розважливість

См. также в других словарях:

• розважливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. розважливий. 2) Здатність всебічно зважувати, обмірковувати що небудь …   Український тлумачний словник

• розважливість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• повольність — повольність, повольность добровільність; покірливість, услужливість, слухняність, лагідність у поводженні; вибачливість, милостивість, поблажливість терпеливість, терплячість; непоквапливість, повільність, розважливість, схильність …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• повольность — повольність, повольность добровільність; покірливість, услужливість, слухняність, лагідність у поводженні; вибачливість, милостивість, поблажливість терпеливість, терплячість; непоквапливість, повільність, розважливість, схильність …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• побожеволіти — ію, ієш, док., розм. 1) Стати божевільним (про всіх чи багатьох). 2) перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх чи багатьох) …   Український тлумачний словник

• поміркування — я, с. 1) Дія за знач. поміркувати і поміркуватися. 2) діал. Розсудливість, розважливість …   Український тлумачний словник

• кадуцей — (лат. < грец.) Зображення жезла античного бога Меркурія у вигляді палиці, завершеної кулею, парою крилець і симетрично обвитою двома зміями. Трактується як фалічний символ і одночасно взаємодія протилежних начал, боротьби добра і зла, світла і …   Архітектура і монументальне мистецтво

• серйозний — а, е. 1) Який відзначається вдумливістю, розважливістю в думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. || Стриманий у вияві своїх почуттів; суворий. || Який відзначається вдумливим, вимогливим ставленням до своєї роботи; який… …   Український тлумачний словник