-
1 abettor
n1) спільник, співучасник (злочину); співумисник; пособник2) підбурювач* * *n; юр.співумисник; співучасник; спільник, пособник; підбурювач -
2 encourager
n1) натхненник2) прихильник; заступник3) підбурювач4) пособник* * *n1) cл. encourage + -er; натхненник2) покровитель, прихильник3) підбурювач; пособник -
3 incendiary
1. n1) палій2) запалювальна речовина; запалювальна бомба3) підбурювач; заколотник2. adj1) палійський; запалювальнийincendiary bomb — військ. запалювальна бомба
2) підбурювальний; що сіє чвари (ворожнечу)* * *I n1) палій2) підбурювач; заколотник3) pl; вiйcьк. запалювальні засоби, запалювальні боєприпасиII a1) запалювальний; який відноситься до підпалу2) підбурюючий; який сіє ворожнечу -
4 inciter
-
5 instigator
-
6 promoter
n1) той, що сприяє (допомагає, заохочує, підтримує)2) заступник, патрон; захисник3) засновник, фундатор (акціонерного товариства)4) антрепренер5) імпресаріо; агент (артиста тощо)6) підбурювач7) хім. активатор* * *n2) прокровитель, заступник, патрон3) засновник, фундатор (фірми, акціонерного товариства); грюндер4) антрепренер; імпресаріо; агент (актора, боксера)5) підбурювач6) xiм. промотор; активатор -
7 provoker
-
8 seditionist
nпідбурювач, заколотник, бунтар* * *nпідбурювач, бунтар, заколотник -
9 setter-on
-
10 stirrer-up
nвинуватець; збудник; підбурювач* * *nвинуватець, збудник; підбурювач -
11 suborner
n юр.особа, яка дає хабар; підбурювач* * *n; юр.1) особа, яка дає хабар, хабародавець2) підбурювач ( до лжесвідчення) -
12 abetter
підбурювач, підмовник, підсобник, співучасник ( злочину) -
13 abettor
підбурювач, підмовник; підсобник, співучасник ( злочину) -
14 accessory at the fact
співучасник під час вчинення злочину (підсобник, підбурювач) -
15 accessory before the fact
співучасник перед вчиненням ( або подією) злочину (підсобник, підбурювач)English-Ukrainian law dictionary > accessory before the fact
-
16 aider
-
17 aider and abettor
-
18 fomenter
намовник, підбурювач -
19 incendiary
-
20 inciter
намовник, підбурювач, підмовник
См. также в других словарях:
підбурювач — а, ч. Те саме, що підбурник … Український тлумачний словник
підбурювач — (той, хто підбурює), підбурник, провокатор, палій, намовник, підмовник, направник, інспіратор Див. тж. баламут 1) … Словник синонімів української мови
підбурювач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бунтар — я/, ч. Підбурювач до бунту, учасник бунту. || Непокірлива, схильна до бунту людина … Український тлумачний словник
заколотник — а, ч. 1) Учасник заколоту (у 1 знач.); бунтівник. 2) розм. Той, хто порушує спокій людей, сіє між ними ворожнечу, чвари; баламут, підбурювач … Український тлумачний словник
інспіратор — а, ч., книжн. Той, хто підбурює, намовляє до чого небудь; підбурювач … Український тлумачний словник
палій — I пал ій я/, ч. Той, хто зробив підпал. || перен. Той, хто підбурює на що небудь; підбурювач. Палій війни. II п алій я, ч. Церемоніальна мантія, що її одягають на тих, хто постригся у православні монахи … Український тлумачний словник
підбурювачка — и. Жін. до підбурювач … Український тлумачний словник
співучасть — і, ж. Спільна участь із ким небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін. || Умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину. •• Про/ста/ співу/часть вид співучасті у злочині, при якому кожний із співучасників виконує своїми діями об… … Український тлумачний словник
інстигатор — Інстигатор: підбурювач [40] … Толковый украинский словарь
баламут — 1) (той, хто підбурює на лихі вчинки), баламута, заколотник, каламутник, бунтівник, бурлій Див. тж. підбурювач 2) див. спокусник … Словник синонімів української мови
