регіону

СЛОВ'ЯНОФІЛЬСТВО - напрям філософії і суспільної думки в країнах слов'янського регіону у XIX - XX ст. Ідейними предтечами його були: хорватський письменник Крижанич, чеський вчений Гайка, словацькі - Шафарик і Коллар та ін О. собливо активно теоретичне С. розвивалося в Росії. Оскільки Росія була єдиною реально незалежною у XIX ст. слов'янською державою, ідеологи С. намагалися впливати і на політику цієї держави. В Росії представники С. активно полемізували з т. зв. західниками, які обстоювали західну орієнтацію культурно-політичного розвитку країни. Рос. С. пройшло три етапи розвитку: 1) раннє С. (Хомяков, І.В. і П.В. Киреєвські, І.С. і К.С. Аксакови) розглядало слов'янський світ як такий, що переймає духовне і культурне лідерство у романо-германського світу у всесвітньо-історичному процесі; 2) зріле С. (Данилевський, Леонтьєв), де заперечується поняття єдиного всесвітньо-історичного процесу, оформлюється теорія культурно-історичних типів, акцент переноситься на обстоювання максимальної окремішності один від одного цих типів взагалі і слов'янського типу зокрема; 3) неослов'янофільство (В. Соловйов, Розанов, Бердяєв, Андреєв), де на перший план виходять проблеми не стільки етнокультурного, скільки релігійно-культурного розвитку слов'янського регіону, він розглядається вже не як православний, як на попередніх етапах, а як такий, що виконує у світі місію релігійного синтезу, спочатку всіх християнських церков, а потім християнства і релігій Сходу. Слов'янський світ розглядається як Сходозахід. Оригінальною формою С. в Україні була діяльність українофілів (див. українофільство). Головні положення укр. теорії С. полягали в наступному: людство складається із культурно-етнічних єдностей, які Данилевський назвав культурно-історичними типами, вони виникають неодночасно і змінюють одне одного у процесі історичного розвитку. Культурно-історичний тип слов'янських народів є наймолодшим, порівняно з усіма культурно-історичними типами Сходу і Заходу; кожний культурно-історичний тип проходить стадії становлення, розквіту і занепаду. Романо-германський (західноєвропейський) культурний тип - найближчий попередник слов'янства - вже пройшов найвищий етап духовного і культурного розвитку; слов'янський культурний тип ще формується, він повинен у майбутньому замінити романо-германський культурний тип у якості всесвітньо-історичного лідера і створити більш поліфонічну універсальну культуру; слов'янству необхідно подолати духовну, культурну і політичну залежність від мусульманського і західного світів.

РЕЛІГІЙНІСТЬ - поняття, що характеризує якісну і кількісну визначеність (ступінь, рівень, характер) суб'єктивного засвоєння релігійних ідей, цінностей, норм та їхній вплив на поведінку, життєдіяльність візуючих, релігійної спільноти. Р. можна розглядати як ціннісножиттєву орієнтацію, суб'єктивну якість свідомості індивіда, його внутрішню здатність до реалізації релігійних установок. Сутність Р. розкривається через визначення її ступеня, рівня й характеру. Ступінь Р. - це рівень засвоєння індивідом, групою релігійних ідей, норм, цінностей, тобто рівень інтенсивності релігійних ознак. Рівень Р. - поняття, яке відображає певну величину екстенсивності поширення релігії (релігійних ознак) серед населення (села, міста, регіону, країни), соціально-демографічних груп (робітників, селян, інтелігенції, жінок, молоді та ін.). Характер Р. - показник, що дає можливість визначити якісні особливості, певні відмінності та специфіку Р. серед віруючих - прихильників різних конфесій, а також окремих регіонів. Соціологічне визначення ступеня, рівня, характеру Р. уможливлює класифікацію віруючих, їх типологізацію за ознаками, а також стану, динаміки Р. в тому чи іншому населеному пункті, соціально-демографічній групі. Р. поділяють на два види: церковну й позацерковну. Церковна Р. постає як результат інституційно орієнтованих приписів релігійної соціалізації. Позацерковна Р. - це підсумок власних шукань індивіда, його релігійного самовизначення, засвоєння релігійних цінностей. Р. як сакрально-світоглядна характеристика особистості чи груп відображається через систему кількісних і якісних показників, одержаних в результаті соціологічних досліджень.

скор. від Balkan Region Special Fund

(bdgt)

n фін., бухг. бюджет; кошторис; план координації ресурсів; a бюджетний; кошторисний

план майбутнього фінансування діяльності підприємства, організації, установи і т. ін., в якому передбачаються їхні доходи (income¹) і видатки (expenditure²) на певний період часу; ♦ бувають різні види бюджетів: касовий (cash budget:: cash-flow budget:: cash-flow forecast), в якому відтворюються надходження та витрати готівкою; фінансовий (financial budget), в якому відтворюються капітальні витрати (capital expenditure) та готівкові надходження і витрати, що спільно з бюджетом поточних витрат (operational budget) становлять загальний фінансовий бюджет (master budget:: comprehensive budget), і т. ін.

═════════■═════════

ad budget бюджет реклами • кошторис витрат на рекламу; administrative budget адміністративний фінансовий кошторис; advertising budget рекламний бюджет • кошторис асигнування на рекламу • кошторис витрат на рекламу; advertising and promotion budget кошторис витрат на рекламу і просування; annual budget річний бюджет; approved budget схвалений бюджет; average budget середній бюджет; balanced budget збалансований бюджет; capital budget; capital assets budget бюджет капіталовкладень • бюджет основного капіталу • кошторис основних грошових засобів; capital expenditure budget; cash budget; cash flow budget; complete budget загальний фінансовий кошторис • загальний сукупний фінансовий бюджет; comprehensive budget; consolidated budget консолідований бюджет • зведений бюджет; consumer budget споживацький бюджет; continuous budget; current budget поточні статті доходів і видатків бюджету; defense budget асигнування на оборону • державні витрати на військові потреби; deficit-free budget бездефіцитний бюджет; department budget бюджет департаменту • бюджет відділу • фінансовий кошторис міністерства • фінансовий кошторис установи • цеховий кошторис • цеховий фінансовий план; direct labour budget кошторис прямих витрат на оплату робочої сили • кошторис прямих витрат на оплату праці; direct materials budget кошторис прямих витрат на основні матеріали; double budget подвійний бюджет; draft budget проект бюджету; expense budget кошторис витрат; extraordinary budget незвичайний бюджет; factory overhead budget кошторис загальнофабричних накладних витрат; family budget родинний бюджет • сімейний бюджет; federal budget федеральний бюджет; financial budget; fixed budget твердий кошторис; fixed assets budget бюджет капіталовкладень • бюджет основного капіталу • кошторис основних грошових засобів; flexible budget гнучка виробнича програма-кошторис • гнучкий кошторис • гнучкий план; forecast budget кошторисні пропозиції • перспективний кошторис; government budget державний бюджет; household budget бюджет домогосподарства; labour budget кошторис по праці; local budget місцевий бюджет; long-range budget довгостроковий план; manpower budget перспективний план підготовки і використання робочої сили; manufacturing overhead budget кошторис фабрично-заводських накладних витрат • кошторис цехових накладних витрат; marketing budget бюджет маркетингу • кошторис витрат на маркетинг; master budget; materials budget кошторис витрат на придбання матеріалів; mini budget міні-бюджет; multiple budget багатоступеневий план • перспективний ковзний бюджет; municipal budget муніципальний бюджет; national budget державний бюджет; national advertising budget кошторис на загальнонаціональну рекламу • загальнонаціональні витрати на рекламу; national income accounts budget бюджет, обрахований за статистикою національного доходу; nation's economic budget економічний бюджет країни; operating budget; ordinary budget звичайний бюджет; overhead budget кошторис накладних витрат • кошторис накладних видатків • фінансовий план накладних витрат; partial budget частковий фінансовий кошторис; performance budget функціональний кошторис • функціональний фінансовий кошторис; perpetual budget; physical budget кошторис, упорядкований за стандартом • кошторис в натуральних одиницях • кошторис в натуральному обрахуванні; production budget виробничий план; program budget кошторис витрат цільового призначення • кошторис фінансування програми • кошторис цільової програми; project budget кошторис витрат на проект; promotion budget кошторис витрат на стимулювання попиту • сума асигнувань на стимулювання попиту; proposed budget пропонований бюджет; publicity budget кошторис представницьких витрат • кошторис витрат на популяризацію; purchase budget кошторис витрат на закупівлю • кошторис витрат на придбання; regulatory budget бюджет діяльності федерального уряду на регулювання економіки; research budget кошторис асигнувань на дослідження; rolling forward budget; sales budget програма збуту • план збуту • бюджет на збут; sales promotion budget кошторис витрат на стимулювання збуту; single-service budget бюджет, який передбачає один вид асигнувань; sliding-scale budget гнучка програма-кошторис • гнучка виробнича програма-кошторис • гнучкий кошторис • гнучкий план; state budget державний бюджет • бюджет штату • бюджет регіону; static budget твердий план • фіксований кошторис; step budget багатоступеневий державний бюджет; supplementary budget додатковий бюджет; supporting budget допоміжний кошторис; surplus budget бюджет, в якому доходи перевищують видатки; tight budget напружений бюджет; total budget загальний бюджет • генеральний бюджет; training budget кошторис на навчання; transitional budget перехідний бюджет; travel budget кошторис на відрядження; unbalanced budget незбалансований бюджет; unified budget уніфікований бюджет; variable budget гнучкий кошторис • гнучкий план; voted budget затверджений бюджет; zero base budget бюджет на нульовій основі

═════════□═════════

budget account бюджетний рахунок • рахунок споживацького кредиту • родинний рахунок; budget assumption бюджетна передумова; budget ceiling максимальний розмір бюджету; budget constraint бюджетне обмеження • обмеження на величину капіталовкладень; budget contribution відрахування в бюджет; budget control кошторисна методика контролю; budget controller бюджетний контролер; budget costs бюджетні витрати; budget cutback зменшення бюджету; budget deficit дефіцит бюджету • перевищення урядових видатків над доходами • бюджетний дефіцит; budget department бюджетний відділ; budget division бюджетний відділ; budget estimate оцінка бюджету • підрахунок бюджету; budget estimates бюджетні припущення; budget evaluation обрахування бюджету; budget line рядок бюджету • курс бюджету; budget management контроль і регулювання бюджету; budget manager керівник бюджетного відділу; budget of expenditure кошторис витрат; budget of profit and loss кошторис прибутків і збитків; budget of volume and expenditure виробнича програма і кошторис витрат • план виробництва і витрат; budget on accruals basis бюджет на основі нагромаджень; budget proposal бюджетна пропозиція; budget restraint межа споживчого бюджету; budget set множина можливостей споживача; budget simulation моделювання бюджету; budget statement проект бюджету; budget surplus бюджетний надлишок • перевищення доходів над витратами • актив бюджету; to approve the budget затверджувати/затвердити бюджет • ухвалювати/ухвалити бюджет; to balance the budget збалансувати бюджет • ліквідувати дефіцит бюджету; to bring in the budget подавати/подати бюджет • подавати/подати на розгляд проект бюджету; to cut the budget зменшувати/зменшити бюджет; to decrease the budget зменшувати/зменшити бюджет; to do a budget готувати/підготувати бюджет; to draw up the budget укладати/укласти бюджет • готувати/підготувати бюджет; to increase the budget збільшувати/збільшити бюджет; to pass the budget затверджувати/затвердити бюджет; to plan a budget укладати/укласти план бюджету; to prepare the budget готувати/підготувати бюджет; to present the budget подавати/подати проект бюджету на розгляд; to reduce a budget зменшувати/зменшити бюджет; to set a budget визначати/визначити розмір бюджету; to submit the budget представляти/представити бюджет • подавати/подати на розгляд проект бюджету

═════════◇═════════

бюджет < фр. budget < англ. budget — мішок скарбника < лат. bulga — шкіряний мішок; у середньовічній Англії скарбник зі шкіряним мішком, наповненим грішми, ставав перед парламентом і виголошував фінансову промову (ЕС-СУМ 1: 191; ЕСУМ 1: 315); кошторис < польс. kosztorys, koszt — витрати, вартість, кошт і rys — риса, нарис (ЕСУМ 3:69)

* * *

1) головне місто (району, регіону)

2) aмep. стара, центральна частина міста

3) гетто ( негритянське)

зад, сідниці

* * *

1) зад, сідниці

2) фізико-географічна характеристика ( регіону)

1) головне місто (району, регіону)

2) aмep. стара, центральна частина міста

3) гетто ( негритянське)

1) зад, сідниці

2) фізико-географічна характеристика ( регіону)

n поїздка; турне

- goodwill tour поїздка доброї волі

- tour de force фр. прояв сили/ спритності/ винахідливості

- tour of duty перебування на посаді; строк служби

- to make a tour (of a country, a region etc.) здійснити поїздку (по країні, регіону тощо)

- to start on a tour вирушити в поїздку

- to wind up one's tour закінчувати поїздку

ЕКУМЕНІЗМ, екуменічний рух (від грецьк. οικουμένη - світ, заселена земля) - рух за об'єднання християнських церков, що виник у протестантизмі. Початок екуменічному рухові поклала Всесвітня місіонерська конференція в Единбурзі (1910). Міжконфесійні організації "Віра і порядок" і "Життя та діяльність", які виникли згодом, мали на меті: по-перше, подолати догматичні і канонічні розбіжності у християнстві; по-друге, погодити християнство з актуальними проблемами сучасності. У1937 р. від імені цих організацій було утворено "Комітет 14", що виступив з ініціативою скликання Всесвітньої асамблеї церков, яка відбулася в 1948 р. і прийняла ряд ухвал, створила Всесвітню раду церков (ВРЦ). Е. як всесвітній християнський рух відбиває кризу окремих християнських церков і напрямів, є наслідком секуляризації суспільного життя, інтеграційних процесів у суспільстві. Заходи, що здійснюються керівними органами екуменічного руху, являють собою одну із спроб подолати кризу релігії. Е. має ряд рівнів. Насамперед, це рух за об'єднання християнських церков, який координує ВРЦ. Він підтримується більшістю протестантських і православних конфесій, Вірменською Апостольською та ін. церквами. Другий рівень - діяльність міжнародних протестантських організацій, таких як Всесвітня лютеранська федерація, Всесвітня методистська рада, Всесвітня рада баптистів та ін., а також взаємні контакти автокефальних православних церков. Третій рівень - діяльність республіканських організацій у масштабах однієї країни типу "національних рад церков", чого поки що немає в Україні, міжконфесійні відносини в якій значно поліпшилися б завдяки розвитку укр. Е. Цей рівень репрезентують Національна рада церков Христа в США, Британська рада церков. Четвертий рівень - діяльність релігійних об'єднань у масштабах регіону чи низки країн (напр., Африканська конференція церков). Існують і "галузеві" міжнародні релігійні об'єднання (Всесвітня федерація студентів-християн та ін.) і міжконфесійні міжнародні рухи (Християнська мирна конференція та ін.). ВРЦ підтримує відносини і співпрацює з цими міжнародними організаціями. В екуменічний рух активно включився і Ватикан. II Ватиканським собором (1962 - 1965) був прийнятий "Декрет про екуменізм". Представники Ватикану беруть участь як спостерігачі в форумах ВРЦ. Християнський Е. зазнає впливу процесів інтеграції і диференціації, які відбуваються в нехристиянськАх конфесіях (діяльність Всесвітнього братства буддистів, Всесвітнього ісламського конгресу та ін.) І. деологія Е. спирається на різні концепції теології і релігійної соціології, відбиває настрої соціально-політичного протесту (ідеї "теології звільнення" та ін.). Необхідно враховувати широкий соціально-культурний діапазон діяльності багатьох екуменічних організацій, їх участь в акціях загальнолюдського гуманістичного спрямування, що у великій мірі сприяє послабленню міжконфесійного відчуження, релігійного фанатизму та екстремізму, встановленню миру і злагоди між віруючими різних релігій і церков.

КОМУНІКАЦІЯ МАСОВА ( від англ. mass communication) - систематичне поширення інформації серед великої кількості людей за допомогою друку, радіо, телебачення, аудіо-, відеозапису та через комп'ютерні мережі. К.м. є необхідною підставою існування масової культури З. а допомогою К.м. відбувається поширення важливих інформаційних повідомлень, що зумовлює єдність регіону, нації, людства. Соціальними передумовами К.м. стало суспільство масового споживання з такими притаманними йому особливостями, як індустріалізація, урбанізація, стандартизація виробництва та способу життя. Ці особливості породжують низку фундаментальних соціальних та екзистенційних проблем: 1) К.м. може бути використана для тиску на свідомість і підсвідомість та маніпуляції людьми - передусім при використанні економічної та політичної реклами; це призводить до своєрідного "зомбування" великих мас людей. 2) Орієнтація на масового споживача інформації веде до стандартизації та спрощення внутрішнього світу людини. 3) Доступність та серійність інформаційних потоків у межах К.м. породжують "інформаційну наркоманію" - внутрішній стан людини, коли продукція К.м. стає важливішою за події власного життя (перегляд телесеріалів тощо). В даному випадку К.м. стає формою руйнації екзистенційного спілкування, що означає наростання внутрішньої самотності та відчуження.