підхоплювати

См. также в других словарях:

• відхоплювати — юю, юєш, недок., відхопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. відхо/плять; док., перех., рідко. 1) Те саме, що відсмикувати. 2) розм. Забирати від когось собі; віднімати в когось; захоплювати …   Український тлумачний словник

• підхоплювати — юю, юєш, недок., підхопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. підхо/плять; док., перех. і без додатка. 1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого , що небудь. || Схоплювати кого , що небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко,… …   Український тлумачний словник

• попідхоплювати — юю, юєш, док. Підхопити усе (усіх) чи багато чого (кого )небудь …   Український тлумачний словник

• відхоплювати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• підхоплювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• попідхоплювати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• відхопити — див. відхоплювати …   Український тлумачний словник

• підхопити — див. підхоплювати …   Український тлумачний словник

• підхоплювання — я, с. Дія за знач. підхоплювати …   Український тлумачний словник

• підхоплюватися — ююся, юєшся, недок., підхопи/тися, хоплю/ся, хо/пишся, док. 1) Різко, стрімко вставати, підійматися з місця. 2) Ставати вищим за кого , що небудь, досягати якої небудь висоти. || Ставати дорослим; підростати. 3) розм. З являтися над горизонтом,… …   Український тлумачний словник

• хапати — I а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого , що небудь. || Братися, чіпляючись за що небудь або повисаючи на чомусь. || Поривчасто схоплювати кого небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. ||… …   Український тлумачний словник