-
1 розголошувати
= розголосити(звістки, події) to spread, to disclose; to make known; let out, to divulge, to proclaim, to give away; ( рекламувати) to trumpet, to blaze, to blazonрозголошувати таємницю — to give away a secret, to divulge; to let out, to spill the story
-
2 розголошувати
( відомості) disseminate, ( службову таємницю тощо) divulgate, (в т. ч. таємницю) divulge, publicize, ( таємницю) tell -
3 розголошувати
= розголоси́тиразглаша́ть, разгласи́ть, предава́ть огла́ске, преда́ть огла́ске, предава́ть гла́сности, преда́ть гла́сности; оглаша́ть, огласи́ть; разба́лтывать, разболта́ть, трезво́нить, растрезво́нить, труби́ть, раструби́ть, протруби́ть -
4 розголошувати
გახმაურება, გათქმა -
5 розголошувати
faş etmek -
6 розголошувати державну таємницю
divulge a state secret, expose a state secretУкраїнсько-англійський юридичний словник > розголошувати державну таємницю
-
7 розголошувати конфіденційну інформацію
Українсько-англійський юридичний словник > розголошувати конфіденційну інформацію
-
8 розголошувати матеріали слідства
Українсько-англійський юридичний словник > розголошувати матеріали слідства
-
9 розголошувати секретну інформацію
Українсько-англійський юридичний словник > розголошувати секретну інформацію
-
10 розголошувати службову таємницю
Українсько-англійський юридичний словник > розголошувати службову таємницю
-
11 розголошувати таємницю
divulge a secret, expose a secret, tell a secretУкраїнсько-англійський юридичний словник > розголошувати таємницю
-
12 розголошувати таємницю слідства
Українсько-англійський юридичний словник > розголошувати таємницю слідства
-
13 розтрубити
( розголошувати) to divulge, to broadcast; to make publicly known; to trumpet -
14 озвучувати
= озвучити2) ( розголошувати) to give publicity (to), to give publicity (to), to make (smth.) public; to ventilate -
15 розголосити
док. див. розголошувати -
16 трубити
1) to blow, (to play, to sound) the trumpet, to blare, to wind, to toot, to tootle, to trumpet2) to blaze; ( розголошувати) to trumpet, to proclaim, to cry from the housetops -
17 розголосити
см. розголошуватиразгласи́ть, преда́ть огла́ске, преда́ть гла́сности; огласи́ть; разболта́ть, растрезво́нить, раструби́ть, протруби́ть -
18 психоаналіз
ПСИХОАНАЛІЗ - вчення про позасвідоме, його роль у житті людини, про конфлікти та гармонію позасвідомого і свідомості. На цій теоретичній основі ґрунтується практика П. - стратегія спілкування аналітика і пацієнта, яка приводить до розв'язання внутрішніх конфліктів і звільнення від глибинних психічних травм і комплексів через їх усвідомлення. Основи теорії П. були розроблені Фройдом, який визначив цю теорію як матапсихологію. Основу її становить вчення про "Воно" (позасвідоме або підсвідоме), "Я" (свідомість або "Его") та "Над-Я" ("Супер-Его" або "Цензор"). Позасвідоме, за Фройдом, - джерело сексуальної енергії - лібідо, що є основою всіх психічних процесів. Свідомість формується під впливом зовнішньої реальності - передусім під впливом спілкування з батьками. Позасвідоме та свідомість перебувають у постійному конфлікті, який розв'язується через витіснення - повернення позасвідомих імпульсів у своє джерело та сублімацію - вихід їх у реальність у формі артефактів культури. "Над-Я" ("Цензор") - це сфера позасвідомого, яка контролює дії свідомості і пов'язана з образом одного з батьків. Од 30-х рр. XX ст. поняття "П." виходить за межі вчення Фройда, яке отримує назву ортодоксального П. Це відбувається передусім завдяки діяльності Юнга, Адлера, Фромма, які продовжують і трансформують ідеї Фройда. Юнг, який називає своє вчення аналітичною психологією, розробляє поняття колективного позасвідомого та його архетипів - глобальних структур психіки, що визначають поведінку будь-якого представника людського роду. Адлер досліджує потяг до влади як компенсацію та надкомпенсацію відчуття неповноцінності. Фромм вводить у теорію П. поняття відчуження людини, виходячи на проблему непрофільної та біофільної орієнтації індивіда. На ґрунті П. сформувався особливий різновид етики - психоаналітична етика. Її головне призначення - регламентація відносин психоаналітика та пацієнта. Відправним принципом цієї етики є те, що психоаналітик не має права розголошувати будь-які дані про свого пацієнта без його дозволу, адже до психоаналітика звертаються психічно здорові люди, які цілком відповідають за свої дії і прагнуть набути особистісної аутентичності. У широкому сенсі вислів "психоаналітична етика" стосується етичних концепцій представників психоаналізу.Н. Хамітов
См. также в других словарях:
розголошувати — ую, уєш, недок., розголоси/ти, ошу/, о/сиш, док., перех. і без додатка. 1) Піддавати розголосові, обнародувати що небудь. || Робити широко відомим, популярним. 2) Пускати чутку, поговір … Український тлумачний словник
розголошувати — див. розголосити … Словник синонімів української мови
розголошувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
базікати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., що, про що і без додатка, зневажл. Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. || Розповідати те, чого не можна розголошувати … Український тлумачний словник
благовістити — іщу/, істи/ш, недок., заст. 1) Дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи. 2) перен., уроч. Виголошувати, зачитувати проповідь; сповіщати, повідомляти про що небудь. 3) розм. Поширювати серед людей, розголошувати що небудь … Український тлумачний словник
вибазікати — аю, аєш, док., перех., розм. Розказати що небудь таємне, те, чого не слід розголошувати … Український тлумачний словник
вибалакати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) Розказати що небудь таємне, те, чого не слід розголошувати. 2) Домогтися чого небудь розмовою, бесідою … Український тлумачний словник
вибевкати — аю, аєш, док., перех., розм. Розказати те, чого не слід розголошувати … Український тлумачний словник
видавати — даю/, дає/ш, недок., ви/дати, дам, даси, док., перех. 1) Давати, відпускати на руки що небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. || Передавати кого небудь силою,… … Український тлумачний словник
виляпувати — ую, уєш, недок., ви/ляпати, аю, аєш, док., перех. 1) Ляскаючи, ляпаючи раз у раз, бити по чому небудь. 2) Ляпаючи, вкривати кого , що небудь бризками; обляпувати. 3) перен., фам. Розголошувати, видавати таємницю, секрет … Український тлумачний словник
виносити — I в иносити див. виношувати. II вин осити о/шу, о/сиш; наказ. сп. вино/сь; недок., ви/нести, су, сеш; мин. ч. ви/ніс, несла, несло; док., перех. 1) Несучи, забирати кого , що небудь звідкись. || Несучи, доставляти куди небудь, в якесь місце або… … Український тлумачний словник