-
1 підпалювати
burn, fire, set afire, set on fire -
2 підпалювати будинок
Українсько-англійський юридичний словник > підпалювати будинок
-
3 підпалювати запалювальною бомбою
( будинок тощо) firebombУкраїнсько-англійський юридичний словник > підпалювати запалювальною бомбою
-
4 підпалювати себе
-
5 відпалювати
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > відпалювати
-
6 підпалювати
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > підпалювати
-
7 відпалювати
= відпалити -
8 підпалювати
= підпалитиto set on fire, to set fire (to); to singe; to kindle, to light; ( у печі) to burn -
9 відпалювати
I відпа́лювати= відпали́ти; техн.отжига́ть, отже́чьII = відпалити; горн.отжига́ть, отже́чь -
10 підпалювати
= підпали́ти1) поджига́ть, подже́чь, подпа́ливать, подпали́ть2) ( разводить огонь) раста́пливать, растопи́ть, подта́пливать, подтопи́ть -
11 попідпалювати
1) подже́чь, подпали́ть2) ( развести огонь где-нибудь) растопи́ть, подтопи́ть -
12 підпалювати
pidpal'uwatyдієсл. -
13 підпалювати
техн.; физ. поджига́ть, подпа́ливать -
14 підпалювати
ცეცხლის წაკიდება -
15 підпалювати
tutaştırmaq -
16 поджигать
поджечь1) (дрова в печи, костёр) підпалювати, підпалити, підтопляти, підтопити, розтопляти, розтопити (в печі). -гать, -жечь кого, что - підпалювати, підпалити, палити, спалити кого, що; червоного півня пустити кому; огонь пустити кому. [Ходять палії, підпалюють (палять); учора Семена Гриву спалили: все згоріло - і хата, і тік, і хлівці]. При степном пожаре -гать, -жечь траву, чтобы встречным огнём прекратить распространение пожара - відпалюватися, відпалитися;2) (к мятежу, бунту, неповиновению и т. п.) підпалювати, настренчувати, підбурювати, (вульг.) підцьковувати, піддрочувати кого. [Сей хан підпалював у Орди дикий завзятий дух (Куліш). Такі ходять, що проти начальства піддрочують]. Срв. Подстрекать. Подожжённый - підпалений, підбурений, настренчений, підцькований, піддрочений.* * *несов.; сов. - подж`ечь1) підпа́лювати, підпали́ти2) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підпа́лювати -
17 відпалити
I відпали́тигорн.отже́чьII відпали́титехн.отже́чьIII відпали́тисм. відпалювати IIV см. відпалювати II -
18 afire
1. adj pred.охоплений полум'ям; палаючий пристрастю2. advу вогні* * *I a; predicохоплений полум'ям; палаючий пристрастюII adv -
19 anneal
v1) тех. відпалювати, прожарювати; відпускати (сталь)2) обпалювати, випалювати (метали, кераміку)3) перен. гартувати* * *v1) тex. відпалювати; прожарювати, прогартовувати; відпускати ( сталь); тex. випалювати, обпалювати (скло, керамічні вироби); бioxiм. ренатурувати ДНК2) загартовувати; робити стійким -
20 conflagrate
v1) загоратися2) підпалювати* * *vзагорятися; підпалювати
См. также в других словарях:
відпалювати — I юю, юєш, недок., відпали/ти, алю/, а/лиш, док., перех., тех. Обробляти метали, їх сплави, деталі тощо (напр., скло) нагріванням і повільним охолодженням для надання їм потрібних властивостей. II юю, юєш, недок., відпали/ти, алю/, а/лиш, док.,… … Український тлумачний словник
підпалювати — юю, юєш, недок., підпали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) також без додатка. Підносячи вогонь до чогось, примушувати займатися, горіти; запалювати. || також без додатка. Починати топити якимось паливом піч, грубу і т. ін.; розпалювати. || перен … Український тлумачний словник
попідпалювати — юю, юєш, док., перех. Підпалити багато чого небудь (кожне зокрема) … Український тлумачний словник
відпалювати — 1 дієслово недоконаного виду обробляти нагріванням відпалювати 2 дієслово недоконаного виду обробляти пласти руди вибухом … Орфографічний словник української мови
підпалювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідпалювати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відпалити — I див. відпалювати I. II див. відпалювати II … Український тлумачний словник
відпалювання — I я, с., тех. Дія за знач. відпалювати I. II я, с., гірн. Дія за знач. відпалювати II … Український тлумачний словник
підпал — у, ч. 1) Дія за знач. підпалювати, підпалити 1), 2). 2) діал., перен.Запал (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
підпалити — див. підпалювати … Український тлумачний словник
підпалювання — я, с. Дія за знач. підпалювати … Український тлумачний словник
