піротехнік

См. также в других словарях:

• піротехнік — а, ч. Фахівець із піротехніки …   Український тлумачний словник

• піротехнічний — а, е. Прикм. до піротехніка …   Український тлумачний словник

• піротехнічний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• піротехніка — и, ж. Галузь техніки, пов язана з виготовленням горючих і вибухових сумішей, сигнальних вогнів, ракет, феєрверків. || Горючі й вибухові суміші, сигнальні вогні, ракети, феєрверки …   Український тлумачний словник

• хіротехніка — и, ж. Технічні засоби, пристрої для роботи за допомогою рук …   Український тлумачний словник

• піротехнічний — [п іротеихн’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• піротехнік — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• піротехніка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• 71.100.30 — Вибухові речовини. Піротехніка та феєрверки ГОСТ 194 80 Дифениламин технический. Технические условия. Взамен ГОСТ 194 68 ГОСТ 595 79 Целлюлоза хлопковая. Технические условия. Взамен ГОСТ 595 73 ГОСТ 1028 79 Пороха дымные. Общие технические… …   Покажчик національних стандартів

• феєрверк — а, ч. 1) Кольорові декоративні вогні від спалювання порохових піротехнічних виробів під час свят, карнавалів тощо. || Розважальне видовище з такими вогнями. || Порохові піротехнічні вироби, при спалюванні яких утворюються кольорові декоративні… …   Український тлумачний словник

• Быстрый (эсминец, 1914) — У этого термина существуют и другие значения, см. Быстрый (эсминец). «Быстрый» «Фрунзе» (с 5 февраля 1925 года) …   Википедия