рассветать

несов.; сов. - рассвест`и

світа́ти несов., розсвіта́ти, розсвіну́ти, несов. розсвіта́тися, зорі́ти; (безл.) розвидня́тися и розви́днюватися, -нюється, розви́днітися, розви́дніти сов., видні́ти, повидні́ти и повидні́шати, дні́ти несов., сов. свіну́ти, свіну́тися, освіну́ти, несов., сов. засвіта́ти; безл. на світ (на зорю́, на день) займа́тися несов., благословля́тися на світ, благослови́тися, -ви́ться (поблагослови́тися) на світ, сов. узя́тися (ві́зьметься) на світ, обви́дніти

становиться белее) біліти, білішати. [А день біліє. Од доброго мила руки білішають].

* * *

1) білі́ти; ( становиться более белым) білі́шати; ( бледнеть) полотні́ти

2) (безл.: рассветать) диал. дні́ти, білі́ти

1) переднювати. [Аби день переднювати, а ніч переночувати];

2) безл. - см. Ободнять, ободнеть.

* * *

(безл.: рассветать) диал. розвидня́тися и розви́днюватися, розвидні́тися, несов. дні́ти; несов. обви́дніти

ободнеть дніти, обвидніти, розвиднятися, розвиднитися. [Дніє - вже все видно. Уже обвидніло трохи надворі (Квіт.)]. См. Рассветать.

* * *

несов. см. ободневать I; возвр. - ободн`яться

I. и Прояснивать Прояснить или Проясняться, -ясниваться, проясниться (о погоде и переносно) вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися, (яснеть) ясніти, проясніти, поясніти, яснішати, прояснішати, пояснішати, заяснюватися, заяснитися, (ведренеть) розгодинюватися, розгодинитися, вигодинюватися, вигодинитися, годитися, розгодитися, вигодитися, на годині стати, випогоджуватися, випогодитися, розхмарюватися, розхмаритися, (рассветать) розвиднятися и розвиднюватися, розвиднитися, розвидняти, розвидніти, видніти, повидніти, вивидніти, вивиднітися, виднішати, повиднішати. [Нехай виясниться, бо дуже нахмарило (Номис). Дивлюсь - на сході тьма, не проясняється, не дніє (Кониськ.). Дощу не буде, вже розгодинюється (Гр.). Почало було хмарити, а потім вигодинилось (Переясл.). Розхмарилось після дощу (Хор. п.). От вже надворі стало годиться (Прил. п.). На сході не ясніло (Грінч.). Їдьмо, вже розвидняється (Звин.). Ранок яснішав (Коцюб.). Проясниться сонечко, осяє, огріє (Черн.). Вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове (Г. Барв.). Його насуплене лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались (Н.-Лев.). Розвиднялося у мене на душі (Кониськ.). Обличчя їй де-далі випогоджується (Л. Укр.). Навіть похмуре обличчя погонича иноді розхмарювалося і осміхалося (Крим.). Похмуре панове обличчя вигодинюється, ясніє (Васильч.). Моя потьмарена душа заясниться, на них дивлячись (Крим.). І коли тобі вивидниться, Україно?.. Коли? (Крим.). Коли ваш розум проясниться? (Кул.). Їй почало дещо прояснюватися в голові (Франко)]. -вает(ся), -няет(ся), безл. - яснить. [Відтіль мов яснить: може ще й погода буде (Хор. п.)]. На дворе прояснило, -яснилось - надворі вияснилось, вигодинилось, випогодилось. Прояснённый - вияснений, прояснений.

II. прояснить что виясняти и вияснювати, вияснити, проясняти и прояснювати, прояснити, роз'ясняти и роз'яснювати, роз'яснити, (освещать) висвітлювати, висвітлити що; срв. Выяснять, Раз'яснять. [Проясни чоло нахмурене (Котл.). І місяць, далекий, таємний край неба прояснював темний (Черн.). Мудрість у чоловіка роз'яснює лице його (Еккл.)]. Случай -нил это тёмное дело - випадок висвітлив (вияснив) цю темну справу. Прояснённый - вияснений, прояснений, роз'яснений, висвітлений. -ться - вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися; висвітлюватися, висвітлитися; бути виясненим, висвітленим. [На спільній нараді подекуди все те проясниться (Франко)].

* * *

несов.; сов. - проясн`ить

1) (делать ясным, отчетливым) проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти

2) ( выяснять) ви́яснити и вия́снювати, ви́яснити, з'ясо́вувати, з'ясува́ти

сов. обл. см. рассветать

см. рассветать

світати, розвиднятися, на світ благословлятися; срв. Рассветать.