розбивати

См. также в других словарях:

• розбивати — а/ю, а/єш, недок., розби/ти, зіб ю/, зі/б є/ш, док., перех. 1) Ударяючи чим небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. || Ударяючи по чому небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. || безос.… …   Український тлумачний словник

• розбивати — див. розбити …   Словник синонімів української мови

• розбивати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• добивати — а/ю, а/єш, недок., доби/ти, б ю/, б є/ш, док., перех. 1) Умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого небудь. 2) Остаточно розбивати, перемагати (ворога). || перен. Остаточно розбивати ідейно або морально. 3) Закінчувати бити,… …   Український тлумачний словник

• розколювати — юю, юєш, недок., розколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Ударом, тиском і т. ін. розділяти що небудь на частини, розбивати на уламки, шматки. || безос. || Розбивати (голову). 2) перен. Розділяти суспільство, колектив, організацію і т. ін. та… …   Український тлумачний словник

• розтрощувати — ую, уєш, недок., розтрощи/ти, рощу/, ро/щиш, док., перех. 1) Ламати, розбивати на частини, шматки. || 3 силою надавлюючи, натискаючи, роздробляти, руйнувати що небудь. || Повністю виводити з ладу. || розм. Пошкоджувати, ранити яку небудь частину… …   Український тлумачний словник

• бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… …   Український тлумачний словник

• громити — громлю/, гро/миш; мн. гро/млять; недок., перех. 1) Руйнувати, розбивати, знищувати що небудь. 2) Завдавати поразки, бити. 3) перен. Виступати з гострими нападками на когось, викривати кого небудь …   Український тлумачний словник

• довбати — а/ю, а/єш і рідко довбти/, бу/, бе/ш, недок., перех. 1) Ударяючи по чому небудь, колупаючи щось, робити отвір, заглиблення і т. ін. || Відколупувати, відламувати шматки чого небудь від основної маси. || Ударяючи дзьобом, розбивати, пошкоджувати… …   Український тлумачний словник

• дробити — дроблю/, дро/биш; мн. дро/блять; недок. 1) перех. Розбивати, ламати, кришити що небудь на невеликі частини. 2) перех., перен. Поділяти на окремі частини, роз єднувати що небудь. 3) неперех., рідко. Падати дрібними краплями (про дощ) …   Український тлумачний словник

• кришити — кришу/, кри/шиш, недок., перех. 1) Розколювати, розбивати, подрібнювати щось на дрібні шматочки, на крихти. || Смітити крихтами чого небудь. 2) Різати на дрібні частинки. 3) перен., розм. Нещадно бити, рубати, вбивати. || Знищувати, ламаючи,… …   Український тлумачний словник