робітничий

См. также в других словарях:

• робітничий — [роб ітни/чией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і …   Орфоепічний словник української мови

• робітничий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• робітничий — а, е. Прикм. до робітник. || Власт., притаманний робітникові. || Характерний для робітника. || Який складається з робітників. || Який очолює маси робітників, виражає і захищає їх інтереси. || Здійснюваний робітниками. || Признач. для робітників.… …   Український тлумачний словник

• робітницький — прикметник робітничий арх …   Орфографічний словник української мови

• робітфак — іменник чоловічого роду робітничий факультет розм …   Орфографічний словник української мови

• робітком — у, ч., заст. Робітничий комітет на підприємстві …   Український тлумачний словник

• робітницький — а, е, заст. Робітничий …   Український тлумачний словник

• антиробітничий — а, е. Який спрямований проти робітників, робітничого руху …   Український тлумачний словник

• робочий — а, е. 1) Який працює, живе своєю працею; трудовий. || у знач. ім. робо/чий, чого, ч., рідко. Робітник. •• Робо/ча си/ла сукупність фізичних і духовних здібностей людини, які вона використовує в процесі виробництва матеріальних благ; головний… …   Український тлумачний словник

• Кравчук, Пётр Ильич — Пётр Ильич Кравчук (укр. Петро Ількович Кравчук, англ. Peter Krawchuk; псевдонимы Арсен, Марко Терлиця) (6 июля 1911, село Стоянов, (ныне Радеховского района Львовской области Украины)  3 февраля 1997, Торонто, Канада)  украинский… …   Википедия

• хеймвери — ів, мн. Загони, які виникли 1918 р. в Австрії і ставили собі за мету придушувати революційний робітничий рух …   Український тлумачний словник