-
1 Рона
Ро́на -
2 Pyrrhonist
-
3 Rhona
n ж. ім'яРона -
4 Rhone
n геогр. н.p. Рона -
5 Rona
n ж. ім'яРона (зменш. від Ronalda) -
6 виноградный
виноградний, виноградовий, винний, виновий. [Винні квіти]. Виноградная кисть - ґрона, ґронка, виноградний кетях.* * *виногра́дний, виногра́довий -
7 крона
1) (дерева) к(о)рона, шапка, щит. [Вітер не цілу грушу зламав, тільки шапку (Звин.)];2) (монета) крона, (австрийская) корона.* * *I( у дерева) кро́на, коро́наII(денежная единица, монета) кро́на -
8 наливаться
налиться1) наливатися, налитися и (зап.) наллятися, (о мног.) поналиватися; бути наливаним, налитим и (зап.) наллятим, поналиваним; (из крана и т. п.) наточуватися, наточитися, (о мног.) понаточуватися; бути наточуваним, наточеним, понаточуваним и т. п. [Лице пана наливається кров'ю, з уст прискає піна (Франко)]. Чай -ется в стакан - чай наливають у склянку. Вода -лась в лодку - води набралося (налилося, наллялося, набігло) в човен. Судно -ется водою - судно набирає води. Глаза -ются, -лись кровью - очі набігають, набігли (зайшли) кров'ю, очі червоніють, почервоніли, (пров.) очі ллються (зап. лляються). [Розгнівався, зачав червоніти, аж очі йому ллялись (Звин.)];2) (о хлебах, плодах и перен.) наливатися, налитися (наллятися), набиратися, набратися, сповнятися и сповнюватися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися, наповнюватися, наповнитися, наброщуватися, наброститися, (о мног.) поналиватися, понабиратися, пови[пона]повнюватися, понаброщуватися. [На ниві неозорій хліб дорогий, налившися, зросте (Грінч.). Вже жита наливаються (Сл. Гр.). Яблука наливаються (Сл. Ум.). Недобра радість наллялась їй у серці (Коцюб.). Колоски вже набираються (Звин.). Уже жито сповнилось (Звягельщ.). По кущах виповнюються розпуковочки (М. Вовч.). Гречка достоюється: вже наповнилася мов ґрона (Звин.). У ячмені колос набростився (Мил.)]. Почки на деревьях -ются - бростки на деревах наливаються (набираються и т. п.), дерева наброщуються. Оспа -ется - віспа набирає;3) (напиваться) наливатися, заливатися, налитися горілкою (вином), напиватися, напитися як ніч (як хлюща), надудлюватися, надудлитися.* * *несов.; сов. - нал`иться1) налива́тися, нали́тися, -ллюся, -ллєшся и налля́тися, -ллюся, -ллєшся и мног. поналива́тисяглаза́ \наливаться лились слеза́ми — о́чі налили́ся (набрякли) слізьми́ (сльозами)
\наливатьсяться — кро́вью ( краснеть) налива́тися, нали́тися кро́в'ю
2) страд. несов. налива́тися; улива́тися; нато́чуватися, -чується; си́патися, -плеться, наси́патися -
9 Грозд
гроздь г[ґ]роно, г[ґ]ронка, кетяг, кім'ях, кімлях, кипашка, китиця. [Нарізав винограду - найкращі ґрона повибирав. Вишні так і висять кім'яхами. Яблука висять кипашками. Порічки, виноград - оттакими китицями так і висять (Мирн.)]. Образовать гроздья, покрыться гроздьями - погронитися, загронитися. Песий грозд, бот. - паслін (р. -льону). -
10 Rhone
[rəun]р. Рона (Швейцарія, Франція) -
11 Ronald
['rɒnld]чРо́налд, Рона́льд -
12 Rodan
[родан]m -
13 Rodan
ч Рона -
14 скептицизм
СКЕПТИЦИЗМ ( від грецьк. σκεπτικό ζ - недовірливий) - гносеологічна позиція, яка полягає в сумніві щодо існування істини і надійних критеріїв її встановлення, в недовірі до певних поглядів і уявлень. Започаткований у Древній Греції Піроном з Еліди, С. проходить три періоди: 1) ранній С. (Пірон і його прихильники); 2) С. платонівської Академії (Аркесилай, Карнеад); 3) пізній С. (Агрипа, Секст Емпірик та ін.). Пірон сформулював основні аргументи проти можливості достовірного знання, суть яких полягала в наступних тезах: одні й ті самі речі у різних людей викликають різні відчуття; одні і ті самі люди у різних станах і різними органами почуттів сприймають речі по-різному. Тому отримати достовірне знання і раціонально обґрунтувати норми поведінки неможливо. С. епохи Середньовіччя і особливо Відродження відігравав роль критики церковного догматизму (Абеляр, Еразм Роттердамський, Монтень). С. цього періоду був непослідовним і суперечливим: користуючись аргументами прихильників Пірона проти розуму, він водночас стверджував безмежні можливості знання В. ідштовхуючись від тези скептиків про неможливість отримати достовірне знання, Декарт робить методичний сумнів вихідним пунктом пізнання, тим самим обертаючи його на користь розуму К. райньої форми С. набирає у філософії Г'юма, який, на відміну від античних скептиків, що ставили під сумнів істинність знань, стверджував сумнівність самого існування об'єктивного світу. В подальшому розвитку філософії ця тенденція постала у вигляді агностицизму (.Кант, Марбурзька та Баденська школи неокантіанства, позитивізм та неопозитивізм), який стверджує принципову непізнаванність світу і внаслідок цього суто символічний характер пізнання.Л. Озадовська
См. также в других словарях:
Рона — река, впадает в Лионский залив Средиземного моря; Швейцария, Франция. В Др. Риме называлась Rhodanus (Родан), совр. франц. Rhone, русск. традиц. Рона. Имеется ряд этимологии, в том числе от кельт, rho быстрая , в противоположность ее притоку Сона … Географическая энциклопедия
рона — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Рона — Аарон, Вероник, Вероника, Верония, Марон, Матрона, Роксана Словарь русских личных имен … Словарь личных имен
РОНА — Русская освободительная народная армия воен., истор. Источник: http://comrades.h1.ru/html/takt 03.html … Словарь сокращений и аббревиатур
РОНА — 29 я гренадерская ваффен дивизия СС РОНА (русская Нр.1) 29. Waffen Grenadier Division der SS „RONA“ (russische Nr. 1) Один из вариантов символики РОНА. Нашивка офицера, образца 1942 г. Год формирования 1941 1944 Страна … Википедия
Рона — Координаты: 45°30′00″ с. ш. 5°20′00″ в. д. / 45.5° с. ш. 5.333333° в. д. … Википедия
Рона — I Рона (Rhône) река в Швейцарии и Франции. Длина 812 км, площадь бассейна 98 тыс. км2. Берёт начало из Ронского ледника в Лепонтинских Альпах. Протекает через Женевское озеро, по выходе из которого течёт главным образом на Ю. по Ронской… … Большая советская энциклопедия
Рона — (Rhône), река в Швейцарии и Франции. 812 км, площадь бассейна 98 тыс. км2. Начало в Альпах, протекает через Женевское озеро и по Ронской низменности, впадает в Лионский залив Средиземного моря, образуя дельту. Основные притоки Сона, Изер, Дюранс … Энциклопедический словарь
Рона — река, впадает в Лионский залив Средиземного моря; Швейцария, Франция. В Др. Риме называлась Rhodanus (Родан), совр. франц. Rhone, русск. традиц. Рона. Имеется ряд этимологии, в том числе от кельт, rho быстрая , в противоположность ее притоку Сона … Топонимический словарь
Рона Митра — англ. Rhona Mitra Рона Митра, 2007 год Дата рождения: 9 августа 1976 … Википедия
Рона — Альпы — Координаты: 45°30′00″ с. ш. 5°20′00″ в. д. / 45.5° с. ш. 5.333333° в. д. … Википедия
