родинних

См. также в других словарях:

• свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… …   Український тлумачний словник

• алопатрія — ї, ж. Спосіб формоутворення в процесі еволюції, при якому нові форми організмів ведуть початок від родинних груп з ізольованими ареалами …   Український тлумачний словник

• бадхен — а, ч. У давньоєврейському побуті – професійний блазень, який на весіллях і родинних святах розважав гостей …   Український тлумачний словник

• близький — а/, е/. 1) Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; прот. далекий. || Який перебуває, живе недалеко. || Який простягається на невелику відстань; короткий. 2) Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться і т. ін. 3) Який… …   Український тлумачний словник

• генеалогічний — а, е. Прикм. до генеалогія. •• Генеалогі/чна класифіка/ція мов класифікація, побудована на основі спорідненості мов, зумовленої спільністю походження. Генеалогі/чна табли/ця графічне зображення родинних зв язків у межах однієї сім ї …   Український тлумачний словник

• дизостоз — у, ч. Порушення розвитку кісток, що лежить в основі вроджених спадкових родинних захворювань кісткової системи …   Український тлумачний словник

• за — I прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і оруд. в. Вказує на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух (знах. в.); б) позад, по той бік яких хто , що… …   Український тлумачний словник

• когнатичний — а, е. Стос. до когнатів. •• Когнати/чна спорі/дненість згідно з римським спадковим правом – наявність родинних зв язків, які встановлюються в інтересах успадкування на основі кровного сімейного зв язку зі спадкодавцем …   Український тлумачний словник

• мій — моя/, моє/. 1) Займ. присв. до я . || Який перебуває в користуванні того, хто говорить, є його власністю. || Який виходить від мене; зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною. || Такий, як у мене, власт. мені. || Який призначається мені. ||… …   Український тлумачний словник

• нага — I невідм., мн. (одн. на/га, ч. і ж.). Група родинних племен і народності, які розмовляють тибето бірманськими мовами і населяють прикордонні райони Індії та Бірми; представники цієї племінної групи. II и, ж., зах. Ганьба, сором …   Український тлумачний словник

• названий — I н азваний а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назвати. || на/звано, безос. присудк. сл. II назв аний а, е. Який не перебуває в кровних, родинних зв язках; нерідний. Названа мати …   Український тлумачний словник