-
1 радіоактивність
техн.; физ. радиоакти́вностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > радіоактивність
-
2 радіоактивність атмосфери
радиоакти́вность атмосфе́рыУкраїнсько-російський політехнічний словник > радіоактивність атмосфери
-
3 наведена радіоактивність
наведённая радиоакти́вностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > наведена радіоактивність
-
4 питома радіоактивність
уде́льная радиоакти́вностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > питома радіоактивність
-
5 природна радіоактивність
есте́ственная радиоакти́вностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > природна радіоактивність
-
6 штучна радіоактивність
иску́сственная радиоакти́вностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > штучна радіоактивність
-
7 радиоактивность
См. также в других словарях:
радіоактивність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
альфа-радіоактивність — альфа радиоактивность alpha radioactivity Alpharadioaktivität – радіоактивність, при якій випромінюються альфа частинки. Інша назва а л ь ф а р о з п а д … Гірничий енциклопедичний словник
радіоактивність — ності, ж. Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін … Український тлумачний словник
бета-радіоактивність — ності, ж. Властивість за знач. бета радіоактивний … Український тлумачний словник
альфа-радіоактивність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гамма-радіоактивність — ності, ж. Випромінювання гамма променів збудженими ядрами радіоактивних ізотопів … Український тлумачний словник
альфа-радіоактивність — ності, ж. Те саме, що альфа активність … Український тлумачний словник
бета-радіоактивність — бета радиоактивность beta radioactivity Betaradioaktivität перетворення атомних ядер ізотопів одних хімічних елементів на інші внаслідок випромінювання бета частинок. Інша назва бета розпад … Гірничий енциклопедичний словник
радіоактивний — а, е. Який має радіоактивність. || Який має в своєму складі елементи з радіоактивністю. || Зумовлений радіоактивністю, пов язаний з нею. Радіоактивна енергія. •• Радіоакти/вне забру/днення біосфе/ри наявність радіоактивних речовин у середовищі,… … Український тлумачний словник
радіологія — ї, ж. Наука, що вивчає радіоактивність. •• Військо/ва радіоло/гія розділ військової медицини та медичної радіології, який вивчає особливості радіаційних уражень та розробляє методи і засоби їхньої діагностики, лікування та профілактики. Меди/чна… … Український тлумачний словник
нерадіоактивний — а, е. Якому не властива радіоактивність. || Який не має у своєму складі елементів з радіоактивністю. || Який не зумовлений радіоактивністю, не пов язаний з нею … Український тлумачний словник