-
1 розгалуження
ветвь ( разветвление), разветвле́ние ( действие), разви́лина -
2 розгалуження лінії
разветвле́ние ли́нииУкраїнсько-російський політехнічний словник > розгалуження лінії
-
3 розгалуження алгоритму
разветвле́ние алгори́тмаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розгалуження алгоритму
-
4 розгалуження програми
разветвле́ние программыУкраїнсько-російський політехнічний словник > розгалуження програми
-
5 розгалуження струму
разветвле́ние то́каУкраїнсько-російський політехнічний словник > розгалуження струму
-
6 розгалуження схеми
разветвле́ние схе́мыУкраїнсько-російський політехнічний словник > розгалуження схеми
-
7 індекс розгалуження
и́ндекс разветвле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > індекс розгалуження
-
8 лінія розгалуження
ли́ния разветвле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > лінія розгалуження
-
9 логарифмічне розгалуження
логарифми́ческое разветвле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > логарифмічне розгалуження
-
10 місце розгалуження
ме́сто разветвле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > місце розгалуження
-
11 нерозподільне розгалуження
нераспредели́тельное разветвле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > нерозподільне розгалуження
-
12 операція розгалуження
опера́ция разветвле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > операція розгалуження
-
13 розподільне розгалуження
распредели́тельное разветвле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > розподільне розгалуження
-
14 точка розгалуження
то́чка ветвле́ния, то́чка разветвле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > точка розгалуження
-
15 чатал
розгалуження, відгалуження, розвилка, розсоха, рогатка, підпора з такої гілки, рогатина, вила-двійчата, вид мітки на вусі вівці (див. шан) СБ, СМ-СГ, СК; чатал т'ит- розколотися, розчахнутися СК. -
16 fan-out
1) розгалуження 2) навантажувальна здатність (по виходу); коефіцієнт розгалуження по виходу -
17 bifurcation
nроздвоєння; розгалуження; біфуркація* * *nроздвоєння, розгалуження; біфуркація -
18 divarication
n1) розходження, розгалуження; поділ навпіл (надвоє), роздвоєння2) роздоріжжя, розвилка3) розбіжність у думках* * *n1) розходження; розбіжність, розгалуження; розподіл надвоє, роздвоєння -
19 embranchment
-
20 fork
1. n1) виделка2) вила; рогуля3) розвилка, роздоріжжя, розгалуження4) відгалуження5) рукав (ріки)6) гірн. приямок7) військ. зміна прицілу (кутоміра), що відповідає чотирьом імовірним відхиленнямfork luncheon (supper) — сніданок (вечеря) а-ля фуршет
2. v1) працювати (кидати) вилами; піднімати вилами2) розгалужуватися3) роздвоюватися; розщеплювати навпіл4) шах. брати у вилкуfork out, fork over, fork up — розм. заплатити гроші, розщедритися
* * *I [fxːk] n1) виделка2) вила; рогуля3) камертон4) розвилина, розгалуження; відгалуження; розвилка ( доріг); стик ( доріг); рукав ( ріки); eл. вилка5) гipн. приямок6) гipн. стояк у м'якій породі7) вiйcьк. вилка; зміна прицілу або кутоміра8) pl; cл. пальці9) pl; cл. шибеницяII [fxːk] v1) працювати вилами, кидати вилами; піднімати вилами3) роздвоювати; розщеплювати надвоє4) шax. брати у вилку
См. также в других словарях:
розгалуження — я, с. 1) Дія за знач. розгалузити і розгалузитися 1 3). 2) Те саме, що відгалуження 2), 3). 3) Напрям, галузь чого небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.). 4) Залізнична розвилка. 5) У програмуванні – вибір у програмі однієї з декількох… … Український тлумачний словник
розгалуження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відгалуження — 1) (бічна гілка рослини чи її кореня), розгалуження, відросток; віднога (перев. стовбура дерева) 2) (частина жильника, рури, дороги, залізничної колії тощо, яка відходить убік від основного напряму), розгалуження, відвід … Словник синонімів української мови
артеріоли — о/л, мн. Дрібні кінцеві розгалуження артерій, що переходять у капіляри … Український тлумачний словник
біфуркація — ї, ж. Поділ, розгалуження чогось на два потоки, напрямки і т. д … Український тлумачний словник
бронхіоли — о/л, мн., анат. Кінцеві розгалуження бронхів, найдрібніші бронхи … Український тлумачний словник
віргація — ї, ж. Розгалуження складок гірських порід з розподілом їх на дві чи більше серії складок … Український тлумачний словник
дендритний — а, е, спец. Який має розгалуження деревоподібної форми; розгалужений … Український тлумачний словник
дерево — а, с. 1) Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. || тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. •• Родові/дне де/рево таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім ї; схеми… … Український тлумачний словник
меланоз — у, ч., вет., мед. Порушення обміну пігменту меланіну, що характеризується його надмірним утворенням і нагромадженням у шкірі, у внутрішніх органах людини і тварин. Виникає при хронічних інтоксикаціях і гормональних порушеннях. •• Дифу/зний… … Український тлумачний словник
мичка — и, ж. 1) Пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння. 2) перен. Пасмо волосся, що вибивається з жіночої коси; волосся, підібране й зв язане на потилиці. 3) Жмут волосся у коней над копитом іззаду; щітка. 4) Ниткоподібне розгалуження… … Український тлумачний словник
