-
41 harness
v підкоряти, осідлати, використовувати- to harness natural resources використовувати природні ресурси -
42 subdue
v1. підкоряти; підпорядковувати; придушувати2. переборювати, долати; оволодівати; угамовувати3. ослабляти, пом'якшувати; зменшувати, знижувати- to subdue a revolt придушувати повстання -
43 subject
I n1. предмет (розмови, переговорів тощо); питання2. сюжет; тема3. об'єкт, предмет4. привід5. підданий- agreed subject matter of negotiations узгоджений предмет переговорів, узгоджена тема переговорів- British subject британський підданий- closed subject закрите питання- subject for a discussion тема/ предмет дискусії- subject of a report тема доповіді- to change the subject змінити тему розмови- to dwell on a sore subject спинитися на наболілому питанні- to traverse a subject обговорити питання- on the subject of smth. з приводу чогосьII adj1. підкорений, залежний, підвладний2. (to) залежний (від чогось); зумовлений (чимсь); який підлягає (чомусь); який має бути здійснений- subject nation залежна держава- subject to modification який підлягає змінам- subject to verification який підлягає контролю/ перевірці- subject to якщо, за умови, з додержанням (певної умови)- to be subject to continuous change який підлягає постійним змінам- to be subject to market fluctuations залежати від коливань ринку- to be subject to a nuclear attack бути об'єктом ядерного нападу- to be held subject бути залежним від чогось, бути підлеглим- the treaty is subject to ratification договір підлягає ратифікаціїIII v1. підкоряти, підпорядковувати (комусь, чомусь subject to)3. представляти, подавати- to be subjected to approval який підлягає одобренню/ затвердженню- to subject the conception to a revision піддати концепцію перегляду- to subject one's plans to smbd.'s consideration подати плани на чийсь розгляд -
44 subjugate
-
45 subordinate
I adj1. залежний, підлеглий, підпорядкований2. другорядний- subordinate body підлеглий орган- subordinate interests другорядні інтересиII v (to) підпорядковувати (чомусь), ставити в залежність (від чогось)- to subordinate foreign policy to smth. підкоряти зовнішню політику чомусь -
46 апанаваць
загарбаннязахватзахопитизахопленнязахоплюватизберегтинапастинапастьоволодітиопануватиохопитипідкоритипідкоряти -
47 майстар
вивчитиволодаргосподарзахисникзнавецькеруватимайстермайстренавчитисянаймачначальниковолодіватиоволодітипідкоритипідкорятихазяїнчемпіон -
48 майстра
вивчитиволодаргосподарзахисникзнавецькеруватимайстернавчитисянаймачначальниковолодіватиоволодітипідкоритипідкорятихазяїнчемпіон -
49 omotywać
1. обмотувати; обвивати;2. обмотувати; підкоряти; обдурювати (перен., розм.) -
50 podbijać
1. підбивати;2. підкоряти, завойовувати -
51 бойсындыр-
підкоряти, гамувати, вгамовувати О. -
52 дӧндӱр-
управляти, обслуговувати, підкоряти, змушувати діяти, обкручувати Г, СГ; энди унутхансыз да мени дӧндӱрмеэ ви вже забули, як мене обслуговувати Г; наз да оса дӧндӱрдлер эрифи якось-таки обкрутили вони хлопця Г; шорбаҗлик дӧндӱркерувати господарством Г; эйилиге дӧндӱр- повернути на добро Г. -
53 Августин, Аврелій
Августин, Аврелій (354, Тагаста - 430) - християнський теолог, філософ, представник західної патристики. А. систематизував християнське віровчення, використовуючи принципи неоплатонізму. Філософська позиція А. теоцентрична, проблема Бога є засадничою щодо усіх інших проблем. Природно-людський світ створений Богом, залежить від його всемогутньої волі. Протиставлення Бога і природи конкретизується А. у проблему вічності і часу: вічність є атрибутом Бога, а час - його творінням. Час осмислюється через минуле, теперішнє і майбутнє, де минуле і майбутнє осягаються через теперішнє. Людина, перебуваючи у плинному світі і сама змінюючись, має постійно пам'ятати про вічність і прагнути до неї. Душа людини визначається А. як нематеріальна, розумна, безсмертна сутність, що має початок, але не може мати кінця. Основні функції душі: мислення, пам'ять, надія, воля, управління тілом. Визначальною є воля, тому і віра повинна домінувати над розумом. А. висунув гасло: "Віруй, щоб розуміти!". Для обґрунтування пріоритету віри він розрізняє знання та мудрість. Знання навчає користуватися речами, мудрість орієнтує на вічність, духовні об'єкти, осягнення добра і зла. Людина повинна підкоряти знання мудрості, бо вищою її метою є спасіння душі, служіння добру. Важливим досягненням А. було створення філософії історії, осмислення з християнської точки зору єдності людської історії. Історія розглядається як боротьба "двох Градів": "Граду Божого" - церкви та Божих обранців і "Граду земного" - світської держави, яку А. називає "організацією розбійників". Розуміючи людину як "внутрішню людину", як життя її душі, А. намагається осмислити її через історичність, "часовість". Історичність та психологізм в розумінні людини, динамізму її становлення і розвитку були значними нововведеннями А., порівняно з Античністю. Для Середньовіччя А. був незаперечним авторитетом в питаннях теології та філософії
См. также в других словарях:
підкоряти — я/ю, я/єш і рідко підко/рювати, юю, юєш, недок., підкори/ти, корю/, ко/риш, док., перех. 1) Силою захоплювати країну, місто і т. ін., встановлюючи свою владу; завойовувати (у 1 знач.). || Змушувати кого небудь коритися чиїйсь владі, ставити в… … Український тлумачний словник
підкоряти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
приборкувати — ую, уєш, недок., прибо/ркати, аю, аєш, док., перех. 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку небудь стихію, сили природи. 2) перен. Утихомирювати, закликати до… … Український тлумачний словник
завойовувати — ую, уєш, недок., завоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Силою війська підкоряти, загарбувати країни, поневолювати народи і т. ін. 2) перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., добиватися, досягати чого небудь, здобувати щось.… … Український тлумачний словник
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник
полонити — лоню/, ло/ниш, недок. і док., перех. 1) Насильно захоплювати кого небудь під час воєнних дій. 2) Силою війська підкоряти, загарбувати; завойовувати. 3) перен. Підкоряти своєму впливові. || Справляти надзвичайно приємне враження; зачаровувати.… … Український тлумачний словник
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
скоряти — я/ю, я/єш, недок., скори/ти, скорю/, ско/риш, док., перех. 1) Насильно встановлювати свою владу, завойовувати (країну, місто і т. ін.); підкоряти. || Змушувати коритися. 2) перен. Повністю оволодівати чим небудь, робити придатним для… … Український тлумачний словник
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови
владний — а, е. Здатний, схильний нав язувати свою волю, підкоряти собі. || Який виражає владу, волю, рішучість … Український тлумачний словник
володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… … Український тлумачний словник
