-
1 unkey
-
2 wedge
1. n1) клинto drive (to force)a wedge — забивати клин
entering wedge — перен. початок важливих подій
2) щось клиноподібне3) військ. бойовий порядок кутом уперед4) метеор. гребінь, язик5) мат. трикутна призмаwedge key — тех. шпонка, загвіздок
2. v1) закріпляти клином2) розколювати за допомогою клинка (тж wedge apart, wedge asunder, wedge open)4) двоїти шкіруto wedge oneself in — утискатися; влізати; уклинюватися
wedge up — гірн. заклинювати, забивати клинки
* * *I n1) клинto force /to drive/ a wedge — вбивати клин
2) початок змін, важливих подій3) що-н. клиновиднеa wedge of cake [of cheese] — трикутний кусок торта [сиру]
4) радіо лінійчатий клин5) вiйcьк. бойовий порядок кутом вперед ( wedge formation)6) мeтeop. клин, язик, гребіньa cold wedge — клин /язик/ холодного повітря
7) мaт. трикутна призмаII vthe thin end of the wedge — перший шаг (до чого-н.); скромний, але багатообіцяючий початок ( часто)
1) закріплювати клином, заклинити (wedge in, wedge on, wedge up)2) розклинювати (wedge apart,-г asunder, wedge open)3) втискати; загоняти; вклинитися, втиснутися4) забивати клин, заклинити ( wedge up) -
3 wedge
I n1) клинto force /to drive/ a wedge — вбивати клин
2) початок змін, важливих подій3) що-н. клиновиднеa wedge of cake [of cheese] — трикутний кусок торта [сиру]
4) радіо лінійчатий клин5) вiйcьк. бойовий порядок кутом вперед ( wedge formation)6) мeтeop. клин, язик, гребіньa cold wedge — клин /язик/ холодного повітря
7) мaт. трикутна призмаII vthe thin end of the wedge — перший шаг (до чого-н.); скромний, але багатообіцяючий початок ( часто)
1) закріплювати клином, заклинити (wedge in, wedge on, wedge up)2) розклинювати (wedge apart,-г asunder, wedge open)3) втискати; загоняти; вклинитися, втиснутися4) забивати клин, заклинити ( wedge up)
См. также в других словарях:
розклинювати — юю, юєш, недок., розклини/ти, ню/, ни/ш, док., перех. Вбиваючи або вставляючи клин, розщеплювати чи розшивати що небудь … Український тлумачний словник
розклинювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розклинення — я, с. Дія за знач. розклинити, розклинювати … Український тлумачний словник
розклинити — див. розклинювати … Український тлумачний словник
розклинювання — я, с. Дія за знач. розклинювати … Український тлумачний словник
розклинюватися — юється, недок., розклини/тися, ни/ться, док. 1) Розщеплюватися від забитого клину. 2) тільки недок. Пас. до розклинювати … Український тлумачний словник
розщеплювати — 1) = розщепити (розділяти на частини вздовж чого н.), розколювати, розколоти, колоти, розчахувати, розчахнути; розклинювати, розклинити (клином) 2) див. ділити I … Словник синонімів української мови
