-
1 cooperative contractor
кооперативний підрядник, спільний підрядник -
2 prime contractor
генеральний підрядник, головний підрядник -
3 GC
скор. від general contractorгенпідрядник; генеральний підрядник -
4 master-mason
n1) кваліфікований муляр2) муляр-підрядник* * *n1) кваліфікований муляр; муляр-підрядник2) ( часто Master-Mason) масон третього ступеня -
5 piece-worker
-
6 subcontractor
nсубпідрядник, завод-суміжник* * *nсубпідрядник; завод-суміжник -
7 builder
будівельник; будівельна організація; підрядник на будівельні роботи- builder's certificate -
8 builder and contractor
-
9 building contractor
-
10 contr.
скор. -
11 contractor
-
12 defence contractor
-
13 government contractor
-
14 independent contractor
-
15 main contractor
-
16 original contractor
-
17 research contractor
-
18 war contractor
-
19 contract holder
власник договору; підрядник; власник контракту; сторона у договорі; сторона контракту -
20 favoured contractor
підрядник, якому надається перевага
См. также в других словарях:
генпідрядник — а, ч. Генеральний підрядник … Український тлумачний словник
відрядник — а, ч. Той, хто працює за відрядною оплатою … Український тлумачний словник
підрядник — I а, ч. Підрядковий, зроблений слово в слово переклад якого небудь тексту. II а, ч. 1) Те саме, що підрядчик. •• Генера/льний підря/дник фірма або організація, яка виконує за підрядним контрактом зобов язання з будівництва різних об єктів. 2)… … Український тлумачний словник
субпідрядник — а, ч., спец. Організація, що працює за субпідрядом … Український тлумачний словник
відрядник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
генпідрядник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
підрядник — іменник чоловічого роду підрядковий переклад … Орфографічний словник української мови
субпідрядник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
підрядник — Syn: орендар … Словарь синонимов металлургических терминов
відрядниця — і. Жін. до відрядник … Український тлумачний словник
ключ — I а/, ч. 1) Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін. •• Під ключ (здава/ти, зда/ти що) в остаточному, завершеному вигляді. 2) Інструмент для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін. Гайковий ключ. Накидний ключ.… … Український тлумачний словник
