-
81 розбірливість
müşkülpesentlik -
82 барон-розбійник
-
83 великий розбійник
Українсько-англійський юридичний словник > великий розбійник
-
84 врегульовувати розбіжності
Українсько-англійський юридичний словник > врегульовувати розбіжності
-
85 глибокі розбіжності
( у поглядах тощо) gapУкраїнсько-англійський юридичний словник > глибокі розбіжності
-
86 груповий розбій
-
87 ігнорування статевих розбіжностей
Українсько-англійський юридичний словник > ігнорування статевих розбіжностей
-
88 морський розбій
-
89 написаний розбірливо
legibilityle, legibilityly handwrittenУкраїнсько-англійський юридичний словник > написаний розбірливо
-
90 озброєний розбійник
Українсько-англійський юридичний словник > озброєний розбійник
-
91 перелік розбіжностей
Українсько-англійський юридичний словник > перелік розбіжностей
-
92 протокол розбіжностей
Українсько-англійський юридичний словник > протокол розбіжностей
-
93 процесуальні розбіжності
( відмінності) procedural differencesУкраїнсько-англійський юридичний словник > процесуальні розбіжності
-
94 улагоджувати розбіжності
accommodate differences, compose differencesУкраїнсько-англійський юридичний словник > улагоджувати розбіжності
-
95 уладнувати розбіжності
Українсько-англійський юридичний словник > уладнувати розбіжності
-
96 урегульовувати розбіжності
Українсько-англійський юридичний словник > урегульовувати розбіжності
-
97 збірно-розбірний
collapsible, knockdown, mountable-and-dismountable, ready-made -
98 по-розбійницькому
нар.по-разбо́йничьи, разбо́йнически -
99 Голому розбій не страшний
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Голому розбій не страшний
-
100 отаман
( розбійників) chieftain
См. также в других словарях:
розбій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розбіг — у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З ро/збі/гу а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинитися після бігу. 2) Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням… … Український тлумачний словник
розбір — I розб ір о/ру, ч., заст. Аналіз. II р озб ір ро/збо/ру, ч. 1) Дія за знач. розбирати 1 4), 11). •• Без ро/збо/ру усе, всіх поспіль; не вибираючи. 2) Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого небудь. 3) розм. Те саме, що … Український тлумачний словник
розбій — (напад, убивство з метою пограбування), розбійництво, розбишацтво, харцизтво Пор. бандитизм, грабіж … Словник синонімів української мови
розбірний — прикметник розбірливий розбірний прикметник якого можна розібрати і скласти … Орфографічний словник української мови
розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко … Орфографічний словник української мови
розбігатися — дієслово доконаного виду розм. розбігатися дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбігання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розбігтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбіжка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
розбіжний — прикметник … Орфографічний словник української мови