розсвітати

См. также в других словарях:

• розсвітати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• розсвітати — а/є, недок., розсвіну/ти, не/; мин. ч. розсві/в, віла/, віло/ і розсвіну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) Ставати світлішим, яснішим із настанням світанку. 2) безос. Наставати (про світанок); світати, розвиднятися …   Український тлумачний словник

• розсвітатися — а/ється, недок., розсвіну/тися, не/ться, док. Те саме, що розсвітати …   Український тлумачний словник

• розсвінути — див. розсвітати …   Український тлумачний словник

• світати — безос. (про настання світанку, ранку), розвиднятися, розвиднюватися, розвиднитися, сіріти, дніти, розсвітати, розсвінути, розсвітатися, світліти, світлішати, ясніти, зоріти, мріти …   Словник синонімів української мови

• світати — а/є, недок. 1) Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. 2) безос. Наставати (про світанок); розвиднятися …   Український тлумачний словник