-
21 здравый
1) (разумный, правильный) здаровы— насуперак развазе, насуперак цвярозаму розуму -
22 зыбкий
-
23 изощрённый
-
24 изощрять
-
25 короткий
* * *1) кароткікороткое чутьё охот.
— кароткі нюхкороткий удар воен.
— кароткі ўдарв коротких отношениях, на короткой ноге
— у блізкіх адносінахдолго ли, коротко ли
— праз некаторы час, ці многа, ці мала -
26 косный
закаснелы; закасьнелы; закасцянелы; закасьцянелы* * * -
27 критический
-
28 лишиться
пазбавіцца; страціць* * *— застацца без сіл (страціць сілы), (обессилеть) знясіліцца, знясілецьлишиться матери, сына
— застацца без маці, без сына -
29 малоумный
слабы на розум, дурнаваты -
30 мутить
-
31 мутиться
1) (о жидкости) каламуціцца, муціцца— вада каламуціцца (муціцца, мутнее)2) (помрачаться) мутнець, туманіцца, засціцца3) (в голове, в глазах и т.п.) мутнець4) страд. муціцца, каламуціццасм. мутить 1, 3 -
32 надоумить
-
33 надоумленный
наведзены на думку, наведзены на розум -
34 надоумливать
-
35 небойкий
1) нябойкі2) (с небольшим движением) ціхі, марудны, спакойны, павольны -
36 незрелый
* * *1) (о плодах и т.п.) няспелы -
37 образумленный
разг. абразумлены, наведзены на розум -
38 односторонний
-
39 острый
-
40 подвижной
1) (двигающийся, передвижной) рухомыподвижное ударение лингв.
— рухомы націск2) (отличающийся лёгкостью, живостью в движениях) рухавы(гибкий) гібкі, гнуткіподвижной ум перен.
— гібкі (гнуткі) розум
См. также в других словарях:
розуміти — [розум’і/тие] м і/йу, м і/йеиш … Орфоепічний словник української мови
розуміти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розуміти — і/ю, і/єш, недок., перех. 1) також без додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення… … Український тлумачний словник
розум — 1) (здатність людей логічно мислити, пізнавати об єктивну дійсність, засвоювати, запам ятовувати тощо), інтелект, розуміння, глузд 2) (здатність окремої людини запам ятовувати, оцінювати події тощо та відповідно діяти й поводитися; звичайний,… … Словник синонімів української мови
розуміти — I 1) (бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що н.), тямити, розбирати, мізкувати, міркувати, петрати, прибирати, кмі[е]тити 2) (по якому, з якої володіти якою н. мовою, бути у змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою), тямити … Словник синонімів української мови
розумівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
розуміння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розумітися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розуміння — я, с. 1) Дія за знач. розуміти 1 6) і розумітися 1 3). 2) Погляд, кут зору. 3) Знання, досвід у чому небудь; уявлення про щось. •• У розумі/нні чиєму так, як уявляє хто небудь. 4) рідко. Те саме, що розум 1) … Український тлумачний словник
розумітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) на чому, у (в) чому. Бути обізнаним з чим небудь, вміти розбиратися, мати досвід у чомусь. || Знати смак у чому небудь. || Мати елементарні початкові відомості з якої небудь галузі знання. 2) також над чим, рідко за чим,… … Український тлумачний словник
розумітися — (на чому, у чому бути обізнаним у чому н., мати знання, досвід у якій н. галузі), розбиратися, розуміти, тямити, знатися (на чому), петрати (у чому й без додатка), кумекати (у чому), тямитися (на чому), метикувати (у чому), шурупати … Словник синонімів української мови