-
1 підбирати
= підібрати1) ( збирати) to pick up, to gather up2) (вибирати, добирати) to select, to choose, to assort, to sort out, to matchпідбирати ключ (до кого-небудь/чого-небудь) — to fit a key (to), to try a key (to)
3) ( підтягувати) to tuck upпідбирати віжки — to pull up ( to take up) the reins
підбирати поділ — to tuck up ( to kilt) the skirt
-
2 відбирати
-
3 відбирати
choose, denude, deprive, ( свідчення) procure, single out, single -
4 відбирати гроші
denude of money, ( у когось) strip of money -
5 відбирати гроші обманом
Українсько-англійський юридичний словник > відбирати гроші обманом
-
6 відбирати життя
( про збройний конфлікт тощо) claim a life -
7 відбирати за судом
Українсько-англійський юридичний словник > відбирати за судом
-
8 відбирати заяву
-
9 відбирати свідчення
take testimony, seize evidenceУкраїнсько-англійський юридичний словник > відбирати свідчення
-
10 підбирати
choose, pick, select -
11 підбирати склад присяжних
Українсько-англійський юридичний словник > підбирати склад присяжних
-
12 підбирати тенденційно
( склад присяжних засідателів) packУкраїнсько-англійський юридичний словник > підбирати тенденційно
-
13 вибирати
= вибрати1) to choose; (відбирати, добирати) to select; to pick out2) ( голосуванням) to elect3) мор. ( тягнути) to haul in, to heave4) ( вибірково збирати врожай)вибирати картоплю — to dig ( to lift) potatoes
-
14 виділяти
= виділити1) ( відділяти) to extract, to separate, to select2) ( вирізняти) to distinguish, to discriminate; ( наголошувати) to emphasize; to give prominence (to)виділяти курсивом полігр. — to print in italics, to italicize
3) ( випромінювати) to give off, to evolve, to liberate, to release, to emanate4) фізіол. to secrete; to excrete; to discharge5) ( асигнувати) to allocate, to allot, to assign, to appropriate6) ( відбирати) to single out; to pick out -
15 вихоплювати
= вихопити1) (відбирати, висмикувати) to snatch out, to snatch away from2) ( рвучко виймати) to get out, to take out, to pull out; ( про зброю) to draw -
16 відбивати
= відбити2) ( напад) to strike off, to repulse, to repel; to throw back, to beat off ( back); ( ворога) to drive away; ( удар) to ward off, to counter, to parry, to foilвідбивати атаку — to fight off ( to repulse) an attack
відбивати м'яча — to return a ball; ( на льоту) to volley
3) ( відбирати силою) to win over, to take away; ( повертати назад) to retake, to recapture4) ( відламувати) to break off, to knock off5) ( про смак) to take away, to remove6) ( про годинник) to beat ( out)відбивати такт — to beat ( out) time; ( пальцями) to beat the devil's tattoo
7) ( віддавати - про вогнепальну зброю) to recoil, to kick ( offirearms)8) док. ( пошкодити) to damage, to injure by striking -
17 відібрати
-
18 віднімати
= відняти1) ( відбирати силою) to take away (off, from)2) ( позбавляти) to deprive (of); to bereave (of)3) мат. to subtract -
19 власність
-
20 добирати
= добрати1) ( закінчувати брати) to gather ( what is left), to finish gathering2) ( підбирати) to select, to choose, to sort out3) ( розуміти) to understand, to grasp
- 1
- 2
См. также в других словарях:
відбирати — а/ю, а/єш, недок., відібра/ти, відберу/, бере/ш; мин. ч. відібра/в, бра/ла, бра/ло; док., перех. 1) Віднімати, забирати щось насильно. || Позбавляти права володіти чим небудь, мати що небудь. || Брати в когось те, що належить віддачі. || Брати що … Український тлумачний словник
підбирати — а/ю, а/єш, недок., підібра/ти, рідко підобра/ти, підберу/, підбере/ш, док., перех. 1) Піднімати що небудь із землі руками. || Збирати те, що впало, або розкидане, розсипане. || Прибирати з землі скошене збіжжя або викопану городину. || Наводити… … Український тлумачний словник
повідбирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відібрати все чи багато чого небудь, у всіх чи багатьох. || Взяти все чи багато чого небудь, що належить віддачі. || Забрати назад усе чи багато чого небудь, у всіх чи багатьох. 2) Взяти багато яких небудь предметів,… … Український тлумачний словник
попідбирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Підібрати багато чого небудь. 2) Підняти вище на собі одежу, спущене волосся (про багатьох) … Український тлумачний словник
відбирати — [в ідбиера/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
відбирати — I = відібрати 1) (брати в когось що н. силоміць), забирати, забрати, віднімати, відняти, відіймати, відійняти, вилучати, вилучити, реквізувати; видирати, видерти, видрати, виривати, вирвати, вихоплювати, вихопити, вихвачувати, вихватити (перев. з … Словник синонімів української мови
відбирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підбирати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
повідбирати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідбирати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збирати — а/ю, а/єш, недок., зібра/ти, зберу/, збере/ш, док., перех. 1) Складати що небудь докупи, в одне місце. || Складаючи що небудь, брати з собою. || в що, на що. Поміщати куди небудь те, що складається з кількох чи багатьох предметів. 2) Скликати,… … Український тлумачний словник