-
1 розрівнювати
= розрівня́ти1) разра́внивать, разровня́ть2) ( разгибать) распрямля́ть, распрями́ть, расправля́ть, распра́вить -
2 розрівняти
См. также в других словарях:
розрівнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розрівнювати — юю, юєш, недок., розрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Робити рівним, без ям, заглибин, пагорбів і т. ін.; усувати нерівності. 2) Робити гладким, прямим; розгладжувати, розправляти … Український тлумачний словник
розрівнюватися — ююся, юєшся, недок., розрівня/тися, я/юся, я/єшся, док. 1) Ставати рівним, без ям, заглибин, пагорбів і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до розрівнювати … Український тлумачний словник
розрівнювання — я, с. Дія за знач. розрівнювати … Український тлумачний словник
розрівняти — див. розрівнювати … Український тлумачний словник
вирівнювати — вирівняти 1) (робити що н. рівним, без заглибин, виступів тощо), розрівнювати, розрівняти, зрівнювати, рівняти, зрівняти, вигладжувати, вигладити, пригладжувати, пригладити, розгладжувати, розгладити, загладжувати, загладити, згладжувати,… … Словник синонімів української мови
порозрівнювати — юю, юєш, док. Розрівняти усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
прокачувати — ую, уєш, недок., прокача/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що небудь (полотно, білизну і т. ін.). || Розрівнювати, розкачувати тісто, надаючи йому певної товщини. 2) Подавати куди небудь, крізь щось газ,… … Український тлумачний словник
згладжувати — ую, уєш, недок., згла/дити, джу, диш, док., перех. 1) Робити гладеньким, рівним, розрівнювати, усуваючи нерівності, розправляючи зморшки і т. ін. 2) перен. Робити менш помітним, менш відчутним; пом якшувати, ослабляти … Український тлумачний словник
пригладжувати — ую, уєш, недок., пригла/дити, джу, диш, док., перех., чим і без додатка. Гладити рукою, пальцями, вирівнюючи, розправляючи що небудь. || Розчісувати гребінцем, щіткою (волосся на голові, вуса і т. ін.). || Розрівнювати поверхню чогось. || рідко.… … Український тлумачний словник
розправляти — I я/ю, я/єш, недок., розпра/вити, влю, виш; мн. розпра/влять; док., перех. 1) Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що небудь скручене або зіжмакане, зім яте. || Розгортати, розкривати (листя, пелюстки). || Упорядковувати… … Український тлумачний словник
