радісний

См. также в других словарях:

• радісний — а, е. 1) Який відчуває радість із приводу чого небудь. || Який виражає радість. || Який має веселу вдачу; життєрадісний. 2) Сповнений радості, веселощів, приємностей і т. ін. || Який приносить, дає радість, втіху; відрадний. || Викликаний радістю …   Український тлумачний словник

• радісний — I (який відчуває / виражає радість; сповнений радости); зраділий (який відчув радість); у[в]тішний (який приносить утіху, радість; який виражає радість, удоволення); у[в]тішливий (який приносить утіху, радість); відрадний (який несе відраду,… …   Словник синонімів української мови

• радісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• радісний — [ра/д існией] м. (на) еіному/ еі(‘)н ім, мн. еі(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

• життєрадісний — а, е. Який любить життя, завжди радісний, веселий. || Який виражає радість, веселість …   Український тлумачний словник

• життєрадісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• радісність — ності, ж., рідко. Стан за знач. радісний 1), 2) …   Український тлумачний словник

• радісно — Присл. до радісний 1), 2). || у знач. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• життєрадісний — [жиет :еира/д існией] м. (на) сному / с(‘)н ім, мн. с(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

• благовісний — а, е. Який несе добрі вісті, віщує добро; радісний …   Український тлумачний словник

• життєрадісність — ності, ж. Властивість і стан за знач. життєрадісний …   Український тлумачний словник