радіоастрономія

См. также в других словарях:

• радіоастроном — а, ч. Фахівець із радіоастрономії …   Український тлумачний словник

• радіоастрономічний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• радіоастроном — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• радіоастрономія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• радіоастрономічний — а, е. Який стосується радіоастрономії; служить для вивчення космічних об єктів шляхом аналізу радіохвиль, випромінених або відбитих ними. Радіоастрономічні спостереження …   Український тлумачний словник

• радіоастрономія — ї, ж. Розділ астрономії, який вивчає космічні об єкти шляхом спостереження за їхнім радіовипромінюванням і за відбитими від них радіохвилями, що посилаються з Землі та її штучних супутників …   Український тлумачний словник

• радіолокаційний — а, е, спец. 1) Стос. до радіолокації. 2) Заснований на радіолокації. •• Радіолокаці/йна астроно/мія розділ радіоастрономії, в якому вивчають різні космічні об єкти за допомогою радіолокаторів. Радіолокаці/йна ста/нція станція (пристрій) для… …   Український тлумачний словник

• радіоінтерферометрія — ї, ж. Розділ радіоастрономії, що вивчає радіовипромінювання неземних об єктів; метод, оснований на обліку явища інтерференції радіохвиль …   Український тлумачний словник

• радіоспектрограф — а, ч. Пристрій для дослідження спектра космічного радіовипромінювання, що приймається радіотелескопом, який використовується в радіоастрономії …   Український тлумачний словник

• радіотелескопія — ї, ж. Розділ радіоастрономії, що вивчає різні космічні об єкти за допомогою радіотелескопа …   Український тлумачний словник

• радіокосмологія — ї, ж. Наука, що вивчає космос за допомогою методів радіоастрономії …   Український тлумачний словник