-
1 постигать
постигнуть и постичь1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.* * *несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що) -
2 інтеллігібельне
ІНТЕЛЛІГІБЕЛЬНЕ ( від лат. intelligibilis - умоосяжний, такий, що осягається лише розумом, мисленням) - термін, який позначає все те, що осягається лише розумом і недоступне чуттєвому пізнанню. Протиставляється "сенсибільному" (чуттєвому). У платонізмі І. розумілось як світ ідей (сутностей), що осягаються розумом. Середньовічна метафізична традиція тлумачила І. як есенціальне, пізнаване виключно розумом, і як акцидентальне, котре пізнається розумом, але через різні прояви (акти) і властивості І. Класичним прикладом І. є кантівська річ у собі (вона може бути мислима, але не пізнається). У сфері практичного розуму І. виступає підставою моральної дії: свобода як умова останньої дана лише на рівні І. -
3 ноумен
НОУМЕН ( від грецьк. νοονμενον - те, що осягається розумом, збагненне) - термін, широко вживаний у філософії Середньовіччя і Нового часу, де він означає об'єкт, що осягається розумом, на противагу феномену як об'єкту чуттєвого сприйняття. Особливого значення поняття "Н." набуло у філософії Канта, де воно постає одним із синонімів речі в собі. За Кантом, "річ в собі", на рівні трансцендентального досвіду, є реальною непізнаванною сутністю - джерелом відчуттів. За його межами, у сфері трансцендентного, "річ в собі", як принципово непізнаванне, - це світ як ціле, душа, Бог. Межа, яка відділяє світ досвіду від світу "речей в собі", є Н. - особливе, "демаркаційне" поняття, яке обмежує процес пізнання для того, щоб розсудок не впав в оману, що стає неминучим при спробі застосувати категорії за його межами. Сукупність понять-ноуменів створює особливий, інтелігібельний світ, або світ ноуменальних сутностей, існування якого прозирає через ці поняття, та позаяк він не може бути сприйнятий, то і не може набути конкретного значення і смислу. Поняття Н. суперечливе у своїй суті, оскільки воно поєднує світ трансцендентального і світ трансцендентного, умовного і безумовного, чуттєвого досвіду і мислительних сутностей; воно для Канта слугує підґрунтям для думки про неможливість обмежити світ пізнання сферою чуттєвого досвіду. Застосовуючи поняття Н. для дослідження антиномії свободи і природної необхідності, Кант зміг поглянути на людину як, з одного боку, підпорядковану природній необхідності (тобто як на феномен), а з іншого - як на вільну істоту, наділену розумом, що є можливістю й умовою самої свободи. Отже, людина - це ноуменальна сутність, що осягається розумом і сама себе визначає. Приналежність людини одночасно до цих двох світів досягається укоріненням законів причинності в моральних принципах, завдяки чому поняття свободи набуває об'єктивної реальності в практичному розумі.Л. Озадовська -
4 косный
1) нерухомий, недвижний, недвига (серцем, розумом), млявий (серцем, розумом), зашкарублий. [Сліпа була єси, незряща, недвига серцем: спала день і спала ніч (Шевч.). Нерозумні й мляві серцем, щоб повірити тому, про що говорили пророки (Єванг.)]. -ные взгляды - зашкарублі; задубілі погляди. -ные нравы - недвижні звичаї. -ный человек - недвига (серцем, розумом). -ный ум - млявий, затвердлий розум;2) (коснящий) забарливий, загайливий, забарний, марудний.* * *Iвідста́лий, зашкару́блий, закля́клий, задубі́лий; (медлительный, ленивый) мля́вийко́сные взгля́ды — відста́лі (зашкару́блі, задубі́лі) по́гляди
II\косный ум — леда́чий (мля́вий) ро́зум
кісни́йIIIкосови́йко́сная сталь — техн. косова́ сталь
-
5 молодой
1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].* * *1) прил. молоди́й\молодой челове́к — а) (о юноше, холостом мужчине) па́рубок, -бка, юна́к, -а, молоди́й чолові́к, коза́к, -а, молоде́ць, -дця́; молоди́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґеня; б) (обращение к юноше - зват.) па́рубче, юна́че, хло́пче, молоди́й чолові́че, коза́че, моло́дче
2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го -
6 clear-headed
adjз ясним розумом; твердо мислячий* * *aз ясним розумом, тверезомислячий -
7 grip
1. n1) схоплювання; стиснення, стискування; затискання; потиск; стиск2) хватка3) (особливий) потиск рук4) спорт. захват5) амер. раптовий різкий біль7) уміння заволодіти увагою8) влада; лабети; контроль9) ручка; рукоятка; держак; ефес; гриф10) тех. затискач; захват; лещата; лапа11) pl спорт. гантелі12) амер. саквояж13) амер., кін., розм. робітник ательє14) розм. невелика канава15) мед. грип2. v1) схопити, стиснути2) міцно тримати3) охоплювати (про страх тощо)4) розуміти, охопити (розумом), збагнути5) заволодівати (увагою)6) затирати, затискувати (кригою)* * *I n1) схоплювання; стиснення; затиснення; потиск, стискання; хватка; особливе рукостискання (у членів деяких таємних товариств, сект)the masonic grip — масонське рукостискання; aмep. раптовий різкий біль; cпopт. захват
backhand grip — бекхенд ( теніс); cпeц. зчеплення
2) здатність схопити, уловити, зрозуміти ( суть справи); уміння заволодіти увагою; враження, дія3) влада, контроль; хватка, твердість, сила; влада; лещата5) тex. затискач, захоплювач; лещата; лапа; щипці6) pl; cпopт. гантелі7) aмep. саквояж, дорожня сумка8) гipн. клітьовий парашутII v1) схопити; стиснути, потиснути, затиснути; охоплювати, оволодівати (нaпp., про страх)2) міцно тримати; зчіплюватися; мати достатнє тертя3) розуміти, схоплювати, уловлювати ( розумом); заволодівати увагою, захоплювати4) затирати, затискатиIII n; діал.невеликий рів, невелика канаваIV = grippe -
8 intellectually
adv1) інтелектуально2) розумом, розумово* * *advінтелектуально; розумом -
9 noetic
adj філос.1) що сприймається тільки розумом; інтелектуальний, розумовий2) абстрактний* * *a; філос.який сприймається тільки розумом; який характеризується суто розумовою, абстрактною аргументацією; який відноситься до понять, понятійний -
10 rational
1. n1) розумна істота, людина2) раціоналіст4) (the rational) філос. розумне5) логічне обґрунтування2. adj1) розумний, мислячий; наділений розумомrational beings — розумні істоти; люди
2) нормальний3) доцільний; раціональний4) розумовий; мислений5) зручний, практичний6) мат. раціональний7) поміркований* * *I n1) раціоналіст2) фiлoc. ( the rational) розумне3) = rationaleII a1) розумний, мислячий; наділений розумомrational beings — розумні /мислячі/ істоти; нормальний
2) розсудливий; розважливий; раціональний; доцільнийrational mind — здоровий ґлузд; фiлoc. раціоналістичний
3) розумовий, який відноситься до мислення4) зручний, практичний5) cпeц. раціональнийrational function — мaт. раціональна функція
-
11 reasonable
adj1) розумний; розсудливий, розважливий2) обгрунтований3) прийнятний, стерпний, поміркований, допустимийreasonable conditions — тех. нормальні умови експлуатації
reasonable price — помірна (підхожа) ціна
4) розм. недорогий«Furnished apartment. R.» — «Мебльована квартира. Недорого» (оголошення)
5) розумний, наділений розумом* * *1) at. розумний, розсудливий; розважливий; обґрунтований2) поміркований; прийнятний, припустимий; недорогий3) розумний, наділений розумом -
12 reasonless
adj1) нерозумний; немислячий; не наділений розумом2) безглуздий3) необгрунтований, безпричинний, безпідставний* * *a1) не наділений розумом; нерозумний2) безглуздий -
13 shine
In1) світло; сяяння3) блиск, полиск4) глянс, лискto give smb. a shine — розм. почистити комусь взуття
5) галас, скандал; метушня6) вечірка7) pl витівкиto cut a shine — досягти успіху, процвітати
to take the shine out of smb. — а) виснажити когось; б) збити з когось пиху
to take the shine out of (from) smth. — а) перевершити щось; б) позбавити щось блиску
IIv (past і p.p. shone)1) світити, сяяти; осявати2):3) освітлювати4) блищати, виблискуватиshine down — затьмарювати, перевершувати
shine out — вражати (красою тощо), вирізнятися (розумом тощо)
* * *I n1) світло, сяйво; сонячний день2) блиск, блищання; блиск, світло3) глянець, лиск4) cл. симпатія, потяг5) шум, скандал; метушня; pl; cл. витівки6) фoтo, жив. світловий відблискII v( shone)1) світити, сяяти; опромінювати2) світити, освітлювати ( чим-небудь)3) ( with) блищати, блискати; світитися, сяяти4) сяяти, вражати, виділятися5) (shined [-d]) полірувати, надавати блиску, наводити лиск, глянець; чистити, начищати -
14 unintelligent
adj1) неосвічений, темний; неуцький2) нерозумний* * *a1) неосвічений2) нерозумнийplants are an unintelligent form of life — рослини - це форма життя, не наділена розумом
-
15 vigorous
adj1) сильний, енергійний, бадьорийvigorous of body — фізично здоровий (сильний, бадьорий)
vigorous of mind — з живим (жвавим) розумом
2) рішучий* * *a1) сильний; бадьорий; енергійний; vigorous plant сильна рослина; vigorous of body (фізично) здоровий, сильний, бадьорий; vigorous of mіnd з живим розумом; vigorous of frame могутнього /потужного/ складу; vigorous of step з бадьорою ходою, твердо крокуючий; vigorous style живий, енергійний стиль/ мова/; vigorous speech сальна мова; vigorous commander вольовий командир; he іs quіte vigorous for hіs age для свого віку він досить бадьорий -
16 worship
1. n1) поважання, шанування; поклоніння; глибока пошана; обожнювання; схиляння2) рел. культ; віросповідання; богослужіння, відправаplace of worship — церква; храм
worship of images — шанування ікон, поклоніння іконам
act of worship — богослужіння, служба божа
3) пошана, шанаYour (His) W. — ваша (його) милість (звертання)
2. v1) поклонятися; схилятися; шанувати2) обожнювати, боготворити; палко кохати3) рел. брати участь у богослужінні; молитися (особл. у церкві)* * *I n1) шанування, поклонінняthe worship of rank [of wealth, of intellect, of success] — преклоніння перед званнями [перед багатством, перед розумом, перед успіхом]
hero worship — поклоніння героям, знаменитостям ( часто іронічно), to offer worship to smb; smth поклонятися кому-н., чому-н.
2) peл. культ; віросповідання; відправлення церковних обрядів; богослужінняforms of worship — релігійні обряди, ритуали
place of worship — церква, храм
worship of images — ідолопоклонство; поклоніння іконам, шанування ікон
3) icт. шана••II vYour [His]W — Ваша [Його]милість (про суддю, мера; в Великобританії)
1) поклонятися, схилятися; шануватиto worship God [idols] — поклонятися богу [ідолам]
to worship money [success] — преклонятися перед багатством [успіхом]
2) обожнювати, боготворити3) peл. відвідувати церкву; молитися ( в церкві) -
17 unintelligent
a1) неосвічений2) нерозумнийplants are an unintelligent form of life — рослини - це форма життя, не наділена розумом
-
18 ахыл
(ахлы, ахылы)1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимегенбиңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знаєпівтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ. -
19 спекулятивне
СПЕКУЛЯТИВНЕ ( від лат. speculor - спостерігаю, споглядаю) - умоглядне поєднання мислення і споглядання О. б'єкти свідомості людини даються у спогляданні. Оскільки існують об'єкти чуттєві і надчуттєві, то і споглядання має дві відповідні форми. З одного боку, це - чуттєве споглядання, яке доводить до свідомості чуттєвий світ. З другого - сприйняття свідомістю об'єктів абстрактних, загальних, що становлять зміст понять, категорій, ідей, потребує іншої форми споглядання, яка розроблялася в історії думки у вигляді інтелектуального споглядання, інтуїції. Багато філософів Античності, Середньовіччя і Нового часу таким чином намагалися визначити специфіку філософського знання, відрізняти його від буденного чи спеціально наукового знання. Для Канта С. - це пізнання чистим розумом або мисленням без допомоги відчуттів. Вся діалектика Канта, його вчення про паралогізми, антиномії та ідеал чистого розуму є критикою такого знання. Пізнання одним розумом він вважає неможливим, але й не заперечує синтетичної функції розуму, якщо вона обмежується досвідом. Теоретичною підставою погляду Канта була думка, що мислення і споглядання абсолютно несумісні, що не може бути інтелектуального споглядання, а може бути лише чуттєве. Для Канта поняття, категорії мислення - це пусті форми, зміст, який і є предметом споглядання, - поставляють чуття. На відміну од Канта, у Фіхте і Шеллінга інтелектуальне споглядання є основним способом осягнення філософських об'єктів. Гегель по-іншому тлумачив С., ніж Кант: воно - один із видів мислення: на відміну від розсудкового (розмежовує визначеності і протилежності) і негативно-діалектичного (здійснює іманентний перехід визначеностей у свою протилежність), С., або позитивно-розумне, осягає єдність визначень у їх протилежності. На відміну від релятивізму - негативної діалектики, Гегель вважав, що діалектика приводить до певного результату, оскільки поняття мають позитивний зміст, а отже, і заперечення їх - не просте відкидання, а інше позитивне поняття. В цьому докорінна відмінність від Канта: поняття у Гегеля не пусті форми мислення, а змістовні О. тже, мислення повинно бути поєднане з абстрактним спогляданням, щоб суб'єкт сприйняв зміст поняття. Але таке інтелектуальне споглядання Гегель категорично заперечує. С. є атрибутом чистого мислення, тоді як воно - поєднання мислення з загальним спогляданням. Без споглядання об'єкт мислення не може бути даний свідомості суб'єкта і пізнаний. Саме поняття умоглядного С. двоїсте, як видно із структури слова. Іноді Гегель ототожнював чисте споглядання і чисте мислення, але при цьому перше зникало, втрачало специфіку. В післягегелевській філософії існування С. заперечувалося - у Фоєрбаха, Конто, в марксизмі. Підстав для такого заперечення кілька. По-перше, С. доволі часто абсолютизувалося, що згодом надало терміну "С." негативного значення, як і однойменній операції в торговій діяльності Д. ругою підставою була слабка емпірична і методологічна база філософського і спеціально-наукового знання. Внаслідок цього багато понять формувалися з перевагою мислення над чуттєвими даними, поставали згодом як штучні конструкції, далекі від реальної дійсності В. ідкидається С. і тому, що в традиційній філософії воно було способом осягнення таких реальностей, як Бог, світовий розум, платонівські ідеї тощо.М. Булатов -
20 penetrateing
1) проникнення2) проникливий, із гострим розумом
См. также в других словарях:
розумний — а, е. 1) Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий… … Український тлумачний словник
розуміти — і/ю, і/єш, недок., перех. 1) також без додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення… … Український тлумачний словник
Euro-Ukrainian alphabet — Euro Ukrainian is a proposed Latin Alphabet for Ukrainian. The Latynka is not officially used. Only in other countries do Diaspora Ukrainians rarely use the Latin Alphabet. Some young Ukrainians who do not read nor write using the Cyrillic… … Wikipedia
Langue ukrainienne — Ukrainien Cet article concerne la langue ukrainienne. Pour le peuple ukrainien, voir Ukrainiens. Ukrainien українська мова (ukrayins ka mova) Parlée en Ukraine, République de Moldavie, Transnistrie, Pologne, Slovaquie, Russie … Wikipédia en Français
Ukrainien — Cet article concerne la langue ukrainienne. Pour le peuple ukrainien, voir Ukrainiens. Ukrainien українська мова (ukrayins ka mova) Parlée en Ukraine, Moldavie, Transnistrie, Pologne, Slovaquie, Russie, Biélorussie … Wikipédia en Français
Разумнов — РАЗУМОВ РАЗУМОВСКИЙ РАССУДОВ История графов Разумовских такова. Украинского казака Григория односельчане прозвали Розумом за то, что в пьяном виде он любил похваляться своей особой: Що то за голова, що то за розум! Сын Григория Алексей… … Русские фамилии
Разумов — РАЗУМНОВ РАЗУМОВ РАЗУМОВСКИЙ РАССУДОВ История графов Разумовских такова. Украинского казака Григория односельчане прозвали Розумом за то, что в пьяном виде он любил похваляться своей особой: Що то за голова, що то за розум! Сын Григория Алексей… … Русские фамилии
Разумовский — РАЗУМНОВ РАЗУМОВ РАЗУМОВСКИЙ РАССУДОВ История графов Разумовских такова. Украинского казака Григория односельчане прозвали Розумом за то, что в пьяном виде он любил похваляться своей особой: Що то за голова, що то за розум! Сын Григория Алексей… … Русские фамилии
Рассудов — РАЗУМНОВ РАЗУМОВ РАЗУМОВСКИЙ РАССУДОВ История графов Разумовских такова. Украинского казака Григория односельчане прозвали Розумом за то, что в пьяном виде он любил похваляться своей особой: Що то за голова, що то за розум! Сын Григория Алексей… … Русские фамилии
безумний — а, е. 1) Який утратив розум; божевільний. || Який виявляє ознаки безумства; безтямний. || у знач. ім. безу/мний, ного, ч.; безу/мна, ної, ж. Людина, що втратила розум. 2) Невиправданий розумом; нерозсудливий, безглуздий. || Сповнений безумства (у … Український тлумачний словник
еліта — и, ж., збірн. 1) Найкращі екземпляри яких небудь рослин, що їх відбирають для виведення нових сортів. 2) Гарантоване щодо чистосортності, найдоброякісніше сортове насіння, вирощуване селекційно дослідними установами. 3) Найкращі тварини певної… … Український тлумачний словник