-
1 розбірливий
1) ( перебірливий) fastidious, squeamish; ( у засобах) scrupulous2) ( про почерк) clear, legible -
2 розбірливий
(про почерк, документ) legibilityle, readable -
3 розбірливий
1) ( легко разбираемый) разбо́рчивый; (о видимости, слышимости) отчётливый, я́сный; ( о звуках) вня́тный; ( только о речи) членоразде́льный2) (требовательный, взыскательный) разбо́рчивый -
4 розбірливий
rozbirływyjприкм. -
5 розбірливий
чытэльны -
6 розбірливий
müşkülpesent; oqunaqlı (про почерк) -
7 чытэльны
розбірливий -
8 чытэльны
розбірливий -
9 readable
розбірливий (про почерк, документ); який охоплює своєю дією ( про формулу винаходу тощо) -
10 разборчивый
1) (строгий, требовательный при выборе) розбі́рливий; ( притязательный) виба́гливий; ( прихотливый) примхли́вий; ( привередливый) перебі́рливий\разборчивыйый вкус — розбі́рливий (вимо́гливий) смак
\разборчивыйая неве́ста — перебі́рлива (виба́глива) відда́ниця
2) (легко понимаемый, различаемый) розбі́рливий, розбі́рний; ( чёткий) чітки́й\разборчивыйая по́дпись — розбі́рливий пі́дпис
\разборчивыйый по́черк — розбі́рливий (розбі́рний, чі́ткий) по́черк
-
11 choosy
adj розм.розбірливий, перебірливий* * *aрозбірливий, вибагливий, перебірливий -
12 fastidious
adj1) розбірливий; вередливий; вибагливий; вимогливий2) тонкий; витончений; досконалий* * *a1) розбірливий, перебірливий, вибагливий, вимогливий; гидливий, бридливий2) тонкий; витончений -
13 particular
1. n1) подробиця, деталь; частковість2) pl докладний (детальний) звіт3) розм. близький приятель; улюбленець4) розм. характерна особливість; щось улюбленеin particular — особливо, зокрема
2. adj1) особливий; специфічний2) винятковий; що заслуговує особливої уваги (на особливу увагу); спеціальний3) окремий, індивідуальний, приватний4) докладний, детальний, ґрунтовний5) старанний, акуратнийto be particular in one's speech — старанно добирати слова, стежити за своєю мовою
6) розбірливий, перебірливий, вибагливий7) юр. обмежений* * *I n1) частковість, подробиця, деталь2) pl докладний звіт3) близький друг, улюбленець4) характерна риса; щось улюбленеII ain particular — особливо, зокрема
1) особливий; специфічний2) винятковий, особливий; який заслуговує на особливу увагу3) індивідуальний, частковий, окремий4) докладний, детальний, ґрунтовний5) ретельний, акуратний; (about, over) розбірливий, вибагливий6) юp. обмежений -
14 squeamish
adj1) вередливий; розбірливий, перебірливий; гидливий2) схильний до нудоти3) слабкий (про шлунок)4) дуже чутливий; образливий; уразливий; нервовий5) делікатний6) церемонний, манірний* * *a1) вибагливий, розбірливий, гидливий2) якого нудить; слабкий ( про шлунок); який має слабкий шлунок3) чутливий, вразливий; нервовий; педантичний, делікатний -
15 coherent
adj1) зв'язаний; зчеплений2) логічно послідовний; зв'язний3) зрозумілий, ясний4) розбірливий, чіткий* * *a1) зв'язаний, зчеплений2) логічно послідовний, зв'язний3) зрозумілий, який чітко вимовляється; розбірливий4) cпeц. когерентний -
16 dainty
1. nласощі, делікатеси2. adj1) витончений, вишуканий, граціозний2) смачний, ласий, ніжний3) розбірливий, вибагливий; вередливий4) розм. солодкий; чарівний, чудовий* * *I n; plласощі, делікатесII a1) витончений, граціозний; вишуканий; зроблений зі смаком; витончений, елегантний2) смачний, ласий3) розбірливий, вибагливий ( у чому-небудь) -
17 decipherable
adj1) що піддається розшифруванню2) розбірливий (про почерк)* * *aякий піддається розшифровці; розбірливий (про почерк, лист) -
18 intelligible
adj1) зрозумілий, ясний; виразний; розбірливийintelligible pronunciation — виразна (чітка) вимова
2) філос. інтелігібельний* * *a1) зрозумілий, доступний ( для розуміння); ясний, чіткий, виразний; розбірливий2) фiлoc. інтелігібельний -
19 legible
adj1) розбірливий, чіткий, легкий для читання (про почерк, шрифт)2) зрозумілий; дохідливий3) виразний* * *aрозбірливий, чіткий (про почерк, шрифт); зрозумілий, дохідливий ( про книгу); читабельний -
20 pernickety
adj розм.1) причепливий2) вибагливий, розбірливий; уїдливий3) тонкий, делікатний; що вимагає обережності4) педантичний; точний; скрупульозний5) метушливий* * *a1) причепливий, розбірливий, вибагливий, уїдливий2) метушливий3) делікатний, тонкий, який потребує обережності
См. также в других словарях:
розбірливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
розбірливий — а, е. 1) Який виявляє вимогливість під час вибору або оцінки кого , чого небудь. 2) Якого можна легко сприйняти слухом або зором; чіткий, ясний … Український тлумачний словник
розбірний — прикметник розбірливий розбірний прикметник якого можна розібрати і скласти … Орфографічний словник української мови
розбірний — I розб ірний а, е. Те саме, що розбірливий. II розбірн ий а/, е/. Який можна розібрати і знову скласти … Український тлумачний словник
розбірливість — вості, ж. Абстр. ім. до розбірливий … Український тлумачний словник
розбірливо — Присл. до розбірливий … Український тлумачний словник
чіткий — I 1) (виразно окреслений; про почерк, шрифт тощо зручний для читання), виразний; розбірливий (про почерк, шрифт тощо); твердий (різко окреслений) 2) (про вимову, виклад думок тощо), виразний, розбірливий; карбований (про слова); стрункий… … Словник синонімів української мови
вибагливий — 1) (до чого який має великі потреби в чому н.), вимогливий, примхливий 2) (якому важко догодити), вередливий, перебірливий, примхливий, аж надто розбірливий, забагливий … Словник синонімів української мови
чіткий — а/, е/. 1) Розбірливий, виразний, зручний для читання (про почерк, шрифт і т. ін.). || Виразно відбитий, окреслений, ясний для зорового сприймання, розпізнавання. 2) Який звучить розбірливо, роздільно (про мову). || Виразний, який легко… … Український тлумачний словник
вибагливий — а, е. 1) Який ставить великі вимоги; вимогливий. || Якому важко догодити; дуже розбірливий, примхливий. 2) до чого. Який має великі потреби в чому небудь. 3) Вигадливий, складніший, ніж звичайно … Український тлумачний словник
виразний — I виразн ий а/, е/. Якого можна виразити. II вир азний а, е, 1) Який зовнішніми ознаками передає внутрішні якості, почуття, переживання (про обличчя, очі і т. ін.). 2) Чіткий, розбірливий, легко зрозумілий. || Різко окреслений … Український тлумачний словник