-
1 requisitioned
-
2 confiscated
реквізований, конфіскований- confiscated land
- confiscated property
- confiscated weapon
- confiscated weapons -
3 confiscate
1. adj1) конфіскований; реквізований2) позбавлений майна (за конфіскацією)2. vконфіскувати, реквізувати* * *I a1) конфіскований; реквізованийII vконфіскувати, реквізувати -
4 confiscate
1) реквізований, конфіскований2) конфіскувати, реквізувати•- confiscate contraband goods
- confiscate lands -
5 confiscate
I a1) конфіскований; реквізованийII vконфіскувати, реквізувати
См. также в других словарях:
реквізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
реквізований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до реквізувати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник