-
1 родословный
родові́дний\родословныйая кни́га — родові́дна кни́га, родові́д, -во́ду, родові́дна, -ої
-
2 red
1. n1) червоний колір2) річ червоного кольору3) (R.) червоний, революціонерthe Reds — революційні елементи, комуністи, червоні
to be in the red — бути в боргу, мати заборгованість
6) розм. червоне вино7) розм. грошіthe red, white and blue — англійський флот і армія (за кольорами прапора)
2. adj1) червоний; багровий; багрянийthe R. Rose — іст. Червона троянда
2) рум'яний3) почервонілий, зашарілий4) рудий5) гнідий6) закривавлений, обагрений кров'ю; кривавий; кровопролитнийred battle — поет. кривавий (кровопролитний) бій
7) (часто R.) червоний, революційний; комуністичний8) червоношкірий9) північний (про полюс магніту)red admiral — зоол. метелик-адмірал
red alert — військ. повітряна тривога «червона»
red algae — бот. червоні водорості
red ant — ент. руда лісова мурашка
red antimony — мін. сурм'яна обманка
R. Army — іст. Червона армія
R. Armyman — іст. червоноармієць
red ash — бот. пенсільванський ясен
red bass — іхт. червоний окунь
red beast — мисл. червоний звір
red beech — бот. звичайний бук
red biddy — розм. червоне вино із спиртом
red bilberry — бот. брусниця
red birch — бот. а) червона береза; б) чорна береза
red bird — орн. іволга
6) родовідна книга; в) список осіб, які перебувають на державній службіred brass — мет. томпак
red bug — ент. бавовняний червоноклоп
red cap — розм. а) червонокашкетник; б) амер. носильник; в) розм. військовий поліцейський; г) кардинал
red cedar — бот. олівцеве дерево, віргінський ялівець
red cent — амер. а) монета в один цент; б) знев. мідний шеляг
red coat — іст. червоний мундир (прізвисько англійського солдата)
red copper (ore) — мін. куприт, червона мідна руда
red coral — зоол. червоний корал
red corpuscle — фізл. червонокрівець, еритроцит
red cowberry — бот. брусниця
red crab — зоол. лангуст
R. Crescent — Червоний Півмісяць
R. Cross — а) Червоний Хрест (товариство); б) хрест св. Георгія (національна емблема Англії); в) червоний хрест хрестоносців; г) збірн. хрестоносці
red currant — бот. червоні порічки
red deer — зоол. благородний олень, марал
R. Duster — знев. червона ганчірка (прапор англійського торгового флоту)
R. Ensign — прапор торгового флоту Великої Британії
red fir — бот. дугласова ялиця
red gum — мед. дитяча кропив'янка
red gold — поет. чисте золото
red heat — мет. червоне гартування
red herring — а) копчений оселедець; б) хибний слід; в) військ. відволікаючий маневр
red huckleberry — бот. брусниця
red ink position — ек. збитковість операцій
red lamp — червоний ліхтар (біля будинку лікаря, біля аптеки, біля будинку розпусти)
red lattice — пивниця, корчма, шинок
red laver — бот. порфіра, червона водорість
red light — а) сигнал небезпеки; червоне світло (на транспорті); б) червоний ліхтар (біля будинку розпусти)
red maple — бот. червоний клен
red meat — а) сире м'ясо; б) кул. яловичина
red ochre — червона вохра, гематит
red osier — бот. пурпурова кошикова лоза
red pepper — бот. червоний (стручковий) перець
red perch — іхт. морський окунь
red softening — мед. розм'якшення головного і спинного мозку після крововиливу
red spider — ент. червоний кліщик
red spruce — бот. червона смерека
R. Squadron — іст. червона ескадра (одна з трьох ескадр англійського флоту)
red sturgeon — іхт. сахалінський осетер
red valerian — бот. центрантус
red ware — бот. бура водорість
to see red — знавісніти, ошаліти, збожеволіти
* * *I [red] n2) червоний предмет; червона куля ( у більярді); "червоний" ( у рулетці); руда тварина ( собака)3) політ. ( Red) "червоний", революціонер5) eк.; cпeц. ( the red) заборгованість, борг; дефіцит, збиток ( який записується червоним чорнилом)6) червоне вино7) cл. грошіII [red] a1) червоний; багряний2) рум'яний; почервонілий; зашарілий3) ( часто Red) червоний, революційний, радянський; комуністичний4) рудий; гнідий5) закривавлений, обагрений кров'ю ( про руки)6) ( Red) червоношкірий ( про американського індіанця)7) північний ( про полюс магніту) -
3 родословная
в знач. сущ.; тж. родосл`овиеродові́д, -во́ду, родові́дна, -ої -
4 red book
3) ( Red Book) Червона книга (перелік видів, що знаходяться на межі зникнення) -
5 studbook
-
6 stud-book
nродовідна (племінна) книга (коней, собак тощо) -
7 red book
3) ( Red Book) Червона книга (перелік видів, що знаходяться на межі зникнення) -
8 studbook
-
9 книга
1) книжка (мн. книжки, -жок), (значительнее объёмом или важностью) книга. [Петрусь до школи та із школи з книжками ходить та росте (Шевч.). Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (Тичина). Чи то вмер чернець у кельї, пишучи святую книгу? (Франко)]. -га в (целый) лист, в полулист - книжка (книга) на цілий аркуш, на піваркуша. -га в четвёртую, восьмую, шестнадцатую, двадцать четвертую долю листа - книжка (книга) у чвертку, у вісімку, у шістнадцятку, на двадцять четверту частину аркуша. -га Бытия, Чисел - Книга Буття, Чисел. -га живота - книга життя (буття), (слав.) книга живота, срвн. Живот 1. -га стихов - книжка (и книга) поезій. -га для чтения (хрестоматия) - читанка. -га актовая - книга актова. -га входящих, исходящих бумаг - книга вступних, виступних паперів. -га главная, бухг. - головна книга. -га жалоб, жалобная - книга для скарг. -га заборная - набірна книжка. -га записная - записник (-ка), нотаткова книжка, книжка для нотаток, книжка для записів (Грінч.). -га конторская - конторська книга. -га копирная - копірна книга. -ги метрические - книги метриків, книги ме[а]трикулярні, метрики (-ків). -га памятная - см. Книжка памятная. -ги писцовые - книги ґродські (стар.). -га подворная - дворова книга. -га поземельная - поземельна книга. -га поминальная - см. Поминальник. -га приходо-расходная - книга прибутків та видатків. - га разносная, рассыльная - розносна книга (книжка). -га расчётная - (роз)рахункова книжка. -га родословная - книга родоводу, родовідна книга. -га сборов - книга оплат. -га товарная - крамова (товарова) книга. -ги церковные - церковні книги. -га черновая - чорнова книжка. Вносить, внести в -гу - в[за]писувати, в[за]писати, заводити, завести до книги, записувати, записати в книгу. Закрывать, закрыть -гу - згортати, згорнути книжку, книгу. Открывать -гу - а) розгортати книжку (книгу); б) бухг. розпочинати книгу. Говорить, как по -ге - говорити, як з книги (з книжки, по книзі) читати. Ему и -ги в руки - йому і книжка в руки. [Письменному книжка в руки (Номис)]. Смотрит в -гу, видит фигу - дивиться в книгу, а бачить фигу. Работник -ги - см. Книжник 4;2) (глава, отдел в письмен. произведении) книга, відділ (-лу);3) анат. - см. Книжка 2.* * *кни́жка; (преим. более значительная по объёму или важности) кни́га -
10 категорії
КАТЕГОРІЇ (грецьк. κατηγορία, від κατηγορεω - висловлювати) - найбільш загальні поняття тієї чи тієї галузі знання, філософії науки, що слугують для "скорочення" досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування і синтезу дійсності. Зміст і функції К. були встановлені в працях Аристотеля, Канта, Гегеля. Аристотель розумів під К. родові висловлювання про буття, "а оскільки одні висловлювання позначають суть речі, другі - якість, інші - кількість, інші - відношення, інші - дію або сприйняття, інші - "де", інші - "коли", то відповідно з кожним із них ті самі значення має і буття". Перелічуючи К., Аристотель вдається до розділового "або": "Зі сказаного без будь-якого зв'язку кожне позначає або сутність, або "скільки", або "яке" і таким чином перебирає десять відомих К. В його тлумаченні К. - це висловлювання, які відбивають такі загальні (родові) властивості буття, за допомогою яких воно членується в мові і знанні на рубрики, що не зводяться одна до одної. Кант дослідив іншу функцію К.: він визначив їх як розсудкові апріорні поняття, які об'єднують, синтезують матеріал чуттєвості. Вони є гранично загальними "поняттями про предмет взагалі". Кант подав "таблицю К." дещо інакшу, ніжу Аристотеля: в ній відсутня К. сутності (бо сутність він вважав непізнаваною), простору і часу (вважав їх формами споглядання, а не поняттями); вдосконалено рубрику К. відношення, куди входять субстанція і акциденція, причина і дія, взаємодія; введено К. модальності (можливість - неможливість, існування - неіснування, необхідність - випадковість); до того ж, на першому місці у нього стоять не К. якості (реальність, заперечення, обмеження), як у Аристотеля, а К. кількості (єдність, множинність, цілокупність). Ці особливості кантівської таблиці К. пояснюються як властивостями його філософського вчення, так і розвитком математики і природознавства в Новий час. Гегель приписував К. обидві функції. У відомій тезі "категорія покладає буття у деякій визначеності як у границі" наочно виражена розчленувальна, рубрикаційна природа К. В той же час він наголошував їх синтетичний характер. При цьому синтез він витлумачував дещо інакше, ніж Кант. Гегель вважав, що не лише в науці, а й у житті користуються К.: тут вони постають як скорочення для виразу однорідних явищ, речей, подій, видів діяльності (війна, народ, море, тварина, Бог, любов і т. ін.), і як засоби для визначення і знаходження предметних відношень (причинність, взаємодія тощо). К. спочатку формуються несвідомо - в людській діяльності і відкладаються в мові. Свідомо їх досліджують філософи Н. а мовний характер К. переважно орієнтується західна філософія XX ст. В логічному позитивізмі (Карнап, Нейрат) К. розглядаються не як форми мислення чи свідомості, а як мовні структури; в аналітичній філософії (Строссон, Кернер та ін.) К. вважаються засоби і форми розчленування, класифікації речей і явищ, закладених у природній мові. В екзистенціалізмі замість традиційних К. мислення досліджені К. життя: турбота, страх, знеособленість (Man), гранична ситуація, екзистенція та трансценденція і т.ін., які постали як філософсько-антропологічні феномени - за їх складом і за тлумаченням притаманних їм функцій. Філософсько-антропологічний зміст К. відкривається у трьох напрямах. По-перше, без зазначених функцій К. людина не може оволодіти світом, а отже, неможливим було б і її життя. По-друге, філософські К. як найбільш загальні відбивають докорінну особливість людини, що відрізняє її від тварини, - здатність виходити за межі будь-якого конечного, обмеженого утворення, навіть за межі всього обмеженого разом, коли весь світ постає як наслідок якоїсь духовної істоти (Бога), абсолютної ідеї. В традиційній філософії така здатність позначалася К. безконечного, абсолютного, в сучасній - К. трансценденції. Конечне і безконечне раніше розглядалися як властивості речей, але вони ще більше - властивості людини, її свідомості, мислення, універсальної діяльності. По-третє, членування і поєднання дійсності в кінцевому підсумку веде до аналізу і синтезу найбільших, суттєвих відмінностей - протилежностей, таких як мислення і буття, конечне і безконечне, відносне і абсолютне, свобода і необхідність, існуюче і належне, дійсність та ідеал тощо. Суперечності цих К. кожна епоха, покоління, людина вирішують по-своєму, і єдино правильного їх вирішення немає, бо вони виражають певні (в т.ч. протилежні) позиції людини в світі, в житті, в свідомості. Сукупність таких протиріч становить основні питання (чи проблеми) і філософії, і людини - як її суб'єкта й об'єкта. Основним предметом сучасної філософії безпосередньо стала людина, а отже, і всі К. філософії мають перш за все антропологічний зміст.М. Булатов
См. также в других словарях:
родовідна — ої, ж. Те саме, що родовід … Український тлумачний словник
родовідний — а, е. Прикм. до родовід 1), 2). •• Родові/дна кни/га книга з відомостями про походження, родинні зв язки, службу предків дворянських родів. Родові/дне де/рево деревовидне зображення споріднених зв язків у будь якій природній групі організмів або… … Український тлумачний словник
ВЕДЕНИЕ РОДОВ — мед. Разрыв оболочек может произойти на любом сроке беременности • Признаки внезапное излитие или подтекание прозрачной жидкости из влагалища. При доношенной беременности роды обычно происходят в течение 24 ч после разрыва плодных оболочек •… … Справочник по болезням
РОДЫ — РОДЫ. Содержание: I. Определение понятия. Изменения в организме во время Р. Причины наступления Р..................... 109 II. Клиническое течение физиологических Р. . 132 Ш. Механика Р. ................. 152 IV. Ведение Р.................. 169 V … Большая медицинская энциклопедия
Роды — I Роды Роды (partus) физиологический процесс изгнания из матки плода, околоплодных вод и последа (плаценты, плодных оболочек, пуповины) после достижения плодом жизнеспособности. Жизнеспособным Плод, как правило, становится по истечении 28 нед.… … Медицинская энциклопедия
Беременность — I Беременность Беременность (graviditas) физиологический процесс развития в женском организме оплодотворенной яйцеклетки, в результате которого формируется плод, способный к внеутробному существованию. Возможно одновременное развитие двух и более … Медицинская энциклопедия
МАТКА — (uterus), орган, являющийся источником менструальной крови (см. Менструация) и местом развития плодного яйца (см. Беременность, Роды), занимает центральное положение в половом аппарате женщины и в тазовой полости; лежит в геометрическом центре… … Большая медицинская энциклопедия
Семейство Карповые (Cyprinidae) — Карповые самое богатое видами семейство подотряда карповидных. Ротовое отверстие у них окаймлено сверху только предчелюстными костями, которые подвижно соединены с верхнечелюстными. Рот выдвижной. На челюстях нет зубов, но на глоточных… … Биологическая энциклопедия
БЕРЕМЕННОСТЬ — – физиологический процесс, во время которого в организме женщины из оплодотворенной яйцеклетки развивается плод, способный к внеутробной жизни. Чаще наблюдается беременность одним плодом, возможно одновременное развитие двух и более плодов (см.… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
РОДЫ — – физиологический процесс изгнания из матки плода, околоплодных вод и последа (плаценты, плодных оболочек, пуповины) после достижения плодом жизнеспособности. Жизнеспособным плод, как правило, становится по истечении 28 нед беременности, когда… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
ПЛОД — ПЛОД. Содержание: Длина, вес и развитие П.............. 465 Химический состав П. ............... 469 Физиология П. .................... 470 Перенашивание П........ ........... 475 Радиография П................... 481 Заболевания П … Большая медицинская энциклопедия