-
1 відпадати
= відпа́стиотпада́ть, отпа́сть; ( отделяться от чего-нибудь и падать) отва́ливаться, отвали́ться; (несоверш. - отставать) отседа́ть; (выходить из какой-нибудь партии, организации) отлага́ться, отложи́тьсявідпада́ти ла́ски (пра́ва) диал. — лиши́ться расположе́ния (пра́ва), утра́тить расположе́ние (пра́во)
-
2 підпадати
= підпа́сти -
3 повідпадати
поотпада́ть, поотпа́сть, отпа́сть; ( отделиться от чего-нибудь и упасть) поотва́ливаться, отвали́ться -
4 відпасти
Iотпасти́IIотпа́сть; ( отделяться от чего-нибудь и падать) отвали́ться; (выходить из какой-нибудь партии, организации) отложи́тьсяIII см. відпадати IV см. відпасативідпа́сти ла́ски (пра́ва) диал. — лиши́ться расположе́ния (пра́ва), утра́тить расположе́ние (пра́во)
-
5 одп...
(кроме слов, помещённых на букву о (одп...), надо смотреть на букву в (відп...); например: одпада́ти, одпуска́ти надо смотреть:) відпадати, відпускати -
6 підпасти
-
7 поодп...
(надо смотреть на повідп...; например: поодпада́ти, поодправля́ти надо смотреть:) повідпадати, повідправляти
См. также в других словарях:
підпадати — а/ю, а/єш, недок., підпа/сти, аду/, аде/ш, док., під що, рідше чому. Зазнавати дії чого небудь. || у сполуч. зі сл. влада, гніт і т. ін. Потрапляти в залежність від кого , чого небудь, наражатися на щось. || Підлягати чинності якого небудь закону … Український тлумачний словник
відпадати — а/є, недок., відпа/сти, аде/, док. 1) Падати, відділяючись, відриваючись від чого небудь. 2) Втрачати значення, силу за певних умов. || Зникати. 3) Виходити з якогось об єднання … Український тлумачний словник
повідпадати — а/є, док. Відпасти (про все чи багато чого небудь; у багатьох місцях) … Український тлумачний словник
відпадати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підпадати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідпадати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… … Український тлумачний словник
відвалюватися — юється, недок., відвали/тися, а/литься, док. 1) Відокремлюючись від чого небудь, падати; відпадати. 2) перен., розм. Відходити, віддалятися. 3) тільки недок. Пас. до відвалювати 1) … Український тлумачний словник
відгнивати — а/є, недок., відгни/ти, иє/, док. Гниючи, відпадати … Український тлумачний словник
відгоряти — я/є, відгора/ти, а/є, недок., відгорі/ти, ри/ть, док. Згорівши, відпадати від чого небудь. || Кінчати горіти … Український тлумачний словник
відіпрівати — а/є, недок., відіпрі/ти, і/є, док. Відвалюватися, відпадати внаслідок діяння вологи … Український тлумачний словник
