ремінець

См. также в других словарях:

• ремінець — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• ремінець — нця/, ч. 1) Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). 2) тільки мн. Дві з єднані між собою смужки зі шкіри або цупкої тканини для зв язування і перенесення ручного багажу …   Український тлумачний словник

• швора — (ремінь, шнур, на якому водять собак), повідець, шворка, мотузок, шнурок, швірка; ремінець (зі шкіри), смик …   Словник синонімів української мови

• строканець — ремінець у постолах …   Лемківський Словничок

• нашийник — а, ч. 1) Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. 2) У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла …   Український тлумачний словник

• підборідник — а, ч. 1) Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. 2) Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. 3) муз. Спеціальний пристрій у скрипки та альта, що допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри …   Український тлумачний словник

• ржемичек — Ржемичек: ремінець [4] ремінець; «від личка до ржемичка»: польська приповідка: від меншого до більшого [XII] …   Толковый украинский словарь

• пояс — I (шкіряна, матер яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу), пас(ок), поясок, підперіз, підперізок; очкур (на шароварах); попруга, ремінник, ремінь (шкіряний); ремінець (вузький шкіряний); корсаж (твердий на спідниці); корсет (під… …   Словник синонімів української мови

• батіг — (прикріплений до батожилна мотузок / ремінець, яким поганяють тварин), батура; бич, канчук, пуга, гарапник, малахай, файда (довгий батіг, сплетений із тонких ремінців) …   Словник синонімів української мови

• ременик — ника, ч. Вр. Ремінець: невеликий або вузький ремінь …   Словник лемківскої говірки

• батіг — тога/, ч. 1) Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. 2) Пліть (у 2 знач.). 3) Стебло виткої або сланкої рослини; огудина. •• Петро/ві батоги/ мн. (одн. пе/трів баті/г) багаторічна трав яниста рослина, з… …   Український тлумачний словник