінця), пагінчик, паріст (-росту), паросток (-стка), паростень (-сня), парість (-рости), відросток (-стка), одріст (-росту), одростень (-сня), одрість (-рости), бросток, памолодок (-дка); соб. пагіння (-ння), паговіння (-ння), памолодь (-ди). Благородный -прыск старинного рода - шляхетний паріст (порідок) давнього роду.

* * *

1) бот. па́росток, -тка

2) перен. па́росток; ( потомок) наща́док, -дка

нар. (идёт к чему-л.) йде до чого що, (под рост, меру) до росту, до міри кому, (подлад) доладу, (под пару) до пари, під пару кому, чому, (прилично) годиться, личить; см. Прилично, Подобает. Не -стать голубому верху красный подбой - не йде (не пасує) червона підбивка до блакитного верху. Она ему подстать - вона йому до росту. -ть ли мне это? - чи- ж годиться (личить) мені це? Мне это не -ть - мені це не годиться (не личить).

* * *

см. подставать

1) (былие) рость (-сти), рослина, ростина;

2) (лесная отрасль) парі[о]сть (-рости), порі[о]ст (-росту), соб. паростя (-стя); (заросли) парости (-тів), чагарник и чагарняк (-ка), (молодая) памолодь (-ди); срв. Паросль, Паростник;

3) паріст (-роста), паросток (-тка), пагін (-гона), пагінок (-нка), пагонець (-нця), памалодок (-дка); срв. Отпрыск, Побег 2.

* * *

1) по́росль, -лі, по́ріст, -росту, по́рість, -рості; ( побег) па́росток, -тка

2) см. заросль

1) прирощення;

2) прибільшення, примноження; приріст (-росту), приплід (- плоду); (прибыль) прибуток (-тку); срв. Прирост. [Зберегають свій рід більшим приплодом люди некультурні (Наш)];

3) физ. - прибуток. -ние скорости - прискорення.

* * *

1) ( действие) приро́щування, приро́щення

2) ( прирост) при́ріст, -росту; ( увеличение) збі́льшення

3) лингв. при́росток, -тка

4) мат. при́ріст

1) росли́нність, -ності

2) ( на теле человека) за́ріст, -росту, по́ріст, -росту, по́рість, -рості

3) ( рост) ріст, род. п. ро́сту

РИМСЬКИЙ КЛУБ - міжнародне неурядове науково-дослідницьке об'єднання інтелектуальної еліти Заходу, відомих вчених-глобалістів, громадських діячів та політиків (значна частина яких були лауреатами Нобелівської премії), засноване у Римі (1968) за ініціативою італ. економіста і менеджера Печчеї (засновник і перший президент клубу). Науково-дослідницькі напрями роботи Р. к. охоплювали наступне коло проблем: - критичний аналіз стратегій розвитку західної і загалом світової цивілізації в цілому; - обґрунтування неефективності й небезпечності неоколоніальної системи; - пошук можливих альтернатив розвитку людства та ефективних засобів гуманізації соціуму в сучасних умовах; - аргументація безперспективності й абсурдності гонки озброєнь; - об'єднання зусиль світової громадськості задля збереження довкілля й досягнення соціальної справедливості в глобальному масштабі. Значний резонанс світової громадськості викликали роботи, виконані в жанрі "Доповіді Римського клубу": "Межі росту" - 1972 (Деніс Л. Медоуз, Донела Медоуз та ін.); "Людство на роздоріжжі" - 1974 (Месарович, Пестель); "Перегляд міжнародного порядку" - 1976 (Тинберген); "За межами віку марнотратства" - 1976 (Коломбі, Габор); "Цілі для людства" - 1977 (Ласло); "Енергія: зворотний рахунок" - 1978 (Монбріаль); "Нема меж освіті: подолання розриву в рівні освіти людей" - 1979 (Маліца, Боткін, Ельманджрі); "Третій світ: три четверті світу" - 1980 (Гарньє); "Діалоги про багатство і добробут" - 1980 (Джоріні); "Дороговкази в майбутнє" - 1981 (Гаврилишин); "За межами росту" - 1987 (Пестель)та ін. Крім того, відомими й авторитетними у всьому світі стали роботи членів клубу Форрестера "Світова динаміка" (1971), Кінга "Новий поріг" (1973), Зиблера та Кайя "Доповідь із Токіо" (1974) та ін. Оприлюднення як першої, так і наступної "Доповідей" викликало бурхливу дискусію в усьому світі, яка продовжується й зараз, та суттєво активізувало обговорення порушених проблем. У "Доповідях" була створена глобальна математична модель дослідження "світового порядку", значно розширений діапазон досліджень, зокрема задіяні головні чинники соціогуманітарного характеру. Останнім часом особлива увага приділяється етнічним, економічним та культурним аспектам розвитку. Гаврилишин, зокрема, пропонує враховувати специфіку релігійних вірувань та "наснагу до праці" Д. ля визначення перспектив формування "нового світового порядку" залучається якісний аналіз стану освіти в тому чи іншому регіоні, всебічно досліджується науково-технічний потенціал планети і можливість його ефективного використання для розв'язання енергетичних, сировинних, продовольчих, демографічних та екологічних проблем. Головною стратегемою досліджень членів Р. к. стає пошук шляхів та засобів задоволення елементарних потреб населення Землі, забезпечення "гідного життя і помірного добробуту для усіх громадян світу" (Тінберген).